УДК 378.14

Олексюк О. Є., Миколаївський державний університет ім. В.О. Сухомлинського

Олексюк Оксана Євгенівна - старший викладач кафедри педагогічних технологій та педагогічної майстерності Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського. Коло наукових інтересів - активізація пізнавальної діяльності студентів у процесі загальнопедагогічної підготовки, система виховної роботи у вищому навчальному закладі.

Теоретичні основи методу проектів як педагогічної технології

У статті розглядається теоретичний аспект методу проектів як педагогічної технології, наводяться основні вимоги до використання методу проектів у навчально-виховному процесі. У роботі показані різні підходи до класифікації проектів за видами. В ході аналізу теоретичних на- робок автор пропонує шість етапів підготовки та подальшої реалізації проекту.

The theoretical aspect of the method ofproject as a pedagogical technology, and demands to its usage in the process of teaching and upbringing is viewed in the article. The author shows different approaches to the classification of the projects and suggests six stages of the preparation and further realization of the project. Однією з проблем у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів є питання активізації пізнавальної діяльності студентів. Сучасне суспільство розвивається мегатемпами. Йде значний потік нової інформації, нових розробок, наукових винаходів. Молодій людині необхідно прививати прагнення до постійного активного пізнання усього нового, що відбувається в оточуючому середовищі, щоб вона завжди була компетентним спеціалістом та просто грамотною людиною, встигала за змінами у суспільстві.

Об'єктом нашого дисертаційного дослідження є пізнавальна діяльність студентів у процесі їх загальнопедагогічної підготовки. Предметом дослідження є система активізації пізнавальної діяльності студентів у процесі загальнопедагогі- чної підготовки.

Завдання даної статті полягає у розкритті теоретичного аспекту проектної технології як засобу активізації пізнавальної діяльності студентів.

Соціально-економічні зміни в Україні обумовили значну перебудову системи освіти. Освітньо-педагогічні зміни в національному масштабі, за зауваженням В.Г. Кременя, відбуваються у контексті загальноцивілізованих трансформацій, зумовлених як широким розповсюдженням нових освітніх технологій, так і суттєвим розширенням можливостей і потреб в індивідуальному, особистісному розвитку людини [1].

У контексті розвитку нових освітніх технологій особливе місце посідають навчальні проекти як засіб максимального наближення особистості до реального життя та залучення її до розв' язан- ня конкретних завдань у просторі міжособистіс- ного та ділового спілкування і співпраці. Проблема освіти як суми знань перетворюється на проблему освіти для інтеграції особистості у навколишній світ, який вимагає уміння спілкування і співпраці. Метод проектів почали використовувати у навчальній діяльності ще з ХІХ століття у США. На початку становлення радянської системи навчання педагоги широко використовували метод проекту. Коли основним завданням навчання учнів було визначено - оволодіння певною системою знань, необхідність у проектуванні відпала як від методу, який не забезпечує належного рівня засвоєння знань. Зарубіжні педагоги розвивали метод проекту як метод продуктивного навчання через організацію самостійної діяльності учнів, який стимулює їх зацікавленість у навчанні, веде до появи нових знань та умінь [2].

В основі методу проектів, як вважає Є.С. Полат [3], лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

Проект - це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів, задум для створення реального об'єкта, предмету, створення різного роду теоретичного продукту. Це завжди творча діяльність.

Ми вважаємо метод проектів однією з педагогічних технологій, яка відображає реалізацію особистісно орієнтованого підходу в освіті. Означена технологія використовується для побудови процесу навчання, спрямованого на активізацію діяльності учнів відповідно до їх інтересів у одержанні певних знань і відчутного теоретичного чи практичного результату. Тому при реалізації методу проектів необхідно використовувати власну зацікавленість учнів у знаннях і показувати, де отримані знання можна застосувати у реальному житті.

Суть педагогічної технології "Метод проектів" полягає у: стимулюванні інтересу учнів до визначеної проблеми; оволодінні учнями необхідними знаннями і навичками для її вирішення; організація проектної діяльності щодо вирішення проблеми; практичному застосуванні отриманих результатів.

В основу методу проектів покладена ідея, що відображає сутність поняття "проект", його прагматичну спрямованість на результат, який отримано при вирішенні тієї чи іншої практично чи теоретично значущої проблеми. Головним є те, що цей результат можна побачити, осмислити застосувати в реальній практичній діяльності. Щоб домогтися такого результату, необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, використовуючи для цього знання з різних галузей, прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв'язання проблеми, установлювати причинно- наслідкові зв'язки. Вирішення проблеми при цьому набуває характеру проектної діяльності.

Успіх застосування методу проектів залежить від того, наскільки учні захочуть самостійно чи спільними зусиллями вирішувати проблему, застосовувати необхідні знання (часом з різних галузей), одержати реальний і відчутний результат.

Метод проектів набуває все більшого поширення у системах освіти різних країн світу. Причини цього, як вважають дослідники, криються не тільки у сфері педагогіки, але й у сфері соціальній. Назвемо ці причини: необхідність не стільки передавати студентам суму тих чи інших знань, скільки навчити їх здобувати ці знання самостійно й використовувати для вирішення нових пізнавальних і практичних задач; актуальність розвитку у студентів комунікативних навичок, умінь працювати в різноманітних групах, виконувати різні соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника й ін.), долати конфліктні ситуації; необхідність широких людських контактів, знайомства з різними культурами, точками зору на одну проблему; значущість для діяльності людини умінь