УДК 378.1(438)

Карпуленко М.О.

МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВИЩОЮ ОСВІТОЮ В ПОЛЬЩІ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

У статті розглядається відповідність вищої освіти Польщі головним принципам Європейського Союзу. Аналізуються недоліки та переваги державних та приватних вищих навчальних закладів. Автор висвітлює значення та зміст процесу модернізації вищої освіти Польщі, аналізує методи проведення реформ та їх цілі. Зокрема, висвітлює проблеми, що є в системі фінансування вищої освіти Польщі.

Ключові слова: вища освіта, вищі навчальні заклади, управління вищою освітою, органи управління, європейська вища освіта, фінансування вищої освіти.

В статье рассматривается соответствие высшего образования Польши главным принципам Европейского Союза. Анализируются недостатки и преимущества государственных и частных высших учебных заведений. Автор показывает значение и содержание процесса модернизации высшего образования в Польше, анализирует методы проведения реформ и их целей. В частности, показывает проблемы, что существуют в системе финансирования высшего образования в Польше.

Ключевые слова: высшее образование, высшие учебные заведения, управление высшим образованием, органы управления, европейское высшее образование, финансирование высшего образования.

Accordance of higher education in Poland main principles of European Union is examined in the article. Failings and advantages of state and private higher educational establishments are analysed. An author lights up a value and maintenance of process of modernization of higher education of Poland, analyses the methods of leadthrough of reforms and their purpose. In particular lights up problems which are in the system of financing of higher education of Poland.

Key words: higher education, higher educational institutions, bodies of educational management, financing in higher education. Основним завданням сучасного стану стала модернізація вищої освіти, управління вищою освітою. За цих умов вивчення й усвідомлення світових тенденцій у сфері вищої освіти, удосконалення управлінських важелів має важливе теоретичне і практичне значення, що становить основу для прогнозування і розвитку національної вищої освіти, системи управління вищою освітою в контексті наближення до європейських стандартів. При виробленні стратегії розвитку вищої освіти в Україні особливо пізнавальним є досвід Польщі з управляння вищою освітою яка зробила європейський вибір.

Вища освіта Польщі беззаперечно і одночасно визначила як основний напрям своєї діяльності інтеграцію в єдиний Європейський освітній простір.

Аналізуючи польський досвід щодо формування нової сучасної моделі управління вищою освітою, що проводився шляхом вивчення існуючої в Україні літератури, а також перекладених праць польських дослідників. Слід зазначити про недостатнє дослідження даного процесу в галузі вищої освіти. Серед вчених на увагу заслуговують праці А. Василюка, А. Вишневського, М. За- хорської, К. Корсака, А. Розмуса, Й. Нова- ковської, Т. Матуша, А. Пельчар, Ф. Шльосека, К. Хица, А. Харченка, Ю. Яблецької тощо. У своїх працях науковці досліджують умови реформування системи вищої освіти в Польщі, а саме: особливості, сутність, тенденції, структуру, а також звертають увагу на зміни, що відбулися в законодавстві вищої освіти Польщі.

Вища освіта є однією з соціально-економічних галузей Польщі, яка розвивалася найбільш динамічно і витримала найбільш радикальні зміни. Цьому розвитку сприяв ряд чинників, зокрема Закон про вищу освіту нормативно- правові акти, що надали вищим навчальним закладам (ВНЗ) самостійність (автономію). Положення Закону про вищу освіту ліквідували кількісні розподіли прийому абітурієнтів до ВНЗ, централізовані критерії прийому абітурієнтів, що диктували органи державної влади, що призвело до зростання кількості студентів. Розвиток автономії вищих навчальних закладів дозволив ініціювати та створити кардинальні інноваційні процеси в системі вищої освіти, відкрив більше можливостей для створення нових ВНЗ та сприяв розвитку підприємництва. Все це модернізувало бюрократичну систему управління освітою. Наприклад, розміри субсидій, наданих кожному з навчальних закладів, узгоджувалися з кількістю тих, хто навчається. Ці зміни в значній мірі спричинили ріст числа студентів державних університетів.

Ріст автономії, що був наданий університетам, дозволив їм ініціювати і привести в життя кардинальні інновації. З іншого боку, новий закон створив можливості для відкриття нових вищих навчальних закладів та сприяв розвитку підприємництва. Внаслідок чого підвищилась підготовка кадрів для підприємств. Усі вищенаведені фактори та зростання попиту на освіту при збільшенні числа місць в університетах призвели до виникнення в Польщі ринку освіти, який заміняє колишню бюрократичну систему і розвивається досить динамічно. Однак динаміка росту та інтенсивність конкуренції в різних сферах ринку різна [4].

Закон 1990 року увів два рівня вищої освіти: ліценціат (перший рівень) та магістратуру (другий рівень), відображаючи критерії, яким повинен відповідати вищий навчальний заклад з тим, щоб йому було дозволено видавати відповідні дипломи. Більшість вищих навчальних закладів приватного сектора може видавати лише дипломи ліценціата. На початку 2000/2001 навчального року 40 з 182 приватних навчальних закладів було дозволено видавати магістерські дипломи хоча б з одного профілю навчання [4].

Що стосується типу навчання, то студенти стаціонару державних університетів у 1999 році складали 53,9 %, а в приватних вищих навчальних закладах цей показник складав всього лиш 22 % [4].

Найбільш швидко розвиваючою областю навчання на ринку вищої освіти стали соціально- економічні науки, з 1990 до 1999 років число студентів даного спрямування збільшилося з 17 тис.

до 193 тис. Далі стоять такі галузі, як бізнес, управління, менеджмент (зріст від 60 тис. до 395 тис.) у той час, як у сільськогосподарських науках відмічається найбільш низька динаміка росту