Основним змістом роботи тьютора є участь у прийомі та оформленні слухачів на дистанційне підвищення кваліфікації, надання допомоги слухачам у складанні індивідуальних планів, проведення консультацій і надання методичної допомоги, організація рецензування атестаційних робіт, контроль за ходом самостійної роботи слухачів, організація та проведення тьюторіалів тощо. Основним документом, що відбиває роботу тьютора (планування, організаційна робота, консультування тощо), є "Журнал тьютора", форма та структура якого розробляється навчальними закладами післядипломної педагогічної освіти.

Сесії проводяться за планом-графіком дистанційного підвищення кваліфікації спеціалістів протягом усього навчального року. Кількість сесій на рік залежить конкретної ситуації, але, як правило, не менше однієї на два місяці. Тривалість сесії також залежить від конкретних умов і, як правило, не перевищує двох тижнів.

Основним змістом організаційно-настановних сесій є: прийом та оформлення слухачів на навчання; розробка, погодження та затвердження індивідуальних планів дистанційного підвищення кваліфікації; забезпечення слухачів навчально-методичними комплексами; проведення інструктажів, консультацій, оглядових лекцій, тьюторіалів; співбесіда (тестування, прийом заліків) та захист атестаційних робіт. Про конкретні терміни проведення сесій слухачів повідомляють завчасно за існуючими каналами зв'язку (поштове повідомлення, E-mail тощо). Сесії можна проводити на факультетах післяди- пломної освіти навчальних закладів, а також на базі місцевих опорно-консультаційних пунктів дистанційного навчання (виїзні сесії), а також з використанням можливостей Інтернету [6 ].

Досвід створення дистанційного курсу підвищення кваліфікації викладачів. Для перевірки ефективності запропонованого шляху підвищення кваліфікації викладачів вузів нами був розроблений експериментальний дистанційний самоосвітній курс, побудований за проектною методикою, призначений для фахівців в області інформатики.

Виходячи з оцінки початкового рівня підготовки експериментальної групи, що складається з 15 викладачів, нами була вибрана основна мета курсу - змінити позицію педагогів відносно нових інформаційних технологій (НІТ), сформувати зацікавленість до подальшого вдосконалення в цій області, яка сприятиме розвитку фахової компетентності викладачів інформатики вищих педагогічних навчальних закладів.

Комплект навчально-методичних матеріалів для роботи з курсом містив:

докладну програму курсу;

методичні рекомендації щодо роботи з курсом;

файл матеріалів для вивчення;

список рекомендованої літератури по НІТ;

розроблений автором електронний підручник роботи в мережі Інтернет, що дозволяє викладачу на початковому етапі навчання познайомитися з деякими способами пошуку науково-педагогічної інформації;

розроблений автором електронний путівник по мережі Інтернет для викладачів інформатики та споріднених спеціальностей, розміщений на сайті Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухо- млинського;

дистанційний курс "Основи роботи в Ін- тернеті" (безкоштовно надається лабораторією діалогових повчальних систем Інституту кібернетики НАН України за адресою http://www.dlab.kiev.ua) як приклад існуючих ресурсів мережі Інтернет, доступних всім охочим.

Після вивчення курсу слухач одержував індивідуальне контрольне завдання, що складається з наступних розділів:

тест на інформаційну обізнаність з даної проблеми;

завдання по перевірці практичних навиків і умінь використовування НІТ;

завдання на логічне осмислення й оцінку одного з варіантів НІТ (логічні бази знань, електронні словники ключових термінів, аналіз технології);

методичні розробки занять з використанням НІТ;

підготовка електронного звіту про виконану роботу у вигляді гіпертекстової сторінки з елементами мультимедіа.

Самоаналіз змін своєї професійної компетентності після навчання на нашому курсі проводився через три місяці. До цього терміну більшість викладачів виконала контрольні завдання нашого курсу, розробила і створила індивідуальні електронні звіти про виконану роботу. Декілька викладачів представили також методичні розробки практичних і лабораторних занять з дисципліни, що викладається, з використанням НІТ. Два викладачі в ході навчання на нашому курсі почали сумісну розробку електронного навчального посібника.

Головним результатом експерименту стала зміна позиції викладачів інформатики по відношенню до нових інформаційних технологій. Якщо до навчання більшість слухачів відносилася до інновацій стримано, з пасивним інтересом, то після навчання на нашому курсі кількість байдужих значно зменшилася.

Процес інформатизації суспільства зумовив потребу в безперервному навчанні його членів протягом усього життя. Для викладачів вищої школи це означає безперервну самоосвіту з метою підтримки високого рівня професійно- педагогічної культури.

Більшість викладачів інформатики ВПНЗ усвідомлює потребу і необхідність у підвищенні своєї кваліфікації, перш за все, у області використовування комп'ютерних і телекомунікаційних технологій. Цього потребує стрімкий розвиток інформаційно-технічних засобів.

Ефективною формою підвищення кваліфікації викладачів інформатики ВПНЗ є дистанційне самостійне навчання з використанням засобів телекомунікацій і педагогічних ресурсів мережі Інтернет. Для цього необхідна розробка спеціальних курсів і оснащення ними системи підвищення кваліфікації.

Наш досвід показав, що більшість викладачів не звикла до пошукової, творчої діяльності, і навчання на нашому курсі примусило їх усвідомити необхідність безперервного розвитку в собі якостей, що вимагаються для такої діяльності. Працюючи за програмою курсу, більшість з учасників експерименту значно поліпшила свої навички користувача персонального комп' юте- ра, познайомилася з багатьма, раніше не відомими їм, програмними продуктами. Одержані результати аналізу оцінок дозволяють стверджувати (з вірогідністю 99%), що запропоновані нами організаційно-методичні засади розвитку фахової компетентності викладачів інформатики в закладах післядипломної освіти є правомірними і практично придатними.

На наш погляд, слідування означеним шляхам допоможе практикам оптимізувати процес дистанційного підвищення кваліфікації викладачів на сучасному етапі його розвитку й сприятиме досягненню більш досконалого рівня організації зростання фахової компетентності викладацьких кадрів у майбутньому.

ЛІТЕРАТУРА

Биков В.Ю. Наукове забезпечення дистанційної професійної освіти: проблеми та напрями досліджень // Професійна освіта: педагогіка і психологія. - 2000. - Вип. 2. - С. 93-116.

Кармаева О. Интеграция системы образования // Учитель. - 1998. № 2. - С. 5-8.

Могилев А.В., Злотникова И.Я., Кравец В.В. Педагогические аспекты