і для міста, зокрема. Як зазначає О.Г. Білорус, переважна більшість підприємців та політиків почали розглядати систему освіти і глобальну вільну ринкову економіку як нерозривне ціле [4, с. 77].
Національна школа спрямована на забезпечення наших національних шансів у світовому змаганні за сфери ринку. Як слушно зауважує О. Тоффлер, будь-яка освіта спирається на образ майбуття. Якщо цей образ майбуття глибоко помилковий, то його шкільна система неминуче обдурить свою молодь [33].
Система освіти України має виходити із передбачення, що потрібно знати й уміти випускникам університетів, її різним соціальним групам, у тому числі й вітчизняним олігархам, щоб постійно зростав національний валовий внутрішній продукт (ВВП). Освіта, якщо вона організована на сучасному рівні, а саме - поєднує можливість навчання на робочих місцях
У 2000 році видатки державного бюджету на 1 студента денної форми навчання у вищих навчальних закладах становили 798,4 грн., або 146,5 $ США. Видатки на 1 студента денної форми навчання з урахуванням усіх джерел, як то державні, приватні, галузеві та підприємств, становили 1760,5 грн., або 323 $ США [15; 35].
С. Ф. Клепко наводить дані дослідження, що провели американські вчені, "визначивши "робочий довічний заробіток" як суму заробітків за продуктивний життєвий період від 25 до 64 років... що за все своє життя випускники середньої школи можуть очікувати у середньому на заробіток 1,2 млн. дол.; володарі ступеня бакалавра - 2,1 млн. дол.; а особи зі ступенем магістра - 2,5 млн. дол. Значно вищий заробіток мають особи з докторським (phd) ступенем (3,4 млн. дол.) і професійними ступенями (4,4 млн. дол.). У 1999 році середні річні доходи становили $ 18.900 для аутсайдерів середньої школи (dropouts) та $ 25.900 для випускників середньої школи, $ 45.400 - для випускників коледжів і $ 99.300 для осіб з професійними ступенями (доктори медицини, дантисти, ветеринари та юристи). Отже, статистично підтверджене значення одержання освітнього ступеня для величини заробітків показує, що на Заході цінується не лише активна публікаційна і дослідницька діяльність без врахування наукового ступеня, скоріше остання неможлива без першого, і навпаки" [20, с. 120-121].
У відповідь на глобалізацію в усьому світі створюються консорціуми університетів, що дозволяє задовольняти потреби молоді в поширенні асортименту послуг у сфері освіти.
з впровадженням навчальних програм високого рівня, наприклад, за магістерською програмою з ділового адміністрування, Master of Business Administration (МВА), як для нового, так і для діючого персоналу кадрів, могла б значно впливати на роботу адміністрацій в Україні, "встановлювати нові, чесніші та раціональніші принципи суспільної стратифікації" [13, с. 104].
Загальний розмір видатків держави на освіту є виразним показником ставлення до освіти у суспільстві. Так, дані про державні видатки на
Найефективнішим способом входження у світ дистанційного навчання університети вважають створення на базі новітніх інформаційних технологій високоякісних програм для вищої освіти. Найбільша педагогічна новація в університетах - це опора на новітні технології навчання, нові форми оцінки рівня знань, нові інтерактивні засоби організації навчання, індивідуальна форма взаємодії, що робить дистанційне навчання привабливішим за традиційні очні курси.
Сучасна організація навчального процесу в університетах спирається на надання студентові свободи у виборі значної кількості та певної послідовності з вивчення окремих курсів. Така ж свобода вибору належить і викладачеві [14, с. 17].
Вчені звертають увагу на такі закономірності реформування освітніх систем у світовому суспільстві, які зумовлені рядом загальних причин під впливом глобальних чинників [38, с. 91-92]:
Демографічний вибух наприкінці 40-х років зумовив у 1960-1975 рр. збільшення чисельності студентів у світі з 12 до 34 млн. [21]. За матеріалами О.В. Глузмана, "наслідком відкритого прийому у вузі є зростання контингенту студентів за останні десять років: у США, Франції - у 3 рази, у Японії, Англії - у 2,5 раза, у Німеччині - у 2 рази" [11, с. 25].
Вибух наукової інформації призвів до того, що сучасна людина задавлена інтенсивно наростаючою лавиною нових знань. Ріст виробничої мобільності зумовлює динамічний характер зникнення старих та виникнення нових професій, збільшення резерву кадрів зі всезростаючою кваліфікацією, міграцію працездатного населення із сільської сфери у виробництво.
Збільшення впливу науки і сучасної техніки на життя суспільства та окремої особистості [36, с. 211].
Розвиток засобів масової інформації та комунікації, особливо телебачення, та новітніх форм зв'язку [10; 224].
Збільшення вільного часу, коли людина не зайнята на виробництві за рахунок впровадження нової техніки та технологічного процесу.
Ріст добробуту.
Демократизація різних форм соціального життя [29, с. 183; 36, с. 209].
Суттєве зростання середнього віку життя людей за рахунок розвитку охорони здоров'я та прогресу у медичній науці.
Зростання загрози деформації геофізичного середовища життєдіяльності людини.
Розповсюдження "хвороб" цивілізованого світу, поява їх нових форм, зростання злочинності серед молоді.
Наведемо загальні характеристики університету "нового типу", або "глобального університету". На думку Р. Мейсона, "нові" університети діють таким чином: студенти з різних країн світу мають можливість спілкуватися між собою та з викладачами; викладачі та заклади чітко заявляють про своє намагання залучити студентів з різних країн; зміст курсових матеріалів орієнтовано на інтернаціональний склад студентства; для підтримки та управління навчанням студентів з різних країн створюються організаційні та технологічні служби підтримки; навчальний процес не обмежено однією програмою та одним предметом, у ньому беруть участь більше ніж сто студентів" [42].
Безперечно, що економічні міркування