Отже, творчі завдання стимулюють художню образність у діях дітей, викликають низку почуттів, спонукають до уяви. Звичайно, багато чого відбувається інтуїтивно, неусвідомлено, але творчі інтуїтивні дії виникають на основі досвіду і кількаразових спроб вирішити яку- небудь нову задачу.

Складання творчих завдань відповідно до виду творчої діяльності визначалося у три етапи, а саме: завдання, що вимагають від дітей первісного орієнтування у творчій діяльності, для чого створювалася установка на нові способи дій: "склади", "придумай", "знайди", "зміни". На другому етапі пропонувалися завдання, що викликають у дітей цілеспрямовані дії та пошуки рішень їх виконання. Завдяки завданням цього типу дитина включається у постійно мінливі ситуації і починає розуміти, що на основі старого можна знайти нові комбінації, видозмінити, поліпшити зроблене раніше. Виникає атмосфера спільної творчості з дорослим, дитина одержує перше уявлення про те, що своєю творчістю викликає в інших почуття задоволення. Далі, на третьому етапі, використовувалися завдання, в яких пропонується самостійна діяльність. Тобто діти обмірковують задум гри, розповіді, ліплення, планують свої дії, намічають, якими художніми засобами краще скористатися. Ці завдання виявляють здібності кожної дитини, викликають відчуття можливості використання своєї творчості в житті (виставки дитячих малюнків, концерт дитячих пісень, віршів і таке інше).

Під час уроків за розробленою нами програмою діти освоювали коло освітніх зведень, умінь, що веде до розвитку різнобічних художніх здібностей. Рівень знань і навичок утвердження відповідно до віку дітей. У процесі діяльності діти опановували способи творчих дій, готувалися до подальшої самостійної праці. Якість творчих дій визначається багатьма компонентами: творчою уявою й узагальненням реальної практики, інтуїцією, збагаченою художнім досвідом дитини. В процесі роботи ми враховували, що творча діяльність відрізняється від навчання характером педагогічного керівництва, адже основою навчання є систематичність, поступовість засвоєння матеріалу всіма дітьми, прямі вказівки, зразки виконання, в той час як художні заняття повинні бути насичені естетичними переживаннями, активними і пошуковими діями дітей. Творча діяльність включає лише зразкові етапи, які можуть варіюватися. Здібні діти переборюють ці етапи в більш короткий термін. Відчутніше виступає індивідуальна своєрідність дитячої продукції, панує атмосфера захопленості, можливості спільної творчості дорослого і дитини. Таким чином, в цілому творчість активізує процес навчання, розвиває ініціативу дітей, самостійність і активність, спонукає дітей освоювати знання, опановувати навички і уміння.

Аналізуючи одержаний у процесі експерименту матеріал, ми дійшли висновку, що проведена робота в напрямі формування творчості дітей є ефективною, вона відповідає художньо- образній природі дитячої творчості. В основі дитячої продукції, - будь то розповідь або пісня, малюнок або драматизація, виразно виступає значення художніх засобів, якими діти зображували своїх героїв. Вони шукали яскраві епітети і їх точні вирази у казках, характерні рухи персонажів у музичних і театралізованих іграх. З'ясувалося, що творчість успішно розвивається в тих умовах, де забезпечені планомірність та систематичність навчання. Доволі велике значення має підготовчий період, що вводить дітей у новий вид діяльності і допомагає дітям орієнтуватися у художній діяльності.

Підтвердження положення про можливість і необхідність формування творчості у таких видах художньої діяльності, як пісенна, поетична творчість, у шкільній практиці ще не набуло поширення. Для вихователів і музичних керівників дитячих садів нами розроблені щоденники для спостережень, плани й обліки, що фіксують хід роботи педагога та дають можливість включати індивідуальні характеристики дітей. Крім щоденникових записів, були зроблені спроби перших узагальнень цих матеріалів. І, нарешті, підготовлені матеріали для доповідей на конференціях. Було з'ясоване місце творчих завдань у загальній системі художнього навчання, зв'язок між навчанням і розвитком творчості, дозування творчих завдань при засвоєнні програмного матеріалу. У процесі дослідження ми дійшли висновку, що творчі завдання повинні зайняти визначне місце на заняттях. Для цього необхідно продумати співвідношення їх з навчальними завданнями й уточнити роль у засвоєнні художнього досвіду. У дослідженні ми застосовували різні варіанти завдань у поєднанні навчального і творчого матеріалу. В одному з варіантів планування такої роботи передбачалася постановка навчальних завдань на декількох заняттях, де засвоювалися визначені навички зображення з метою подальшого застосування їх у більш складних творчих завданнях. Наприклад, спочатку на заняттях дітям пропонували спостерігати за лижниками, а потім на заключному занятті була створена ігрова ситуація. Діти повинні були поставити виліплені фігурки лижників на гірку або доріжку, що давало можливість визначити, кому вдалося правильно передати динаміку руху лижника. Виразність реалістичного відображення явища природи, персонажів, спільні зусилля дорослого і дитини створили ту необхідну атмосферу, у якій успішно виявляється творчість.

В практиці дослідження ми застосували різні види планування завдань так, щоб наскрізною ідеєю було створення дітьми єдиного образу різними засобами.