УДК 378.14

Табакар А.М., Миколаївський державний університет імені В.О. Сухомлинського

Проблема професійної придатності студентів молодших курсів до педагогічної діяльності

У статті подаються дані про інтереси та мотиви студентів молодших курсів, які вступили до педагогічного вузу. Розглядається проблема становлення особистості в ролі майбутнього вчителя. Досліджуються шляхи впливу на студентів з метою виховання професійно компетентної людини.

Information about interests and reasons\tunes\ of students ofjunior courses which\what\ entered pedagogical institute of higher education is given in the article\data\. The problem of becoming of personality as a future teacher\individual\ is examined\considered\. The ways of influence on students to educate professionally competent man are explored. Кажуть, що професія вчителя - від Бога, а усі інші професії - від учителя. Ще з сивої давнини слово "педагог" вимовлялось з невимовною шаною і гордістю, а людина, яка мала це звання, користувалась неабияким авторитетом. Пройшов час, але і сьогодні в нашому уявленні вчитель асоціюється, перш за все, з наставником, котрий допомагає зробити правильний життєвий вибір, вчить законам, совісті і моралі. Та чи завжди звання відповідає дійсності? Чи готові нинішні студенти педагогічних навчальних закладів до виконання професійних обов'язків на належному рівні?

З точки зору Г.Ю. Любимової, початковий етап професіоналізації (вибір сфери діяльності, пошук свого місця в професійному співтоваристві, соціальна адаптація і самореалізація як ефективно працюючого члена суспільства) трактується дослідниками (педагогами вищої школи, соціологами, психологами-практиками) як ключовий, такий, що часто визначає весь хід подальшого життя людини. Важливою складовою цього етапу є період навчання у вузі, де майбутній фахівець одержує необхідні знання і уміння, знайомиться із старшими колегами, - уточнює своє початкове уявлення про ту діяльність, якій він вирішив присвятити себе, поступаючи в даний учбовий заклад. Період учнівства, очевидно, зовсім не простий - як в плані "чесної" студентської праці, так і в особистому плані. Саме на рубежі пізньої юності і ранньої зрілості молода людина повинна вирішити питання про пріоритетність своїх життєвих цінностей, намітити найближчі і перспективні цілі, "спробувати", "перевірити" себе в різних ситуаціях. Для придбання високої кваліфікації важлива ще одна психологічна проблема - особисте, "уперед-жене" відношення до майбутньої роботи, орієнтація в першу чергу на професійні, корпоративні, а не чисто матеріальні цінності [6].

М.С. Соловейчик говорить про систему професійної підготовки, при якій ми (викладачі) даємо знання, а студенти (в кращому випадку) їх беруть, але розпорядитись ними не можуть. Знання повинні перейти а уміння, тільки тоді професійну підготовку слід вважати успішною. При цьому важливо, щоб вміння формувались не потім, коли студенти стань вчителями, і навіть не під час педагогічної практики, коли вони повинні вчитися реалізовувати свій комплекс професійних вмінь, а до входу в клас, до того, як підійти до учительського столу. Було б добре, щоб молодий спеціаліст прийшов до дітей не тільки із знанням, як потрібно діяти на уроці, а й з умінням це робити [9].

В.А. Семиченко відзначає, що нерідко в школі з'являються вчителі, які не отримують задоволення від педагогічної діяльності, а поряд з ними страждають і діти. Такі вчителі, як правило, віддано виконують свої обов'язки, весь свій час витрачають на виконання шкільних завдань, та радості від тієї роботи не мають. Усвідомлюючи, що чимало років було витрачено на вивчення цієї професії, вчитель вже не наважується змінити сферу діяльності [8]. То чому деякі вчителі вже після закінчення навчального закладу розуміють про, можливо, помилковий вибір професії?

Оскільки дана проблема дуже важлива і актуальна в наш час, то ми визначили наступні цілі нашого дослідження: визначити рівень професійної придатності студентів молодших курсів до педагогічної діяльності, дослідити проблему становлення особистості в ролі майбутнього вчителя та шляхи впливу на професійну свідомість студентів, які вступили до педагогічного вузу. Завданнями нашого дослідження є: вивчити літературу з даної проблеми; з допомогою письмових завдань та тестування визначити інтереси та мотиви вибору майбутньої професії студентів молодших курсів, які вступили до педагогічного вузу; визначитись з основними завданнями вищого навчального закладу щодо формування у студентів професійно- направленої свідомості.

Сьогодні існує справжній "дефіцит" вчителів, які із задоволенням приступають до своїх професійних обов'язків після закінчення педагогічного вузу. Щоб знайти можливі шляхи вирішення проблеми, потрібно подивитись в її корінь, або виходити із загальних початкових понять. Для студента взагалі вибір професії - один з головних життєвих виборів, який здійснює людина в юному віці. Він має значення як для самої людини, так і для суспільства. Вибір професії - це по суті вибір життєвого шляху, вибір долі. Від вибору професії у великій мірі залежить задоволення людини своєю долею, її щастя, моральне задоволення, достатня самооцінка, водночас це й висока продуктивність праці, хороша якість продукції.

Вибираючи професію, кожен виходить із своїх потреб. Потребу особистості у певній діяльності ми називаємо нахилом. Про нахили ми говоримо тоді, коли майбутня робота уже подобається молодій людині, захоплює її.

Вивчивши потреби людини, ми можемо визначити основні видм діяльності, з якими студент у майбутньому погодиться. Наприклад, дізнавшись, що основною потребою студента, який навчається в педагогічному вузі є працювати тільки на себе і тільки заради грошей, то цілком можливо, що професія вчителя не для нього.