Завдання методологічного характеру мають за мету ознайомлення студентів із різними сучасними концепціями, принципами, нормами й правилами, національними особливостями інженерної діяльності; виявлення несумісності механістичного типу свідомості інженера з науково-теоретичними поняттями професійної етики; збагачення словниково-понятійного запасу категоріями професійної етики. Ці всі три види методологічних завдань виконують ряд функцій. По-перше, вони дозволяють студентам самостійно - у процесі суперечки, дискусії - розібратися в істинності й гуманістичній сутності професії інженера; по-друге, допомагають їм здійнятися над рівнем повсякденної свідомості; по-третє, розширюють їхній кругозір у галузі професійної етики інженера.

Перший вид методологічних завдань представляє дві точки зору на професійну етику інженера, одна з яких, характерна для періоду "дикого" капіталізму й яка зберігається до цієї пори, де дилема "аморально" навіть не є об' єктом рефлексії, і друга - у якій професійна етика фахівця займає значне місце в інженерній діяльності. Це можуть бути висловлення вчених - засновників ділової етики, дослідників з цієї галузі, представників компаній, які ефективно працюють на ринку, тобто - дотримання норм ділових етичних відносин - з одного боку, і представників протилежної точки зору - з іншого боку. Наприклад, до заняття на тему "Ділова етика як складовий елемент моральності" пропонується проаналізувати два висловлення:

моральність у сучасних умовах набуває особистісного характеру, різні індивідууми й різні групи можуть дотримуватися різних принципів моралі - від керуючих підприємствами й від самих підприємств можна вимагати тільки одного, а саме дотримань законів (міф про аморальність бізнесу) [7];

існуючі природні ресурси обмежені, індустріалізація була реалізована великою ціною - у результаті сучасна екосистема характеризується такою крихкістю, при якій кожна запропонована фахівцями зміна спричиняє інші, іноді пагубні зміни. Можна зробити висновок - дії інженерів повинні бути обумовлені ціннісними судженнями.

Вирішення методологічних завдань доцільно відпрацьовувати з використанням двох видів педагогічних прийомів: 1) викласти готові аргументи для того, щоб студенти визначили їхню доказову істинність і зрозуміли суть суперечки; 2) викласти два протилежних висловлення й спонукувати студентів знаходити самостійне рішення.

Другий тип завдань - це завдання оціночного характеру. Вони являють собою опис якоїсь дії, розпочатої інженером у процесі професійної діяльності, у якої мотиви й засоби досягнення мети не збігаються. Студентам пропонується не тільки оцінити ці дії, але й показати їх соціальну значимість, шляхом вичленення найбільш важливих структурних елементів: мотивів, намірів, мети, засобів їхнього досягнення, очікуваного результату. Вирішення завдань цього типу допомагає прищепити студентам навички аналізу й оцінки рішень, які приймаються, дій майбутнього інженера з урахуванням основних позицій теорії ділової етики.

У курсі "Основи професійної етики інженера", який пройшов апробацію в процесі педагогічного експерименту, представлено кілька різновидів завдань оціночного характеру. Це може бути ділова ситуація, де мотиви, засоби досягнення мети не збігаються, і її треба оцінити з погляду певного морального принципу, або ситуація, коли відомі наслідки, але не зазначені мотиви. Студентам потрібно обґрунтовано показати, якими засобами треба було користуватися, задля досягнення мети.

З урахуванням рівня підготовки студентів у курсі представлені різні в методичному відношенні варіанти роботи над ситуаціями такого типу. В окремих ситуаціях пропонуються готові різноманітні судження. Майбутнім інженерам потрібно вибрати ті, які вони вважають найбільш правильними, і аргументувати свій вибір.

Завдання на вибір дії являють собою опис ситуацій, у яких студентам пропонується прийняти найбільш доцільне морально-етичне рішення. Цей тип завдань представлено у різному методичному інструментуванні: це можуть бути лист у газету, складна конфліктна ситуація, учасники якої мають прийняти рішення й розробити план дій, які дозволяють розв' язати наведений конфлікт. По найбільш складних ситуаціях цього типу, що мають місце в інженерної практиці, наведені рішення для аналізу після обговорення пропозицій, які висловили студенти. Щоб навчити студентів приймати правильні рішення в складних ділових ситуаціях, у процесі експериментальних занять за курсом використовувався ряд завдань, які мають практичну спрямованість і стосуються взаємин у колективах, а також з діловими партнерами. Такі складні конфліктні ситуації будемо називати завданнями аналітичного характеру. Їхнє вирішення вимагає:

виявлення позицій конфліктуючих сторін, тобто визначення ієрархії лідерів, опонентів;

визначення предмета суперечки, бази й прецеденту конфлікту;

оцінки дій всіх учасників ситуації;

ухвалення рішення з вибору засобів оптимального розв'язання даного конфлікту.

У ході аналізу таких завдань студенти навчаються дотримуватися моральним вимогам щодо вирішення конфліктних ситуацій. Вони засвоюють, що в конфліктній ситуації потрібно з' ясовувати й обговорювати предмет суперечки; з'ясовувати відносини доцільно після того, як стресовий стан знято; усвідомлюють, що не можна виносити рішення, якщо не зроблена спроба виявити мотиви дій сторін конфлікту і т. ін.

З метою навчання практичним навичкам поведінкового характеру, організації презентацій своєї продукції, у курсі "Основи професійної етики інженера" використовуються й рольові ігри. Вони дозволяють поставити

Висновки. Наведені результати є переконливим доказом ефективності використання методики ситуаційних завдань під час навчання курсу "Ділова етика". Навчання студента в ситуацію вибору, активізувати пізнавальну діяльність студентів, а також вносять ігровий елемент в організацію заняття. У процесі проведення занять популярним й, одночасно, ефективним прийомом є використання рольових ігор з деяким гумористичним сенсом. Так, наприклад, під час проведення зняття "Основи проведення презентації продукції" пропонуються наступні завдання: зробити презентації на теми -