страх, тривожність, невпевненість у собі, стурбованість. Вони вчаться ефективно переборювати труднощі, реалізовувати досягнуте, належним чином ставитися до несприятливих умов, не боятися випадкових помилкових дій. Тільки повна концентрація на художній образності, драматургії, емоційному змісті музики сприяє вдалому виконанню музичних творів, розвитку самовладання.
Ми проводили за методикою О. Савостьянова групові заняття в умовах особистісно орієнтованого навчання, тематичні і дидактичні частини яких містили інтроспективні та пояснювально-інформаційні методи. Студенти в процесі експериментальної роботи вели щоденник інтроспекції та самоаналізу, в якому вони у вільному стилі розмірковували над власними емоціями. Заняття із саногенного мислення супроводжувалися також використанням нових оригінальних медитативних методик, запропонованих професором О.Савостьяновим для навчання саногенного мислення. Ці методики, безперечно, зміцнюють нервову систему, організм творчої людини, виховують творчий апарат, що стосується розвитку уяви, зосередженої уваги, високої емоційності, творчої мобілізованості. Тренінги, заняття з навчання саногенного мислення поступово знімають функціональні розлади, раціоналізують розумну працю, поліпшують пам'ять, увагу, емоційно- вольові процеси, творчу працездатність, розвивають комунікабельність, сприяють адекватності самооцінки в студентів. Різні форми тренінгів та медитативних методик дали змогу розвивати в студентів гнучку саморегуляцію музичного мислення, вольові якості виконавця, вдосконалювати сенсомоторні процеси, підвищувати інтерес до музично-виконавської діяльності, створювати позитивну емоційну атмосферу навчання.
Розвитку і саморозвитку музичного мислення студентів у процесі навчання перешкоджає переважання формування професійно-ігрових, рухо-моторних здібностей і навичок над чуттєвими та інтелектуальними. В роботу на індивідуальних заняттях зі спецінструменту та в самостійну роботу студентів ми постійно включали різні види музично-виконавської діяльності. Формуванню творчих навичок і вмінь читання з листа, транспонування, ансамблевої гри, ескізного вивчення творів, гри на слух, складання імпровізації сприяла проблемна постановка спеціально розроблених творчих завдань, використання проблемно-пошукових методів, які активізують музичне мислення студентів, збільшують ініціативність, творчо-пізнавальну самостійність. Зазначені види виконавської діяльності виявляють розвиненість музично- мислительного процесу. Самостійно набуті прийоми виконання, розкриття художньої ідеї за допомогою мислительних операцій аналізу, порівняння й узагальнення, оригінальність тлумачення художніх образів, віднаходження нетрадиційних шляхів вирішення проблемних завдань були показниками досить високого рівня музичного мислення у студентів. Спецкурс "Методичні основи формування музичного мислення студентів в інструментально-виконавській діяльності", який був розроблений і включений нами на III курсі, виконує інтегруючу міждисциплінарну і внутрішньопредметну функції в системі фахової підготовки студентів: дає необхідні знання, чіткі уявлення про сутність, структуру музичного мислення особи та шляхи його формування у майбутніх фахівців у процесі особистісно орієнтованого навчання, інтегрує зміст професійно орієнтованих дисциплін для набуття досвіду професійної музичної діяльності. Завдання курсу - вивчення музичного мислення як професійно значущої інтегральної якості особистості музиканта як предмета міждисциплінарного синтезу, збагачення понятійного апарату музичного мислення, розкриття умов розвитку музичного мислення, практичне оволодіння методами формування музичного мислення в музично-виконавській та музично- педагогічній діяльності. Його програма побудована на основі поєднання загально- мистецьких, музикознавчих знань, основних психологічних характеристик музичного мислення та сукупності професійних вмінь і навичок студентів (табл. 1).
Під час лекцій та семінарських занять спецкурсу було використано такі форми і методи навчання, як дискусії, рольові ігри, диспути, тренінги, психотренінги, створено проблемні ситуації, які активізували музичне мислення майбутніх фахівців; вони сприяли розвитку мистецького тезаурусу, створенню оригінальної художньої інтерпретації музичного твору, стимулювали творчу самореалізацію студентів. Особистісно орієнтований тренінг, який виступає в особистісно орієнтованому навчанні однією з пріоритетних форм організації навчального процесу, ми проводили на заняттях зі спецкурсу в умовах доброзичливої атмосфери, суб'єкт- суб'єктних взаємовідносин, діалогічного спілкування. Особливий клімат у групі був причиною усвідомлення цінності свого "Я", розвитку рефлексивних здібностей, а також зумовлював прийняття цінностей і потреб інших студентів, тобто відбувався обмін досвідом між учасниками спілкування. Під час тренінгів ми акцентували увагу на формуванні процесуальних характеристик, логічних операцій музичного мислення студентів, на розвиткові інтелектуальної активності (за Д.Богоявленькою), на активізації творчої позиції, виявленні саногенного мислення (використанні позитивних емоційних ситуацій, засобів, дій, корекції небажаних емоцій).
Поряд з тренінгами в ході особистісно орієнтованого навчання ми використовували психотренінги (ігри та вправи з психотехніки) [7], аутогенне зосередження на розвиткові уваги і самоконтролю, уяви, рефлексії, емпатії та властивостей музичного мислення, на викорінюванні негативних звичок, рис характеру, а також на навчанні м'язового розслаблення (релаксації). Це сприяє, наприклад, саморегуляції дихання при виконанні музичних творів на публіці, досягненню певного емоційного стану (організм вчиться розуміти і виконувати накази у мисленні).
Одним з активних методів формування музичного мислення студентів ми вважаємо відеопрактикум, який цілеспрямовано активізує їхню музично-пізнавальну діяльність, сприяє розвитку всіх компонентів музичного мислення. Заняття з використанням методу відеопракти- куму полягають у тому, що студенти при перегляді записаних на відео відкритих занять, концертів, репетицій оркестру, під час занять у ході педагогічних і виконавських практик обговорювали з різних точок зору посталі проблеми, а також недоліки і досягнення, аналізували власну поведінку та поведінку оточуючих, ситуації, які відображають реальні події у виконавській і музично-педагогічній практиці, приймали самостійні рішення, знаходили власну позицію. Метод групових дискусій, обов'язковий на таких заняттях, ми застосовували у формі аналізу конкретних ситуацій, які студенти бачили на відео, та у формі групового самоаналізу. Під час дискусії активізуються мислительні процеси, розкривається творчий потенціал студентів, стимулюється інтерес до навчання, зростає професійність.
Таким чином, впровадження методів розв'язання мис лите льних музичних задач, інтроспекції, ескізного вивчення музичних творів, "охудожнення" навчального процесу, відеопрактикуму,