Сфери спілкування можуть бути різні, але всі вони мають культурологічне підґрунтя, у рамках кожної з них можна виділити певні інтеркульту- рологічні акценти, що може становити предмет обговорення. Існує кілька ракурсів для розгляду поняття «тема»: зокрема, як предметної області, «узагальнене найменування широкого фрагмента дійсності», або як «належність» якогось тексту/ висловлення, породженого певною ситуацією, «висвітлення певного відрізка об'єктивної дійсності» [1]. Очевидним стає висновок про взаємозв'язок теми, ситуації тексту з інтеркультурологі- чними аспектами.

До того ж текст являє собою основу для практичного оволодіння іноземною мовою. У «Загальноєвропейських компетенціях володіння іноземною мовою: вивчення, навчання, оцінка» під поняттям «текст» мається на увазі «будь-який фрагмент як в усній, так і в письмовій формі, що сприймають, отримують або яким обмінюються ті, хто використовує або вивчає мову» [4]. Там же зазначено, що текст є невід'ємним компонентом прагматичної компетенції й бере участь у рішенні завдань і визначень стратегій спілкування [4]. Тексти виконують такі функції, як комунікативна, прагматична, когнітивна, епістемічна (мова є формою збереження знань про дійсність; в одиницях мови закріплюються одиниці дійсності, виділені та опрацьовані свідомістю людини). Окрім того, враховуючи свідоме, вмотивоване ставлення до вивчення іноземної мови з метою професійного зростання, ми вважаємо, що тексти можуть виконувати також мотиваційну функцію.

Як різновид пізнавальної мотивації у вивченні іноземної мови деякі дослідники називають лінг- вопізнавальну, яка полягає в «позитивному ставленні тих, хто навчається, до самої мовної матерії, до вивчення основних якостей мови» [5, 15]. Прихильники цього концепту стверджують, що соціо- культурний компонент змісту навчання є вже сам по собі засіб підвищення мотивації вив-чення іноземних мов (Григорян С.Т., Писаренко С.А., Міні- на С.В., Саланович Н.А. та ін.). За визнання наявності суттєвого впливу інтеркультурологічного матеріалу на мотивацію вивчення іноземних мов виступають також автори Г.Д. Томахін, А.В. Гу- сєв. Водночас інтеркультурологічний матеріал автори називають лінгвокраєзнавчим, інтеркульту- рним, соціокультурним тощо.

Таким чином, інформативна, соціально-психологічна та ділова взаємодія партнерів по спілкуванню, здатність побудувати міжкультурний діалог і виявляти певну форму культурологічного досвіду свого соціуму дають можливість визначити текст як центральну ланку в будь-якому акті мовної діяльності в якості зовнішнього об'єктивного зв'язку між діловими партнерами.

Враховуючи мету - формування інтеркульту- рологічної компетенції, особливої актуальності набуває автентичність тексту. Під автентичними текстами розуміються «тексти, які носії мови продукують для носіїв мови, тобто власне оригінальні тексти, створені для реальних умов, а не для навчальної ситуації» [6]. Дана характеристика текстів була нами врахована в процесі добору навчального матеріалу і для інтеркультурологіч- но спрямованих занять підбирались тексти оригінального видання (з галузевої періодики тощо). Змістовно-мотиваційно тексти опрацьовуються в такій послідовності, що уже на початковому етапі, завдяки вірно підібраній інформації, студенти починають усвідомлювати поняття «інтеркуль- турологічна компетенція» та її роль у їх професійній компетентності. На цьому етапі відбувається процес систематизації якостей, умінь та навичок економістів-менеджерів, які необхідні для створення уяви про професійну компетентність випускників економічного ВНЗ.

Так, наприклад, якщо працювати з текстовим матеріалом, взятим з німецької газети «Ринок» («Markt») [7], доцільно звернути увагу на наступні статті: «Переможець майбутнього» («Gewinner der Zukunft») та «Професійний світ завтра» («Jobwelten von morgen»). У статті «Переможець майбутнього» йдеться про те, що в майбутньому можуть розраховувати на успіх ті фірми та проекти, які використовують Інтернет, нові сучасні комунікаційні технології в контексті глобалізації. Ці проблеми обговорюються на семінарі менеджерів. За даними ІАО (Інституту праці і організації (Німеччина)) до перспективних галузей майбутнього належать телекомунікація, інформаційні технології, медіа і що на цих ринках у найближчі 15 років у Німеччині з'явиться 210 000 нових робочих місць. У зв'язку з цим перед співробітниками уже існуючих та майбутніх фірм ставиться ряд вимог. Ці вимоги, у першу чергу, стосуються управлінського персоналу. У майбутньому, як відомо, конкурентоспроможними будуть нові менеджери - не шефи, які елегантно сидять за письмовим столом, а мобільні, рухливі люди, які вміли б створювати нові зв'язки між підприємством, діловими партнерами та проектом. Будуть цінуватися здатність цих людей до орієнтації в ринковій економіці та креа- тивність. Отже, процес глобалізації ставить все вищі вимоги до підприємств та працівників, які хочуть утриматись на ринку ХХІ століття.

У статті «Професійний світ завтра» професор доктор Ханс-Йорг Буллінгер визначає сім тез робочого світу майбутнього, серед яких найцікавішими для нас є перша й друга:

глобалізація сприяє розширенню ринків і дозволяє брати участь у процесі створення добробуту все більшому числу людей;

поряд з роботою, капіталом та землею інформація утворює четвертий фактор виробництва, який дозволяє працювати за принципом «Працюй з ким, коли і де ти хочеш». Іншими словами - з'являються нові робочі контексти, тобто віртуальні підприємства, які уможливлюють розширення часових, ієрархічних та географічних рамок.

Після опрацювання вказаних текстів німецькою мовою ми вважали за необхідне провести опитування майбутніх менеджерів міжнародної економіки. Перед студентами було поставлено питання про те, чи розширили запропоновані статті їх уявлення щодо фахової професійної компетентності економістів-міжнародників,