компетенції ВНЗ, що контролюють економічні розрахунки, спостерігають за політикою подальшого працевлаштування академічних викладачів та подальший розвиток системи вищої освіти. Також потрібно враховувати той факт, що короткочасні модні інновації в системі вищої освіти і уподобання молоді швидко змінюються, а відтворення науково-педагогічних кадрів є довготривалим процесом. Важливими також є і суспільні відносини.
Неналежне фінансування ВНЗ спричиняє їх знецінення. Вищі навчальні заклади чи коледжі повинні функціонувати як підприємства, не втрачаючи при цьому свого основного культуротвор- чого суспільного спрямування. Для цього науко- во-педагогічні кадри повинні складатися з осіб, які пропорційно мають відповідний майновий статус. Покращити фінансову ситуацію якої- небудь інновації можна через збільшення зарплати, але можна також покращити через збільшення ефективності дії.
Драматичним є зменшення видатків на одного студента в Польщі в 90-х роках і збільшення кількості студентів в академічних роках. У 1998 р. в середньому - 14 студентів припадало на одного викладача ВНЗ. Викладачів інтерпретували на висоті Уряду, що знаменувало поліпшення продуктивності і підготовленості, що було результатом правильної політики держави щодо системи управління вищою освітою в Польщі.
Якщо якість пропонованої вищої освіти була низька, а умови, у яких працювали викладачі і навчалися студенти, неналежними, то вартість поліпшення підготовленості могла бути висока. Багато ВНЗ були переповненими, що в поєднанні з фінансовими проблемами було дуже погано оплачуваним для викладачів, з цього випливав низький рівень знань у студентів, що дуже часто давав продукт сумнівної вартості і якості.
Невідповідність ресурсів і недофінансування ставить під сумнів не тільки якість вищої освіти і навчальні програми, що повинні відповідати стандартам вищої освіти в країнах-членах ЄС, але також і здатність задовольнити даний попит і фінансування подальшого розвитку.
Отже, модернізація вищої освіти Польщі має чітку орієнтацію на інтеграцію її в європейський освітній простір. Слід зазначити, що модернізація навчального процесу забезпечує підготовку випускників вищих навчальних закладів до швидкого орієнтування в сучасному інформаційному суспільстві та активної участі у відкритих багатокультурних співтовариствах усього світу. Після вступу Польщі до ЄС польські ВНЗ стали складовою єдиного європейського освітнього простору, що обумовлює кращу політичну, соціальну, економічну співпрацю між різними типами вищих навчальних закладів та мобільне пересування студентів та науковців. Досвід Польщі свідчить, що спільними зусиллями ВНЗ також можуть впливати на покращення ситуації у вищій освіті.
ЛІТЕРАТУРА
Касьянова С. Система освіти Польщі в рамках реалізації Болонського процесу // Освіта і управління. - 2005. - № 3-4. - Т. 8. - С. 207-213.
Квієк М. Польське законодавство про вищу освіту: досвід та уроки: Пер. з англ. - К.: Таксон, 2001. - 220 с.
Фінніков Т.В. Сучасна вища освіта: світові тенденції і Україна - К.: Таксон, 2002. - 176 с.
Jablecka J. Szkota wyzsza na rynku: uwarunkowania skutecznej strategii tworzenia i rozwoju nowej uczelni. Studium przypadku // Prakseologia. - W-wa, 2001. - № 141. - S. 183-202.
Jalowiecki B. Perspektywa prywatnego szkolnictwa wyzszego w Polsce // Przeglad socjol. - Lodz, 2001. - T. 50/1. - S. 191-198.
Edukacja i nauka w Narodowym Planie Rozwoju // www.men.waw.pl/szk-wyz/strategia/strategia_rozwoju.php.
Рецензенти: д.пед.н., професор Мещанінов О.П., д.пед.н., професор Федоришин Б.О.