Важливе місце у процесі формування особистості педагога посідає педагогічна практика. Цій проблемі присвячено праці Ф.Н. Гоноболіна, О.І. Щербакова, Е.А. Гришина, Н.В. Кузьміної, В.О. Сластеніна, Л.Ф. Спіріна та ін. Вже на першій педагогічній практиці не тільки методисти, а й самі студенти можуть спостерігати свою придатність до педагогічної діяльності. З самого початку вихователі повинні особистим прикладом активізувати творчу самостійність студентів у виконанні завдань практики, допомагати формуванню сумлінного ставлення до роботи, відповідальності, цілеспрямованості. Саме ці фактори багато в чому визначають професійну придатність майбутнього спеціаліста. Задача викладача - не тільки продемонструвати ці фактори, але й виявити, розвивати їх у кожному, хто претендує на звання "вчитель".

На нашу думку, слід звертати увагу не тільки на процес проходження педагогічної практики, а й на її аналіз та узагальнення. Для цього існують педагогічні конференції, на яких виступають студенти з результатами своїх спостережень та викладачі зі своїми зауваженнями. Але ми вважаємо, що така конференція не повинна проходити на протязі одного заняття на рівні одного факультету та одного курсу. Було б добре, щоб такий вид роботи планувався на декілька днів, куди б входили круглі столи, ділові ігри, покази елементів уроків, різних виховних заходів, обговорення проблемних ситуацій. На такі конференції слід запрошувати представників шкіл, студентів інших курсів та факультетів, адже, чим масштабніше буде проходити такий вид роботи, тим більше питань, важливих проблем буде проаналізовано та вивчено студентами, що є необхідним для подальшої професійної діяльності.

Для формування педагогічної майстерності важливе самовиховання загальної та педагогічної культури, засвоєння професійних знань, вмінь, навичок, громадська активність, педагогічна практика, вивчення передового педагогічного досвіду [2], a головне пам'ятати, що "Головне в житті - не самі знання, а та гармонія, яка виявляється, коли знання добре вміщені в душі, та філософія, яка визначає людину, її світогляд" [7].

Таким чином, розглядаючи проблему становлення особистості в ролі майбутнього вчителя, ми вивчили літературу з даної проблеми, з допомогою письмових завдань та тестування визначили інтереси та мотиви вибору майбутньої професії більшості студентів молодших курсів, які вступили до педагогічного вузу. Ми дослідили та запропонували головні шляхи впливу на студентів з метою виховання професійно компетентної людини.

Ми вважаємо, що саме на початковому етапі професіоналізації важливо підіймати проблему професійної придатності студентів до педагогічної діяльності. Дуже добре, що за результатами опитувань більша частина студентів правильно визначилась зі своєю майбутньою професією (на момент тестування), хоча є й ті, хто не збирається працювати за спеціальністю. Саме на таких студентів слід відразу звернути увагу викладачів вузу і по можливості допомогти їм з подальшим визначенням щодо професії. Не слід забувати, що визначення професійних спрямувань нахилів

ЛІТЕРАТУРА

Власенок В.В. Вчителі - учні: психологія взаємних оцінних ставлень. - К., 1995.

Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ ст.). - К., 1994. - 61 с.

Зязюн І.А., Крамущенко Л.В., Кривонос І.Ф. та ін. Педагогічна майстерність. - К.: Вища школа, 2004. - 422 с.

Климов Е.А. Какую психологию и как преподавать будущим педагогам // Психология в высшей школе. - 1998. - № 2. - С. 57-60.

Крейг Г. Психология развития. - СПб., 2000. - 715 с.

Любимова Г.Ю. От першокурсника до выпускника: проблемы профессионального и листностного самоопределения студентов- психологов // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. - 2000. - № 1. - С. 48-56.

Макаренко А.С. Твори в 8 т. - Москва, 1986. - Т. 8. - Письмо Л. Конисевичу.

Семиченко В.А. Психологія педагогічної діяльності: Навч. посіб. - К.: Вища школа, 2004. - 335 с.

Соловейчик М.С. Методические задачи как средство подготовки студентов к профессиональной деятельности // Начальная школа. - 2000. - № 2. - С. 48-51.