особливо в наш час".

Таким чином, кількісний аналіз дозволив виявити низький рівень знань студентів- філологів у сфері педагогічного менеджменту, а якісний аналіз показав, що знання мають непрофесійний та хаотичний характер. Виконана дослідно-експериментальна робота дала підстави зробити висновок, що у вищих освітніх закладах не проводилася раніше та не проводиться в теперішньому часі професійна підготовка майбутніх учителів у сфері педагогічного менеджменту. Аналіз навчальних програм філологічних факультетів вищих навчальних закладів підтвердив названі явища. Відсутність професійної підготовки студентів- філологів у сфері управління, менеджменту, педагогічного менеджменту є серйозним недоліком, якого треба позбуватися вже зараз шляхом внесення автентичних дисциплін у робочі програми. Гостру необхідність перебудови організації навчання у вищих навчальних закладах доводить виявлена нами суперечність: розвиток ринкових відносин системи освіти і відсутність відповідної підготовки вчителів.

Для подолання цього недоліку ми експериментально внесли зміни в організацію навчального процесу декількох вищих навчальних закладів і впровадили авторську модель підготовки майбутніх учителів до здійснення педагогічного менеджменту. Її перший етап містив поглиблення студентів у поняття педагогічного менеджменту. Для досягнення поставленої мети, необхідно було ознайомити тих, хто навчається з бізнесом та менеджментом в освіті, надати їм плюралістичні тлумачення педагогічного менеджменту, розкрити його світовий досвід. Так, під час лекцій з педагогіки та психології та занять з мовних дисциплін студентам пояснювалася сучасна кон'юнктура освіти, розкривалися вимоги до вчителя XXI століття, доводилася важливість знань менеджменту для конкурентноспроможного професіонала. Другий етап реалізації моделі передбачав впровадження спецкурсу "Основи педагогічного менеджменту", який містить поняття основ бізнесу (також у системі освіти), змісту управління, менеджменту та самоменеджменту в освіті, інтегрованої етики, яка складається з різних аспектів: біоетики, техноетики, екоетики, релігіоетики, філософської етики, літературної етики та етики бізнесу. Курс проводився з використанням деяких з аспектів закордонного досвіду навчання, зокрема діалогічних та проблемних лекцій, дуального навчання (із запрошенням вчених), мікровикладання, майстер- та бізнес-класів, психологічних та управлінських тренінгів. Підсумок апробації даної моделі, визначався на основі повторного використання наукових інструментаріїв з урахуванням розроблених нами 6 критеріїв, які характеризують кількісний та якісний рівень підготовки майбутніх вчителів до здійснення педагогічного менеджменту:

Когнітивність (знання управління, менеджменту в освіті та педагогічного менеджменту);

Науковість (рівень володіння науковим змістом педагогічного менеджменту);

Професійна визначеність (орієнтація на професію вчителя);

Етичність (знання етики та самоменеджменту);

Мотивація (інтерес до подальшого вивчення педагогічного менеджменту);

Креативність (наявність творчих рис).

Результати реалізації в навчально-

виховному процесі моделі підготовки майбутніх вчителів до здійснення педагогічного менеджменту на основі повторного походження названих тестів можна побачити у таблиці 3.

Таблиця З

і Кількісний та якісний аналіз знань

студентів із загальних питань управління, менеджменту, педагогічного менеджменту та етики після проходження спеціальної підготовки (%) Згідно даних таблиці 3 ми бачимо позитивні зрушення в знаннях студентів

експериментальних груп у кількості 120 осіб, які пройшли спеціальну підготовку до здійснення педагогічного менеджменту. Так знання менеджменту у майбутніх вчителів покращилися на 23 %, педагогічного менеджменту на 26 % та етики на 24 %.

Підсумки реалізації в навчально- виховному процесі моделі підготовки майбутніх вчителів до здійснення педагогічного менеджменту за зазначеними критеріями, які виявлялися до та після її впровадження, відображені у діаграмі 1.

рівень знання студентів до проходження спецкурсу

рівень знання студентів після проходження спецкурсу Діаграма 1. Динаміка змін у знаннях студентів після впровадження в навчальний процес авторської

моделі підготовки майбутніх вчителів до здійснення педагогічного менеджменту (%).

Діаграма наочно показує, що в основному просунення спостерігається у бік високого рівня якості складових готовності студентів експериментальних груп. Негативне зрушення на певному етапі в одній з експериментальних груп спостерігається лише у критерії мотивації. Незначне зниження інтересу до подальшого вивчення педагогічного менеджменту можна пояснити виявленим нами явищем "професійного міражу". На нашу думку, "професійний міраж" - це вигадане уявлення студентів про власні знання, які вони вважають достатніми для подальшої професійної діяльності. Ми дійшли такого висновку, вивчивши досвід підготовки робітників суднобудівельних професій. Так, вченим І.М. Стариковим було виявлено явище "вигаданої майстерності" в процесі виконання електрозварниками професійних практичних вправ. Динаміка формування професійних навичок у електрозварників має свою особливість. Вона виявляється в тому, що на початковому етапі у більшості працівників швидкість виконання вправ зростає, а потім знижується. Цей етап можна назвати періодом "вигаданої майстерності". Робітники втрачають інтерес до праці, швидкість дій на певному етапі, що вело до зниження якісних результатів, але після подолання цього періоду в них починався стабільний ріст якісних показників діяльності [17]. Наявність "професійного міражу" ми пояснюємо тим, що студентам вдається, що в результаті проходження спецпідготовки вони вже отримали достатні знання, вміння та навички для подальшої професійної діяльності. Підтвердженням цьому є зростання показнику критерію професійної визначеності. Треба відмітити, що інтерес студентів до вивчення педагогічного менеджменту, який було виявлено під час констатуючого експерименту, доводить той факт, що під час формуючого експерименту студенти побачили як нелегко їм дається позапрограмове навчання. Ті, хто навчаються, пояснюють, що їм не вистачає часу на вивчення додаткових дисциплін завдяки великому навантаженню у вищому навчальному закладі. І тому, феномен "професійного міражу" свідчить про необхідність впровадження грамотно розміщеної у навчальному навантаженні постійної професійної підготовки майбутніх вчителів до здійснення педагогічному менеджменту.

ЛІТЕРАТУРА

Національна доктрина розвитку освіти в