Процес об'єднання Європи, його поширення на схід і на прибалтійські країни супроводжується формуванням спільного освітнього і наукового простору та розробкою єдиних критеріїв і стандартів у цій сфері в масштабах усього континенту. Цей процес дістав назву Болонського від назви університету в італійському місті Болонья, де були започатковані ці ініціативи [5].

Натомість Польща зробила ґрунтовний порівняльний аналіз попередньої системи вищої освіти, виявила її переваги і недоліки та співставила її з рекомендованими змінами, визначеними принципами Болонського процесу, внаслідок чого була започаткована реформа в галузі вищої освіти.

У країні було збережено традиційні складові системи вищої освіти на рівні функціонування університетів, і водночас усі вищі навчальні заклади проходили етап ґрунтовної модернізації. Їх фундаментом стало запровадження широкої самостійності та самоуправління, що у сфері права виглядало так:

дозвіл створення недержавних вищих навчальних закладів на ліберальних умовах;

передання права прийняття поточних рішень до демократично обраних груп у вищих навчальних закладах;

запровадження конкурсної основи для груп та індивідуумів у напрямі отримання фінансових засобів (наприклад, гранти для проведення досліджень);

перенесення деталей прийняття фінансових рішень на рівень появи коштів (вищі навчальні заклади);

поширення інформації про засади, перебіг та результати процесів прийняття рішень [6].

Польщі досить важко прийняти нові перетворення, адже це країна з давніми традиціями і багатовіковим надбанням у різних галузях вищої освіти.

Слід зазначити, що у сфері вищої освіти Польщі, реалізуючи реформи, виявилися складні проблеми, вирішення яких і досі залишається актуальним. Це насамперед стосується студентської молоді. Суттєво зменшився контингент студентів у ВНЗ Польщі: студенти отримали можливість навчатися у вищих навчальних закладах інших країн Європи, виїжджати за межі Польщі. Щоб ліквідувати цю проблему, польський уряд започаткував залучення молоді з України, особливо із західних регіонів: Волинської, Львівської, Івано-Франківської областей тощо. Таке залучення відбувається на умовах, які дискредитують міжнародні відносини у сфері вищої освіти між Україною та Польщею. Оплата за навчання для української молоді у два рази вища, ніж оплата польських студентів в країнах-членах ЄС. Значні труднощі залишаються в студентів в отриманні візи та перетину кордону.

Слід зосередити увагу на привабливості ВНЗ Польщі для студентів, що визначається перспективою для кар'єри, вартістю навчання, його якістю, вартістю житла, доступністю побутових послуг, наявністю стипендіальних програм, відповідністю європейським освітнім стандартам, відсутністю релігійних та міжнаціональних конфліктів, повагою до людських та духовних цінностей.

Основним завданням Польщі стало запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП), аналогічній ECTS. Саме вона розглядається як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти, як інструмент визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм тощо. Важливий момент запровадження КМСОНП - можливість врахувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо. Визначення змістових модулів навчання з кожної дисципліни, узгодження кредитних систем оцінювання досягнень студента стає основою для вирішення ще однієї задекларованої в ECTS мети - створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, менеджерів освіти та дослідників на теренах Європи.

Слід ще зазначити, що на сьогодні дуже сильними конкурентами вищої освіти є система соціального забезпечення, служби охорони здоров'я, пенсійна система, виправна система тощо. Коротше кажучи, дуже важко знайти прості відповіді на всесвітні проблеми у вищій освіті в будь- якому куточку світу. Немає жодних сумнівів щодо того, що теперішній стан речей не може довго зберігатися як в країнах Європейського Союзу, так і в англомовних країнах та країнах Центральної та Східної Європи. Важливо, щоб державна політика в галузі вищої освіти відповідала всесвітнім тенденціям, а не «пливла проти течії». Схоже, що вища освіта в усьому світі вступила в період революційних змін, хоча в різних країнах або регіонах ці зміни відчуваються по-різному.

Польські академії та університети, подібно до ВНЗ в інших країнах, пропонують різні програми європейських студій. Деякі з них створили з цією метою спеціальні факультети та інститути. Якщо зважати на той факт, що такі західноєвропейські прототипи цих студій, як коледж Європи в Брюгге, Європейський Університет у Флоренції або Інститут державного управління в Маастріхті забезпечили освітою тисячі випускників з різних європейських країн, які зараз посідають провідні місця в міжнародних організаціях, урядових агенціях та установах, університетах та ЗМІ, слід відмітити важливість таких ініціатив для процесу європейської інтеграції.

Необхідним є швидке створення нової організаційної системи, яка забезпечила б реалізацію основних загальних засад і рівного доступу до освіти і науки, з одночасною можливістю покращення стандартів навчання.

Криза фінансування в заможніших країнах є безпосереднім наслідком популярності вищої освіти. Уряди деяких країн не хочуть або не можуть фінансувати систему вищої освіти, що весь час розширюється.

Причини кризи фінансування вищої освіти в Польщі загальновідомі - це: число працевлаштованих, число студентів, що навчаються і величина ресурсів, призначених на цю мету.

Величину ресурсів фінансування вирішує Уряд і Парламент Польщі, а вже інші питання фінансування вищої освіти належать до