Одного разу у трамваї молодий чоловік запропонував мені за безцінь купити у нього магнітофон. Коли ми розговорилися, то з' ясувалося, що він син колишнього ректора одного з вузів. Свого часу "закінчив" медичний університет, оцінки йому ставили по дзвониках батька. По закінченні вузу батько влаштував сина лікарем у пологовий будинок. Нестача знань призвела до того, що з вини цього хлопця загинуло декілька немовлят, і щоб уникнути покарання, він змушений був піти з роботи. Батько на той час вже пішов з посади, і молода людина вимушена була піти працювати прибиральником, бо з такими знаннями і такою характеристикою у медичний заклад на роботу його не брали. І ось тепер він виносить з батьківського дому речі, щоб було за що випити. Цей приклад наведений нами тому, що тут дуже чітко простежуються дві моральні лінії:

по-перше, це нерозуміння значення знання та недотримання норм етики в освіті батьком. Безумовно, телефонуючи своїм колегам, щоб вони поставили незаслужені позитивні оцінки за іспити та заліки, він не бажав і не передбачав таких наслідків. Аморальність дій батька була в тому, що він не навчив сина працювати, а дарував йому оцінки і, як наслідок, замість того, щоб на старості мати опору для родини, отримав п'яницю, який все виносить з батьківського дому;

по-друге, непрофесійний підхід з боку керівництва і викладачів медичного університету, які оцінювали не знання студента, а соціальний статус батька, що стало причиною не лише загибелі немовлят, а й краху життя молодої людини. Це приклад аморального підходу до питань освіти з боку викладачів.

Наведений приклад вказує на нерозуміння певною частиною батьків і працівників навчальних закладів моральних основ освіти. Ці люди забули висловлювання видатного педагога К.Д. Ушинського, який у процесі педагогічної діяльності займався вихованням дітей різних верств населення, починаючи від царських і закінчуючи простолюдинами. Так от педагог прийшов до висновку: "Можливість праці і любов до неї - найкращий спадок, який може залишити своїм дітям і бідний, і багатий" [4]. І тут, на нашу думку, доречно навести ще одне висловлювання К.Д. Ушинського: "Чим багатша людина, тим освіта її має бути вищою, тому тим складніше для неї відшукати працю" [4]. Адже саме виховання має допомогти дитині відшукати такий вид праці, який б не лише задовольняв людину, але й приносив їй радість у житті.

Формування суспільної думки щодо освіти в значній мірі залежить від якості та об'єктивності оцінки цієї сфери діяльності, а це в свою чергу залежить від критеріїв, які визначають ефективність реформ. Щодо критеріїв оцінки освітянської галузі, то, мабуть, із етичної і професійної точки зору єдиним вірним і обов'язковим критерієм тут має бути якісний показник. Як будь-яке виробництво оцінюється якістю продукції, так і діяльність освітньої сфери має оцінюватися якістю отриманих знань, вмінь, навичок молодим поколінням, сформованістю їх моральних та естетичних якостей.

У сучасній освітянській галузі існують різні варіанти, аби максимально об' єктивно оцінити знання учнів та студентів, щоб зменшити вплив суб'єктивного людського фактора:

це вже відоме тестування, коли комп' ютер перевіряє рівень знань. І хоча тут вплив людського фактора мінімальний, все ж таки форма оцінювання не дає змоги з' ясувати глибину засвоєного матеріалу;

це відокремлення баз практик від університетів, як це робиться у Франції, коли студенти після закінчення теоретичного курсу йдуть майже на рік для проходження практики в спеціальні центри практичної підготовки. І лише після того, як отримають позитивну оцінку від незалежних експертів центру практичної підготовки, мають можливість складати теоретичні іспити і отримати диплом в університеті;

це варіант, коли створюються рівні умови всім вступаючим до університетів і робиться все, аби результати іспитів не залежали від фінансового стану родини, а основним і єдиним критерієм були б особисті знання та здібності абітурієнта, тобто організовується загальнонаціональний іспит з основних предметів шкільної програми. Причому випускники всіх шкіл складають цей іспит одночасно і в спеціально обладнаних випробувальних пунктах. Завдання, які пропонуються школярам, однакові для всієї країни, їх передають по

Ефективність проведення освітньої реформи вимагає подальшого збільшення фінансування. Хоча тут слід також розуміти, що процес збільшення вкладання коштів у діючу систему освіти без розробки конкретних механізмів використання коштів не дасть відчутних

ЛІТЕРАТУРА

Корсак К. Світ нового століття і його освіти // Віче. - 2002. - № 1. - С. 58-66.

Кравченко А.И. Социология. - М.: Академический проект, 2001. - 508 с.

Соціально-економічна захищеність населення України. - К.: Держкомстат України, 2003. - 147 с.

результатів. У світовій практиці таких випадків більш ніж достатньо. Безумовно, складно розподіляти бюд-жет, коли з усіх боків необхідно прикривати "дірки", але якщо ми гарні господарі, то перш за все маємо дбати про дітей, своє майбутнє, а вже потім вирішувати

4. Ушинский К.Д. Труд в его психологическом и воспитательном значении // Избранные педагогические произведения. - М.: Просвещение, 1968. - С. 284-304.