УДК 378.14:78 

Піхтар О.А. 

АКТИВІЗАЦІЯ МИСЛЕННЯ У СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ МУЗИКОТЕРАПІЇ

У статті запропоновані різноманітні прийоми музикотерапії як ефективного методу активізації та розвитку мислення студентів музичних спеціалізацій мистецьких вищих навчальних закладів.

Ключові слова: музикотерапія, студенти, активізація, мислення.

В статье предложены различные приемы музыкотерапии как эффективного метода активизации и развития мышления студентов музыкальных специализаций художественных высших учебных заведений.

Ключевые слова: музыкотерапия, студенты, активизация, мышление.

In the article various ways of music therapy as the most effective method of activization and development of thinking of musical specialization students in higher educational establishments of art are proposed.

Key words: music therapy, students, activation, thinking. Сучасні соціокультурні умови вимагають від випускників мистецьких вищих навчальних закладів умінь швидко адаптуватися до професійної діяльності, знаходити шляхи оригінального розв'язання практичних проблем у будь-яких нестандартних ситуаціях. Аналіз новітніх досягнень психолого-педагогічних наук показує, що необхідні такі форми і методи навчання, які б виховували у студентів здібності: творчо мислити, максимально активізовувати розумову діяльність, самостійно проектувати процес музичного виховання, осмислювати життєві та національні цінності. Важливою проблемою підготовки фахівців у системі вищої мистецької освіти є формування самостійного, критичного й активного мислення студентів як одного з основних факторів творчого характеру навчально-виховного процесу.

Специфіку розвитку мислення особи розглянуто в сучасних психолого-педагогічних концепціях О. Абдулліної, В. Зінченка, Г. Нагорної, Н. Пов'якеля, Л. Самсонідзе, В. Сластьоніна та інших вчених. Проте педагогічна практика показала, що існують суперечності між сучасними вимогами до рівня сформованості мислення майбутніх фахівців та стереотипними традиційними підходами, формами і методами навчання студентів. Це вимагає докорінних змін у сучасних педагогічних системах. Потребують розкриття питання творчого розвитку мислення студентів у контексті особистісно-орієнтованої парадигми сучасної освіти, яка передбачає використання інноваційних методів навчання. Музикотерапія як один з ефективних методів сприяє диверсифікації емоційно-інтелектуальної сфери особистості, підвищенню працездатності мозку, розвитку культури мислення майбутніх фахівців.

Враховуючи вищезазначені проблеми, метою статті обрано визначення та практичне застосування прийомів музикотерапії, які сприяють активізації та розвитку мислення студентів музичних спеціалізацій мистецьких вищих навчальних закладів. Сформульована мета визначила завдання статті: розкрити основні підходи до вивчення мислення особистості, розглянути специфіку мислення у художній творчості, виділити систему активних прийомів і засобів музикотерапії, які цілеспрямовано впливають на розвиток мислення студентів у процесі фахової підготовки.

Новітні досягнення психолого-педагогічних наук дали змогу виявити основні позиції в поглядах на сутність та закономірності формування мислення взагалі, художнього і музичного зокрема.

Мислення визначають як вищий пізнавальний процес, розумову і практичну діяльність, форму творчого відображення людиною дійсності і перетворення існуючих уявлень та образів. Мислення розгортається у часі, проходить певні етапи: 1) акт прийняття мислительної задачі, в якому бере участь як внутрішня, так і зовнішня мотивація, мисленнєва діяльність стає полімоти- вованою (стосовно музичного мислення, акт прийняття музичної задачі - бажання зрозуміти смисл музичного твору); 2) дослідження елементів задачі або ситуації, де значення має питома вага використаних знань (у музичному мисленні відбувається дослідження - вслуховування в комплекс елементів музичної мови); 3) поява гіпотези, яка часто виникає внаслідок інсайту, якому передуває період внутрішнього дозрівання на неусвідомленому рівні (в музичному мисленні інсайт - осягнення смислу музичного твору); 4) перевірка гіпотези (логічне обґрунтування правильності рішення). Мислення, по суті, є процесом розв'язування задач (Г. Балл, Г. Костюк, І. Зязюн). Здатність суб'єкта до розв'язування задач і проблем як один з показників інтелектуального та особистісного розвитку найяскравіше проявляється в процесі навчання.

На основі різних підходів до організації навчального процесу (діяльнісного, особистісно орієнтованого, соціокультурного, гуманітарно- аксіологічного) особливості формування професійного мислення достатньо широко відображені в працях учених-педагогів. Висвітлюються проблеми активізації мислення в процесі вивчення окремих дисциплін (Н. Батюк, О. Кайдановська, І. Коробова, С. Музиченко), питання оптимальної організації навчально-пізнавальної діяльності студентів (Л. Костенко, О. Пиндик, О. Руд- ницька), творчий розвиток художньо-аналітичних умінь (І. Гринчук, О. Плотницька).

Вихідним положенням для нашого дослідження є те, що музика - це специфічний продукт діяльності художнього мислення в звукових образах. Тому проблеми музичного мислення ми не відділяємо від загальних проблем художнього мислення, проте вони мають цілком визначену своєрідність. Аналіз категорії «художнього мислення» конче потрібний для розуміння природи музичного мислення особистості. Якщо порівнювати як генетичний, процесуальний і результативний ряди художнє і наукове мислення, то перше є багатогранним. Сила і сутність образного художнього мислення, вважає С. Рубінштейн [1], не в наочності художнього образу, а в його виразності, що викликає в людині не тільки переживання, а й роздуми.

Як окрему частину більш широкої категорії «художнього мислення», музичне мислення розуміють як єдиний психічний інтелектуальний процес пізнання музики, що розвивається у часі. У ньому беруть участь усі види мислення; включаються різноманітні психічні елементи: вербальні, почуттєві, емоційні; виділяють світоглядний, знаково-конструктивний та інтонаційний рівні.

Музичне мислення звичайно трактують як психічний процес відображення дійсності в інтонованих звукових образах, як породження свідомістю людини почуттєвих, особистісно значущих музичних образів, як процес усвідомленого оперування музично-слуховими уявленнями, як пізнавальну діяльність суб'єкта в музиці та моделювання його відношень стосовно реальної дійсності в інтонуванні. Аналіз літератури з проблем музичного мислення засвідчує наявність кількох напрямків досліджень: розуміння інтонаційної сутності музичного мислення (Б. Асаф'єв); визначення продуктивності слухацького сприйняття як категорії музичного мислення (Л. Виготський, О. Леонтьєв, Б. Теплов);