Метод проектів дає можливість розвивати пізнавальні інтереси учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, котру вони виконують протягом цілком визначеного відрізка часу. Метод проектів завжди передбачає вирішення якоїсь проблеми. А вирішення проблеми передбачає, з одного боку, використання сукупності різноманітних методів і засобів навчання, а з іншого - необхідність інтегрування знань і умінь з різних сфер науки, техніки, культури тощо. Результати виконаних проектів повинні бути "відчутними": якщо це теоретична проблема - то конкретне її вирішення, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження. Тому метод проектів сприяє створенню соціально значущих ситуацій, а згідно з концепцією Л.С. Виготського [4] психічний розвиток учня визначається соціальною ситуацією, тобто її статусом у суспільстві, системою відносин з дорослими і ровесниками. При цьому соціальна ситуація розвитку не створюється ззовні, а створюється в процесі живого спілкування між учнем і середовищем, яке його оточує.

Педагогічна технологія "Метод проектів" містить у собі сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих по самій своїй суті, тому цю технологію можна розглядати як технологію, що сприяє творчому розвитку учнів, використанню ними певних навчально- пізнавальних прийомів, які в результаті самостійних дій учнів дають змогу вирішити ту чи іншу проблему. Крім того, метод проектів передбачає обов'язкову презентацію результатів.

Щодо вчителя, то вміння використовувати метод проектів - показник високої кваліфікації вчителя, прогресивності його педагогічної діяльності, її спрямованості на творчий розвиток учнів. Особливого значення при цьому набуває уміння вчителя організувати спільну діяльність з учнями, або у групі учнів. Аналізуючи структуру спільної діяльності, О.Л. Венгер [5] виділяє такі її основні компоненти: предмет, зміст спіль- ної діяльності, функції учасників спільної діяльності, функціонування (індивідуальний вклад учасника в спільну діяльність). Цікавим є зауваження дослідника, що дії учасників спільної діяльності можуть бути як сумісні, так і несумісні. Сумісною він називає дію, мета якої для всіх учасників спільної діяльності співпадає, але при цьому кожний учасник може мати власні задачі, умови їх вирішення, які і визначатимуть ті операції, котрі кожен виконує.

Виділимо основні вимоги до використання методу проектів: формулювання значущої у дослідницькому і творчому аспекті проблеми (задачі), яка вимагає для її вирішення інтегрованого знання, дослідницького пошуку; практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів; самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів; структуруван- ня змістовної частини проекту (з визначеними результатами окремих етапів); використання дослідницьких методів, що передбачає певну послідовність дій: обговорення методів дослідження, обговорення способів оформлення кінцевих результатів, збір, систематизація й аналіз отриманих даних, підведення підсумків, оформлення результатів, їхня презентація, висновки, висування нових проблем дослідження [6].

Вибір тематики проектів у різних ситуаціях може бути різним. В одних випадках учитель визначає тематику з урахуванням навчальної ситуації з конкретного предмета, в інших, особливо у проектах для позаурочної діяльності, тематика пропонується самими учнями і відповідає цілком їх власним інтересам, не тільки пізнавальним, а й творчим, прикладним. Слід прагнути до того, щоб теми проектів відображали необхідність вирішення конкретних практичних проблем, які актуальні для повсякденного життя і разом з тим вимагають від учнів знань з різних предметів, творчого мислення, дослідницьких навичок.

Аналіз різних досліджень з питань класифікації проектів (Є.С. Полат, О. Доненко) дає можливість запропонувати такі види проектів: 1) за характером домінуючої в проекті діяльності: пошуковий; дослідницький; інформаційний; творчий; ігровий; конструкційний; практико- орієнтований; орієнтовний; 2) за мірою реалізації міжпредметних зв'язків: монопредметний проект, у рамках однієї області знань; міжпред- метний проект, на межі різних областей; поза- предметний проект; 3) за характером координації проекту: безпосередній - жорсткий чи гнучкий; опосередкований, прихований - скри- тий, неявний; 3) за характером контактів: серед учасників одного класу; школи; міста, регіону; держави, різних держав світу; 4) за складом учасників проекту: індивідуальний; колективний: парний,груповий, масовий; 5)за характером партнерських взаємин між учасниками проектної діяльності: кооперативні; змагальні; конкурсні; 6) за тривалістю виконання проекту: довготривалий; середньої тривалості - від тижня до місяця; короткостроковий [3; 7].

Один і той самий проект може бути класифікований за кількома параметрами одночасно. Дослідницькі проекти виконуються за логікою наукового дослідження і мають структуру, наближену до справжнього наукового дослідження. Творчі проекти відрізняє від інших видів проектів відповідне оформлення результатів. Такі проекти не мають детальної структури спільної діяльності учасників. Вона тільки намічається, а далі розвивається, підкоряючись вимогам кінцевого результату, логіці спільної діяльності та інтересам учасників проекту. У рольових, ігрових проектах структура також намічається і залишається відкритою до завершення роботи. Учасники приймають на себе певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути літературні персонажі чи вигадані герої, які імітують соціальні чи ділові відносини, що ускладнюються тими ситуаціями, які вигадують учасники проекту. Ступінь творчості тут дуже високий, але провідним видом діяльності все-таки залишається рольовий чи ігровий. Інформаційні проекти спрямовані на збір інформації про якийсь об'єкт, явище; передбачають ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Такі проекти часто інтегруються в дослідницькі проекти і стають їх органічною частиною, модулем. Прикладні (практико-орієнтовані) проекти відрізняє