Виходячи з поданих матеріалів, ми поставили перед собою мету - організувати обговорення питань, які пов'язані з інтеркультурологічною компетенцією таким чином, щоб студенти самі дійшли висновку про її важливість у професійній діяльності. З цією метою ми використовували переважно газетні та журнальні статті фахових видань мовою оригіналу. Статті з відповідною тематикою перекладались студентами як з інозем-ної мови на рідну, так і з української на іноземну. Хотілося б зазначити, що в процесі виконання студентами цих завдань досягається наступне:

а) удосконалення знань іноземної мови, техніки перекладу, що вимагає відповідного рівня знань граматики і лексики та тренування мовленнєвих навичок завдяки роботі над текстом - переказ та обговорення;

б) формування ІК - після перевірки перекладу на лексичну та граматичну коректність, завдяки вірно побудованому плану обговорення статті іноземною мовою, увага акцентується на ключо- вих виразах - якостях та навичках фахівців, які забезпечують у майбутньому їх конкурентоспроможність. Це дає можливість доповнити список складових професійної компетентності певними визначеннями, термінами, що стосуються професійних якостей та вмінь менеджерів з міжнародної економіки, а саме: управлінські уміння; ком- п' ютерна грамотність; використовувати в роботі інформацію; освоєння корпоративної культури: уміти поводити себе відповідно до норм етикету, уміти працювати в команді, у групі; уміти ефективно спілкуватися; уміти та мати прагнення постійно навчатися, отримувати нову інформацію; сумлінно, надійно та віддано ставитись до організації та тієї роботи, що виконується; мати бажання та прагнення до постійного самовдосконалення.

Так, у статті «Лише фахових знань не досить» («Fachwissen allein genugt nicht») [7] йде мова про опитування, що організував Інститут німецької економіки (брали участь майже 200 підприємств). Серед якостей, які називались респондентами найчастіше, за матеріалами вказаного інституту, слід виділити: соціально-комунікативні компетенції, ангажемент (ініціатива), прагнення до кращих досягнень, самоудосконалення фахівців, готовність до навчання, комп'ютерна грамотність, самостійність у роботі, здатність приймати рішення. На описаному в цій статті семінарі менеджерів [7] визначались наступні компетенції фахівців з міжнародної економіки: методичні (здібність комбінувати та доповнювати фахові знання, здібність до абстрагування, здібність вирішувати проблеми і приймати рішення); професійні (основні фахові знання, спеціальні знання, міждисциплінарні знання); соціальні (само- відповідальність, ініціативність, комунікативні здібності, кооперативні здібності, почуття колективу, прагнення стати зразком для інших); медіа (вміння використовувати інформаційні та комунікативні технології, вміти застосовувати знання (у т. ч. й іноземної мови), фільтрувати інформацію в залежності від значення, креативність.

Після перегляду вказаної статті проводилось її обговорення з метою виявлення тих компетен- цій, які студенти стали вважати для себе необхідними. Враховуючи той факт, що студенти працювали з матеріалом, у якому інформація вже була систематизована, можна було очікувати, що зразок поділу компетенцій на групи вони вже мають. Так і сталось: студенти вважали, що досить детальним і вичерпним є систематизація компе- тенцій на такі основні групи: методичні, професійні, соціальні та медіа. Ще раз слід підкреслити, що ІК, за іноземними джерелами, належить до групи соціальних компетенцій.

У одній із статей газети «Ринок» («Markt») [7, 4] серед шести вимог до менеджерів майбутнього, щодо змісту його знань, на першому місці стоїть така якість, як «інтернаціональність».

Більше того, як свідчить вказана стаття, керівники хотіли б мати співробітників з ІК. Переваги має той, хто тривалий час працював за кордоном. У епоху глобалізації, підкреслює газета, все більше потрібним стає такий життєвий досвід, який дозволить без будь-яких перешкод здійснювати міжнародне економічне співробітництво. Для багатьох економічно розвинутих країн закордонна частина земної кулі більше не означає тільки синонім для «ринку експорту». Все більше підприємств засновують філіали та дочірні підприємства в іноземних країнах. «Хто хоче за кордо - ном мотивувати співробітників та задовольнити клієнтів, той мусить без перешкод розуміти їхнє життя», говорить, як стверджує газета, Хайнер Боекер - менеджер персоналу фірми Бош.

Як бачимо, опрацьовуючи вказану статтю, студенти впевнюються, що ІК у промислово розвинутих країнах розглядається як необхідна складова компетентності фахівця. Потреби ж фахівців нашої країни можна було б обґрунтувати дещо інакше. Важливі економічні аргументи, як і той, що потрібно вивчати мову економічно розвинених країн - це запозичення передового досвіду та розширення співробітництва в контексті глобалізації [7].

Студенти вже мають досить вичерпну картину якостей, знань, умінь та навичок, сума яких визначає відповідні компетенції майбутнього менеджера та вимог до того, щоб бути конкурентоспроможним. Далі слід акцентувати увагу на тому, які компетенції можуть розвиватись на заняттях під час вивчення іноземної мови. Студенти мають прийти до висновку, що вивчення іноземної мови має особливий вплив на розвиток їх соціальної компетенції, складовою якої є ІК, оскільки підрозділ «Соціальна компетенція» включає таку якість, як «комунікативна здібність», а знання іноземної мови - це ключ до міжкультурної комунікації (тим більше, що на факультеті міжнародної економіки знання іноземних мов належать до фахових знань).

Отже, подані матеріали впевнюють, що майбутні фахівці з міжнародної економіки здатні уже певний перелік якостей, вмінь та