УДК 372.1+152.26+152.3

Малікова Ю.В., Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського

Оволодіння дітьми старшого дошкільного віку перцептивними діями

У статті представлені дані, отримані в результаті проведення констатувального експерименту дослідження, спрямованого на визначення ступеня оволодіння діями співвіднесення властивостей і якостей предметів, що сприймаються, з елементами сформованих систем сенсорних еталонів у дітей старшого дошкільного віку.

This article represents data received as a result of certifying experiment research directed to juveniles determination of seizing level of acts of correlation of properties and qualities of perceptible objects with elements of sensor models of organized systems. На сучасному етапі розвитку суспільства, педагогічна наука висуває досить високі вимоги до розумового розвитку дитини. Важливою складовою частиною розумового розвитку, його фундаментом є сенсорний розвиток дитини, оскільки повноцінне сприйняття навколишнього є необхідним для успішного навчання дитини в дошкільному закладі, у школі а також для багатьох видів діяльності протягом життя.

Мета даної статті полягає в аналізі поглядів учених на проблему формування в дітей системи сенсорних еталонів, а також у викладенні результатів констатувального експерименту дослідження, щодо визначення показників і рівнів сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Грунтуючись на визначенні сенсорного розвитку дитини, як розвитку її сприйняття і формування уявлень про зовнішні якості і властивості предметів та явищ (О.В.Запорожець, Л.А.Венгер), вважаємо, що нормальний сенсорний розвиток дитини передбачає:

розвиток сенсорної сфери дитини, основаної на нормальному системному функціонуванні всіх органів чуття;

засвоєння дітьми сенсорних еталонів (закріплених зразків властивостей і

відношень предметів); * вміння співвідносити якості предметів, що сприймаються, з елементами сформованих систем сенсорних еталонів. Таким чином, засвоєння і використання сенсорних еталонів визначалось дослідниками як один з центральних моментів розвитку сприйняття, тому вивчення засвоєння дітьми цих еталонів і їх використання у процесах сприйняття має свою історію.

Поняття сенсорних еталонів було запропоновано О.В.Запорожцем на початку 60-х років. "Тим продуктом культури, який опосередковує перцептивний розвиток, - зазначає О.В.Запо-рожець, - є виділені суспільством системи розчленованих і взаємопов'язаних чуттєвих якостей предметів. До них належать система музичних звуків, система геометричних форм, кольорів спектра тощо. У ході перцептивного розвитку дитина поступово оволодіває цими системами, використовуючи їх як "мірки" або еталони, для аналізу навколишнього та упорядкування власного досвіду" [4: 18].

Таке поняття сенсорних еталонів як суспільно вироблених засобів здійснення перцептивних дій і послужило основой для подальшого циклу психологічних і педагогічних досліджень [1, 2, 5, 6]. Підсумок цих досліджень - розробка концепції розвитку дитячого сприйняття шляхом формування перцептивних дій і створення нової системи сенсорного виховання дошкільників, яка б реалізувала основні положення цієї концепції.

У дослідженнях, що належать до вказаного циклу, було детально проаналізовано закономірності засвоєння дітьми сенсорних еталонів і формування перцептивних дій, які виступають як орієнтовні дії з обстеження предметів і виявлення їх зовнішніх властивостей. Зокрема, було встановлено, що перцептивні дії формуються шляхом інтеріоризації зовнішніх орієнтовних дій. Л.А.Венгером та його співробітниками вивчались особливості оволодіння різними еталонами на всіх етапах розвитку дитини. Дослідниками було з'ясовано, що характер еталонів, якими володіє дитина, і способи їх застосування виступають як основна характеристика дій сприйняття [1: 11].

Так, досконалість сприйняття - повнота і точність образів, що будуються, як зазначають дослідники, - залежить від того, наскільки повною системою еталонів, необхідною для обстеження даного змісту, володіє дитина і в якій мірі у неї сформовані операції зі співвіднесення еталонів, що використовуються, з властивостями предметів.

У дослідженнях, проведених під керівництвом О.В.Запорожця і Л.А.Венгера, було визначено, що розвиток сприйняття містить у собі два взаємопов'язані аспекти: з одного боку, формування і вдосконалення уявлень про різновиди кожної властивості предметів, що виконують функцію сенсорних еталонів; з іншого - формування і вдосконалення самих перцептивних дій, що є необхідними для використання еталонів при аналізі властивостей реальних предметів [2: 17]. Особливий інтерес становлять дані щодо типів перцептивних дій, які складаються в ранньому і дошкільному дитинстві.

У зазначеному вище циклі досліджень були виявлені три основні типи перцептивних дій, які розрізнялись залежно від особливостей співвідношення між властивостями предметів, що обстежуються, і сенсорними еталонами, що застосовуються у процесі обстеження [2: 17].

Перший тип - це дії ідентифікації, що виконуються при обстеженні властивостей предмета, які цілком співпадають з наявними еталонами. В умовах, коли еталон представлен у вигляді матеріального об' єкта-зразка, ідентифікація виступає як вибір за зразком. За даними дослідників, перцептивна дія ідентифікації передбачає формування та використання образа зовнішніх властивостей предмета. Вона починає складатись на основі практичних дій дитини з предметами, у процесі яких дитина, приводячи предмети у певне просторове співвідношення, "примірює" їх одне до одного, враховуючи відовідність чи невідповідність їх форми, величини, кольору. Надалі дія ідентифікації включається у виконання пізнавальних завдань. Відбувається перехід від реального примірювання до примірювання за участю образів, встановленню ідентичності чи неідентичності властивостей двох об'єктів, один з яких виступає як зразок у плані сприйняття і надалі - до встановлення ідентичності властивості об' єкта уявному зразку - еталону. Хоча Л.А.Венгер зазначає, що у межах раннього дитинства успішність дій ідентифікації залежить від кількості об' єктів, запропонованих для вибору, а також від ступеня складності самих об' єктів і зразків, величини відмінностей між об'єктами, з яких здійснюється вибір, розташування об'єктів і зразків у