УДК 378:37.032 + 35.08.007.2

Ігнатюк О.А., Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

Проблема професійного самовизначення особистості: теоретичний аспект

Статтю присвячено проблемам формування сучасних інженерних кадрів. У центрі уваги перебувають питання розвитку й реалізації особистісного потенціалу майбутнього інженера, у тому числі професійного. Автор у статті зупиняється на аналізі проблеми професійного самовизначення особистості. Обговорюються внутрішні й зовнішні мотиваційні фактори, що лежать в основі професійного самовизначення. Відзначено, що відсутність досить глибокої професійної спрямованості в студентів не виключає можливості її формування в період навчання в університеті.

The article is devoted to problems of formation of the modern engineering staff. In the center of attention there are questions of development and realization ofpersonal potential of the future engineer, including professional. The author in article stops on the analysis of a problem ofprofessional self-determination of the person. The internal and external motivators underlying professional self-determination are discussed. Absence enough a deep professional orientation at students is marked, that, does not exclude an opportunity of its formation during training at university. Постановка проблеми. Вибір професії, або професійне самовизначення, - основа самоствердження людини в суспільстві, одне із головних і найважливіших рішень у житті. На важливість вивчення професій з метою профорієнтації вказується у дослідженнях багатьох психологів, педагогів: Н.Д. Левітова, І.К. Шпільрейна, С.Г. Геллєрштейна, К.М. Гуревича, Є.О. Климова, К.К. Платонова,Є.О. Мільєряна, Б.О. Федоришина, С.Я. Карпіловської, В.В. Синявського, О.М. Ткаченка, О.О. Ящишин та багатьох інших.

Як свідчить аналіз літератури з даної проблеми, професіографічні матеріали, які не задовольняють зростаючі запити практиків, мають ряд недоліків. Основним з них є те, що розробка професіограм ґрунтується не на експериментальному дослідженні, а на емпирічному вивченні професійної діяльності.

Актуальною стає і проблема професійного самовизначення у напрямку визначення його ролі в розвитку і реалізації особистісного потенціалу. Однак такі роботи не набули потрібних масштабів, їм бракує системності.

Автор статті ставить за мету розкрити основні теоретичні засади проблеми професійного самовизначення особистості, дослідити та проаналізувати внутрішні і зовнішні мотиваційні фактори, що лежать в основі професійного самовизначення майбутнього фахівця, а отже, впливають на реалізацію особистісного потенціалу майбутнього професіонала.

Існують різні варіанти визначення поняття "вибір професії". Однак всі вони стверджують, що професійне самовизначення являє собою вибір, який здійснюється у результаті аналізу внутрішніх ресурсів суб'єкта й співвіднесення їх з вимогами професії.

Зміст визначення "відбиває" двобічність явищ вибору професії: з одного боку, той, хто вибирає (суб'єкт вибору), з іншого боку, те, що вибирає (об'єкт вибору). І суб'єкт, і об'єкт мають величезний вибір характеристик, чим пояснюється неоднозначність явища вибору професії.

Вибір професії - це не одномірний факт, а процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов та індивідуальних особливостей суб'єкта вибору професії.

Аналіз спеціальної літератури дозволяє зробити припущення, що немає єдиного погляду на те, як формується вибір професії і які фактори впливають на цей процес. По цьому питанню існує ряд точок зору, у захист кожної з яких приводяться переконливі аргументи. Безсумнівно, це пояснюється складністю процесу професійного самовизначення й двобічністю самої ситуації вибору професії.

Ряд дослідників [14; 18] дотримуються розповсюдженої точки зору на вибір професії як на вибір діяльності. У цьому випадку предметами дослідження виступають, з одного боку, характеристики людини як суб'єкта діяльності, а з іншого боку, характер, зміст, види діяльності і її об' єкт. Професійне самовизначення розуміється тут як процес розвитку суб'єкта праці. Отже, вибір професії зроблений правильно, якщо психофізіологічні дані особистості будуть відповідати вимогам професії, трудової діяльності [1; 2]. Однак цей погляд недооцінює активного початку особистості, яка вибирає.

У контексті розуміння вибору професії як вибору діяльності поширена також точка зору, що основною детермінантою правильного вибору є професійний інтерес або професійна спрямованість [10; 15]. Безсумнівно, цей підхід більш продуктивний, тому що наголошує на активності самого суб'єкта вибору професії.

Існує ще один погляд на підхід вибору професії як одного з найважливіших подій у цілісному визначенні людини. Вибір професії пов'язаний з минулим досвідом особистості, і процес професійного самовизначення простирається далеко в майбутнє, беручи участь у формуванні загального образу "Я", визначаючи, в остаточному підсумку, плин життя. Цей підхід вимагає урахування широкого спектру факторів, що впливають на вибір професії. Крім того, він дозволяє зробити акцент на тимчасовому аспекті - на минулому досвіді особистості й на її уявленні про майбутнє. Як фактор вибору професії повинні бути враховані життєві плани особистості в інших областях, наприклад, в особистому житті [6; 17].

Якщо процес самовизначення становить основний зміст розвитку особистості в роки ранньої юності, то формування професійної спрямованості утворить основний зміст самовизначення. Імовірно, що перша необхідна умова формування професійної спрямованості полягає у виникненні вибірково-позитивного відношення людини до професії або до окремої її сторони. Мова йде про виникнення суб'єктивного відношення, а не про ті об'єктивні зв'язки, які можуть мати місце між людиною й професією (у тому числі її відбиття в мистецтві, літературі, змісті навчального програмного матеріалу тощо). Зародження суб'єктивного відношення, зрозуміло, визначається сформованими об'єктивними відносинами. Однак останні можуть не придбати особистісної значимості, або викликати вибірково-негативне відношення до окремих сторін діяльності [17].

Еволюція виникнення професійної спрямованості, у самому загальному вигляді, як