УДК 378.14:78

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ В ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКІЙ

ДІЯЛЬНОСТІ

У статті запропоновані ефективні навчально-виховні методи і прийоми формування музичного мислення студентів мистецьких вищих навчальних закладів у процесі інструментально-виконавської підготовки за умови впровадження особистісно орієнтованого підходу до викладання фахових дисциплін.

In the article some effective teaching and educational methods and ways of forming a musical thinking of culture high schools students in the process of instrument performing training are proposed. Such methods can be effective on the condition of introduction of person-oriented approach to teaching special disciplines. Загострення проблеми людського "Я" в культурній та духовній сферах посилило тенденції до перегляду звичних парадигм, змісту і педагогічних технологій мистецької вищої освіти. Оновлення системи фахової підготовки майбутніх музикантів-виконавців у мистецьких вищих навчальних закладах шляхом впровадження гуманістичного особистісно орієнтованого навчання як основи формування свідомого громадянина відкриває перспективи створення необхідних передумов для активізації та розвитку їхнього музичного мислення.

Музичне мислення як різновид художнього мислення виникає при складанні, виконанні та сприйнятті музики. З аналізу наукової музикознавчої літератури (Л.Дис, І.Котляревський, А.Сохор, Б.Теплов та ін.) випливає висновок, що цей вид мислення втілює об'єктивні закономірності мислення взагалі, є діалектичним за своєю природою. У сучасній музичній педагогічній теорії та практиці феномен музичного мислення досліджується в різних аспектах (О.Бурська, А.Заруба, Н.Мозгальова, Н.Суслова, Ю.Шмалько та ін.). На підставі вищеозначених надбань в нашій інтерпретації музичне мислення студентів - це творчо- пізнавальна діяльність, спрямована на усвідомлення художнього смислу образів мистецтва та їх відтворення в різних видах музичної діяльності. Безліч літературних джерел з проблеми музичного мислення свідчать про актуальність і значущість цієї сфери дослідження, а також про: відсутність цілісної концепції такого явища, недостатнє врахування сучасних ідей особистісно орієнтованої освіти у формуванні музичного мислення студентів мистецьких вищих навчальних закладів. Узагальнюючи різні психолого-педагогічні, мистецтво-знавчі і музикознавчі підходи до визначення сутності музичного мислення, ми розробили методику цілісного формування музичного мислення майбутніх фахівців, яка активізує розумову і художньо-інтерпретаційну діяльність, сприяє творчій самореалізації особистості. Основним навчально-виховним методам і прийомам формування музичного мислення студентів в інструментально- виконавській діяльності присвячена дана стаття.

З огляду на розроблені підходи ми виділяємо такі напрямки формування музичного мислення майбутніх музикантів-виконавців: 1) розвиток операційної сфери музичного мислення шляхом активізації таких операцій, як аналіз та синтез музичного матеріалу, формування здатності до диференціювання та інтегрування елементів музично-образної структури, зіставлення й класифікації музичних явищ, а також до складних трансформацій елементів образної структури; організація взаємодії операцій музичного мислення; 2) розвиток комплексного вміння вибудовувати стратегію і визначати тактику розв'язування музичних задач, трансформувати відомі способи розв'язань у різні педагогічні ситуації; 3) навчання "саногенного" мислення студентів з метою самопізнання і саморегулювання власних емоцій для енергетизування творчої музичної діяльності; 4) впровадження інтегрованого спецкурсу з розвитку музичного мислення студентів в інструментально-виконавській діяльності.

Багатогранність завдань, пов'язаних із розвитком досліджуваного феномена потребує врахування низки дидактичних принципів. Вони включають провідний принцип - особистісно орієнтований підхід до організації навчального процесу, а також принципи науковості, систематичності, послідовності, діалогічності, активності навчання. Особлива увага зосереджувалася на використанні студентами психолого-педагогічних засобів, які б забезпечили виявлення власної творчої індивідуальності, суб'єктного досвіду, інтелекту, музичних здібностей, мистецького тезаурусу.

В особистісно орієнтованому середовищі, яке ми намагалися втілити в навчально-виховний процес, спілкування педагога і студентів відрізнялося ситуаційністю, діалогічністю, відбувалося на рівні обміну цінностей та смислів, що створювало необхідне поле особистісно орієнтованої ситуації. Вже на початкових етапах навчання викладач пояснював студентам їхню позицію в навчальному процесі, надавав простір для творчості. Викладач, зі свого боку, забезпечував сприятливе, психологічно комфортне навчальне середовище для задоволення бажання студентів створювати себе, роблячи його насиченим і цікавим, давав студентам право на вибір, помилки, їхнє усвідомлення та подолання. В умовах особистісно орієнтованого навчання основним стає вміння викладача розуміти, що і як відчуває, сприймає, засвоює студент. Орієнтуючи процес навчання на особистість студента, викладач велику увагу приділяв саме створенню ситуації успіху для кожного студента, наприклад, за типом проведення студії для студентів "Створення ситуації успіху" згідно з досвідом Н.Сегеди [1].

Стимулюванню позитивної мотивації в навчанні майбутніх фахівців сприяло ще створення особистісно орієнтованих ситуацій, які дають змогу змінити "вектор" у розвитку музичного мислення від регламентованого цілеспрямова-ного формування до

самоформування як індивідуальної діяльності студентів, її корекції та педагогічної підтримки. В таких ситуаціях педагог підтримував музично- виконавську ініціативу студентів, активізував потребу у самопізнанні, у пошуку істини, створював у студентів психологічну готовність до осмислення музичного твору і наявність моменту "художнього відкриття".

Мислення найбільш виразно виявляється в ході постановки та розв'язання задач, тому ми вважаємо, що успішному формуванню музичного мислення майбутніх музикантів як професіоналів сприятиме використання спеціальної системи мислительних задач впродовж навчання, яка забезпечує суб'єктивне сприйняття музичного матеріалу кожним студентом. Розв'язування задач пов'язане з уміннями аналізувати проблемну ситуацію, виділяти музичну задачу, висувати гіпотезу щодо її вирішення, проектувати зміст, форми та методи музичної діяльності, контролювати і корегувати розв'язання задачі, а виконання їх вимагає певного рівня пізнавальної самостійності студентів, суб'єктного досвіду, володіння виконавськими уміннями й навичками. О.Лук подає структуру творчого процесу в такому вигляді: 1) накопичення знань і навичок, необхідних для чіткого усвідомлення і формування задачі; 2) зосередження зусиль на