УДК 378.147:371.398

Копил Г.О.

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕКСТУ У ФОРМУВАННІ ІНТЕРКУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

У статті висвітлюється один із засобів формування інтеркультурологічної компетенції' майбутніх фахівців із міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов завдяки відповідно налаштованій роботі з текстом. Розглянуто як теоретичні питання щодо тексту, так і представлені конкретні приклади його застосування у формуванні вказаної компетенції на заняттях із німецької мови.

Ключові слова: формування інтеркультурологічної компетенції майбутніх фахівців, відповідно налаштована робота з текстом.

В статье освещается одно из средств формирования интеркультурологической компетенции будущих специалистов международної экономики в процессе изучения иностранных языков благодаря соответсвенно направленной работе с текстом. Рассмотрено как теоретические вопросы относительно текста, так и представлены конкретные примеры его применения в формировании указанной компетенции на занятиях немецкого языка.

Ключевые слова: формирования интеркультурологической компетенции будущих специалистов, соответсвенно направленной работе с текстом

In the article is discovered one of forming facilities of the intercultural competence for future specialists in international economy within the process of foreign languages study, due to directed work with the text. In the work are presented the theoretical questions in relation to the text and the concrete examples of its application in forming of the indicated competence during the lessons of German language.

Key words: forming facilities of the intercultural competence for future specialists, due to directed work with the text. Розбудова України як незалежної держави, поглиблення і поширення міжнародних зв'язків країни, її інтеграція у світове співтовариство вимагають постійного удосконалення системи іншомовної підготовки спеціалістів у вищій школі і водночас збереження того цінного в даній галузі, що було здобуто в минулі роки. Саме на це орієнтує Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті, головні положення якої лежать в основі діяльності як традиційних, так і нових альтернативних освітніх структур [3].

У структурі сучасної професійної освіти іноземні мови займають неабияке місце. Знання іноземних мов розширюють можливості та географічні рамки професійної діяльності фахівців будь- якої галузі, а для фахівців з міжнародної економіки ці знання мають просто стратегічне значення, оскільки володіння іноземними мовами є важливим інструментом у міжкультурній комунікації, яка є обов'язковим компонентом професійної діяльності фахівців з міжнародної економіки. Виходячи з позицій компетентнісного підходу, можна з впевненістю стверджувати, що під час вивчення іноземної мови формується інтеркуль- турологічна компетенція (ІК), яка необхідна в міжкультурній комунікації та має повне право вважатись ключовою компетенцією для професійної компетентності фахівців з міжнародної економіки.

Зазначимо, що в структурі професійної компетентності фахівців з міжнародної економіки ін- теркультурологічна компетенція розглядається нами як інтегративна якість особистості, що передбачає усвідомлення мотивів професійної діяльності та визначення пріоритету інтеркультурологі- чних знань, умінь для професійного розвитку й самовдосконалення; інтегрує в собі знання, уміння й навички фахівця в галузі міжнародної економіки, які дозволяють швидко та ефективно здійснювати професійну діяльність в умовах міжкультур- ного діалогу на інформаційно-перцептивному (здатність розпізнавати та інтерпретувати інтерку- льтурологічні аспекти та творчо реагувати на них) та операційно-дієвому (уміння застосовувати ін- теркультурологічні знання в міжкультурному діловому спілкуванні) рівнях [2].

Процес навчання іноземним мовам передбачає обов'язкове застосування текстів. Текст являє собою закінчене повідомлення, виражене у вербальній формі. Найчастіше тексти беруться з друкованих джерел, оскільки це може бути певним гарантом їх автентичності. Робота з текстами - це не тільки необхідна умова оволодіння студентами навчальною програмою, а й найважливіша передумова їх професійного, світоглядного становлення, культурного, духовного, національно- ідейного, екологічного виховання. У плані формування фахівця нового покоління неможливо обійтись без цього цінного надбання людської цивілізації - джерела знань, особливо зараз, коли зростає значення самостійної роботи студентів. Саме тому текст став одним із основних об'єктів дослідження в багатьох науках, зокрема таких як мовознавство, лінгвістика, методика викладання іноземних мов.

Для дослідження тексту з позицій міжкультурного спілкування прийнятним є психологічний підхід, основні ідеї якого належать Гумбольдту, який розглядав мову як продукт психофізичної діяльності людини і саме через це факти мови трактувалися з позиції психології з використанням концептуального апарату цієї науки. Тобто, згідно з цим підходом, перевага віддається не тільки мові, тобто опису загальних закономірностей людської мови (логічний підхід), а вивченню мови у взаємодії з середовищем, всередині якого вона функціонує. У зв'язку з цим стає можливим дослідження тексту як значимої одиниці мовленнєвої діяльності. Вирішального значення при цьому набуває людський фактор - вивчення взаємодії тексту з особистістю комуніканта в конкретних умовах спілкування.

Текстовий матеріал, з якого складаються друковані джерела інформації, був і залишається головним засобом навчання. Основу процесу навчання складає, по суті, цілеспрямоване долу- чення до смислової інформації, яка міститься в текстах. Для формування навичок міжкультурної комунікації важливо усвідомити, що тексти дають нам, окрім фахових знань, знання соціальні - життєві цінності і норми, норми комунікативної поведінки, які накопичені людьми в процесі теоретичної та практичної діяльності як виразників загальної та ділової культури їх соціуму. Ці знання необхідні фахівцю для побудови успішного міжкультурного діалогу. Отже, для формування вищеназваної компетенції важливим є не лише розуміння смислової інформації тексту, що складає основу його змісту, а й розуміння його інтерпретації на інтеркультурологічному рівні. Слід зауважити, що