Одним із найбільш значних інноваційних процесів минулого десятиліття в Польщі був розвиток сектора приватної вищої освіти. Це може розглядатися як доказ підприємницьких здібностей викладацького складу, яким вдалося організувати трохи менше, ніж 200 вищих навчальних закладів не тільки в існуючих академічних центрах, але й у містечках, де ніколи не було вищих навчальних закладів. Поява такого роду ВНЗ була не тільки відповіддю на незадоволений попит на освіту та навчання в Польщі, але й на прояв незадоволеності програмами державних університетів і коледжів [5].

Особливістю приватного сектора вищої освіти в Польщі є його доступність для молоді з малих містечок та селищ, а також з середовища робітників підприємств та селянства. Так, наприклад, у Вищій школі фінансів та менеджменту в Белос- тоці кількість студентів з сільської місцевості перевищує 20 %, а з робочих сімей - 60 %. Місце розташування є одним із важливих критеріїв вибору університету. Вартість проїзду, житла та харчування частіше всього перевищують вартість за навчання в приватному університеті, розташованому поблизу місця проживання студента.

Натомість інша картина спостерігається в державних вищих навчальних закладах. Там прийом на стаціонар проводиться на основі конкурсних екзаменів, де різко підвищуються шанси абітурієнтів з великих міських центрів, середніх шкіл та шкіл із середовища середнього класу, що зарекомендували себе.

Численність студентів з робочих чи сільських сімей, особливо на тих курсах, що користуються популярністю, не досягає 20 %, а для людей з сільських регіонів вона залишається на рівні нижче 10 %. Таким чином, державна вища освіта, особливо університетська, функціонує як інструмент соціального відбору та відтворення більш високих соціальних прошарків.

Розташовані у великих містах, державні вищі навчальні заклади є важкодоступними для молоді з сільської місцевості, у першу чергу, через високу вартість життя в таких містах. Така ситуація досить болюча для студентів із менш заможних сімей. Приватні вищі навчальні заклади розташовані більш рівномірно, більшість з них розташовані в малих містах - така ситуація полегшує доступ до них. Крім того, сукупні витрати на нав- чання та проживання в таких малих містах часто значно нижче, ніж вартість перебування у великих містах.

У результаті подібного парадоксу навчання в державних вищих навчальних закладах практично безкоштовне для тих студентів, що є з більш заможних сімей, у той час як молодь з бідних сімей змушена платити за навчання в приватних вищих навчальних закладах. Таким чином, менш заможні платять двічі. Вони платять податки, за рахунок яких утримуються державні вищі навчальні заклади, а їх діти ними не користуються, а потім вони платять за навчання, для того, щоб їх діти отримали навчання в приватних вищих навчальних закладах. Тому можна зробити зауваження, що система вищої освіти Польщі є досить недосконала. Внаслідок чого сектор приватної вищої освіти в Польщі до певного ступеня слугує інструментом зрівняння освітніх можливостей. Приватні вищі навчальні заклади відіграють ще одну важливу роль: вони займаються модернізацією навчального процесу та його адаптацією до потреб ринку праці [5].

Оскільки Польща вступила до Європейського Союзу (ЄС), то в системі вищої освіти необхідні були зміни в підготовці нових професійних кадрів, нових стандартів освіти.

Приєднання Польщі до ЄС стало головним національним пріоритетом. Польща увійшла на величезний внутрішній ринок ЄС, що надало польським виробникам, велику кількість споживачів, що в значній мірі зменшить безробіття, збільшить можливість доступу до сучасних технологій, а польська економіка одержала можливість залучати закордонний капітал, інвестиції, що сприятиме стабілізації процесу модернізації. Все це в значній мірі вплине на розвиток системи вищої освіти та ринок праці.

Відкриття кордонів надасть мільйонам поляків більше шансів на працевлаштування в будь- якій країні, ЄС, особливо для тих людей, що забезпечені низькими соціальними умовами. Крім того, поляки зможуть розвивати свої професійні навички, кар'єру та освітню зацікавленість.

Зі вступом до ЄС польська молодь одержала право вільного доступу до навчання в будь-яких європейських студіях популярних ВНЗ, користуватися освітніми програмами, розширити свої захоплення в галузі освіти та науки тощо.

Членство Польщі в ЄС дає польським студентам можливість більшої участі в освітніх програмах ЄС. Такою можливістю в даний час скористалося майже 12 тис. поляків. Питання доступу до вищої освіти в закордонних ВНЗ країн-членів ЄС ґрунтується на взаємних домовленостях, відповідно до яких, польська молодь може навчатися в закордонних ВНЗ країн-членів ЄС, а Польща брати участь у наукових дослідження та розробках.

Після вступу Польщі до ЄС польські ВНЗ отримали можливість створити свої філії ВНЗ в інших країнах-членах ЄС, отримавши на те відповідну згоду міністра закордонних справ і міністра освіти Польщі.

ЄС, незважаючи на те, що не ввів спільного регулювання стосовно вищої освіти, заохочує інші держави на співпрацю в освітній галузі. Одним з таких аспектів є надання робочого місця в одній з країн-членів ЄС. Реалізація такої домовленості ґрунтується на взаємному визнанні дипломів, професійних кваліфікацій, на підставі укладених двосторонніх угод між ВНЗ країнами- членами