та виконання правил провадження освітньої діяльності у вузах юридичного профілю, які неодноразово здійснювалися Міністерством освіти та науки, виявлено такі основні недоліки:
здійснення випуску фахівців-юристів без проведення акредитації спеціальності «правознавство»;
перевищення ліцензійного обсягу прийому студентів;
невідповідність кількісного і якісного складу викладачів, які забезпечують викладання юридичних дисциплін, встановленим вимогам. За останні роки, у нас мало що змінилося в
педагогічних технологіях, формах і методах педагогічної роботи. Тим часом світова практика і передовий досвід, відомий і у нас, розробили й удосконалили чимало освітніх технологій, на хвилі науково-технічної революції виникли і принципово нові. Серед них - створення в процесі навчання атмосфери інтересу і захопленості. Головна мета освітньої установи - підготовка високоосвічених фахівців для правової системи; головний критерій її успішної діяльності - якість випущених фахівців. Тому головна фігура в освітньому закладі - студент, курсант, слухач; і все, що робиться на кожному квадратному метрі освітнього закладу й у кожну мить його життя, має робитися заради тих, кого в ньому готують [5].
Необхідно підвищити вимогливість вузу до студентів і вимогливість студентів до самих себе. Конче необхідно підвищити практичну орієнтованість навчання в юридичному вузі. Для поліпшення якості юридичної освіти необхідно здійснити наступне:
юристи-освітяни і науковці мають збільшити зусилля в напрямі адаптації законодавства України, в тому числі у сфері вищої юридичної освіти, до вимог європейських і світових стандартів;
необхідно ретельно вивчити стан забезпечення країни юридичними кадрами з вищою освітою та потреби в них органів державної виконавчої влади, правоохоронних органів, судових органів, органів місцевого самоврядування, установ соціального захисту тощо;
бажано розробити та затвердити перелік посад, які можуть займати випускники - фахівці з вищою юридичною освітою відповідно до освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр» і «магістр»;
потребує більшої уваги зміцнення міжнародних зв'язків в юридичній освіті, розроблення спільних навчальних програм та інших компонентів освіти із зарубіжними вищими юридичними навчальними закладами, спрямованих на інтеграцію української вищої юридичної школи у світовий та європейський освітянський простір;
є необхідність удосконалення системи після- дипломної освіти шляхом перепідготовки і
ЛІТЕРАТУРА
Указ Президента України «Про Національну програму правової освіти населення» від 18 жовтня 2001 року N 992/2001. - ІнфоДиск.
Галап А.О., Стаднік В.В. Організаційна та управлінська модель юридичної клініки в Україні: забезпечення якісного функціонування. - К.: Атака. - 2005. - 280 с.
Діденко Я. «Болонський процес» і його перспективи для українських студентів // Юридичний журнал. - № 7. - 2004. - С. 132-135.
Дудырев Ф.Ф., Малков В.П. Юридические клиники в России: возвращение через 150 лет // Материалы сайта [http://www.day.kiev.ua/168800/].
Лабораторія практичного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів // Матеріали сайту [www.lawclinic.ua].
Люблинский А. О юридических клиниках. Российское понимание термина «юридическая клиника» // Матеріали сайту [www.lawclinic.ua].
Юридична клініка Київського юридичного інституту Київського національного університету внутрішніх справ // Матеріали сайту [www.lawclinic.ua].
Юридична клініка «Pro Вопо» юридичного факультету Національного гірничого університету м. Дніпропетровська // Матеріали сайту [http://www.legalclinics.org.ua/clinics/dneprprobono.php].
Юридична клініка Основні характеристики здійснення керівництва // Матеріали сайту [http://www.aau.edu.ua/ ua/19/index.html].