Другий тип перцептивної дії уявляє собою прирівнювання до еталону: використання зразка-еталону для виявлення і характеристики властивостей предметів, що відхиляються від цього зразка, тобто тих, що близькі до нього, але не збігаються з ним.

Дослідники визначають як найбільш розповсюджені такі випадки, коли еталон виступає як узагальнений засіб сприйняття, що надає можливість розглядати нечисленні різновиди кольорів і форм як варіанти деяких відомих зразків (дитина сприймає форми предметів як круглі, овальні, прямокутні, трикутні тощо, забарвлення предметів як червоне, зелене, синє тощо). Перцептивні дії подібного типу, які умовно можна назвати діями віднесення до еталону, не мають прямих анналів у вигляді попередніх форм вирішення відповідних завдань шляхом зовнішніх переміщень об'єктів, оскільки прийоми вкладання, прикладання та інші можуть призвести до встановлення ідентичності об'єкта зі зразком, але не до встановлення їх подібності. Як зазначає Л.А.Венгер, дії ідентифікації і дії віднесення до еталону формуються із загального "кореня": їх вихідна зовнішня форма одна і та сама, і лише на етапі переходу до використання матеріального еталону без реальних переміщень об'єктів, коли стає можливим встановлення не тільки ідентичності, але і схожості, ці два типи дій розділяються, кожен з них починає обслуговувати особливий тип пізнавальних завдань.

Третій тип перцептивної дії здобув назву перцептивного моделювання. Як зазначають В.В.Холмовська і Н.Б.Венгер, ця дія є співвіднесенням властивості предмета, що підлягає обстеженню, не з одним еталоном, а з їх групою, побудову його "еталонної моделі" [2: 85]. Найбільш повно дії такого типу були вивчені стосовно сприйняття форми предметів. Дія перцептивного моделювання надає дитині можливість сприймати складну форму не глобально, цілком, а як систему взаємопов'язаних певним чином елементів, робить сприйняття розчленованим, аналітичним. За походженням вона пов'язана з формуванням продуктивних видів діяльності дитини - малювання, аплікації, конструювання, ліплення. У продуктивних видах діяльності дитина створює реальні копії, моделі складних предметів і ситуацій, користуючись дискретними операціями (в малюванні, ліпленні) і дискретним матеріалом (в аплікації, конструюванні). Таке практичне моделювання і стає основою моделювання перцептивного. За даними дослідників, моделююча перцептивна дія носить складний, системний характер: спочатку виділяються частини, ознаки об'єкта, що підлягає обстеженню, які відповідають окремим сенсорним еталонам, потім встановлюється їх взаємозв'язок. Система утворюється за рахунок поєднання раніше відділених одне від одного простих перцептивних дій, описаних вище типів, що виникає під впливом завдань продуктивних видів діяльності.

Наявні дослідження формування перцептивних дій моделюючого характеру відносяться до дітей четвертого року життя і старше. Однак, продуктивними видами діяльності, як відомо, діти починають оволодівати раніше - на третьому році життя. Це дозволило таким дослідникам, як Л.А.Венгер, Н.Б.Венгер, В.В.Холмовська, висунути припущення, що і формування найбільш елементарних видів перцептивного моделювання, пов'язаного з цими видами діяльності, починається ще до досягнення дитиною дошкільного віку. Після трьох років здійснюється вдосконалення перцептивного моделювання, що виражається в ускладненні доступних об'єктів, збільшенні розчленованості і точності їх аналізу [2: 20].

Отже, надзвичайно важливим, на наш погляд, є висновок дослідників про те, що найбільш змістовним показником рівня розвитку сприйняття у дітей дошкільного віку, яке є основою їхнього сенсорного розвитку, може бути ступінь оволодіння трьома основними типами перцептивних дій - діями ідентифікації, віднесення до еталону і

перцептивного моделювання [2: 21-22].

Тож на констатувальному етапі дослідження перед нами постало завдання - визначити і охарактеризувати показники та рівні сенсорного розвитку, а також виявити основні його порушення у дітей старшого дошкільного віку.

З огляду на вищезазначене, показниками такого критерію сенсорного розвитку дитини, як вміння співвідносити якості і властивості предметів, що сприймаються, з елементами сформованих систем сенсорних еталонів, нами було визначено ступінь оволодіння діями ідентифікації, віднесення до еталону і перцептивного моделювання.

Оскільки завдання дослідження полягає у створенні педагогічних умов сенсорного розвитку дитини засобами образотворчого мистецтва, особливо важливим, на нашу думку, є оволодіння поряд з системою еталонів форми системою еталонів кольору та вміння використовувати їх для аналізу оточуючих предметів і об'єктів.

Розвиток сприйняття кольору вивчався такими дослідниками, як В.П.Бражас (1911), З.М. Істоміна (1960), Ж. І.Шиф (1962), Л.А.Венгер і І.Д.Венєв (1968) та багатьма іншими. Зокрема, в дослідженні Н. Б. Венгера (1970), присвяченому засвоєнню і використанню дошкільниками системи еталонів кольору, вивчалось виконання дітьми дії ідентифікації при виконанні завдання на вибір кольорових об'єктів за зразком [2: 188-190] .

Розроблена Н.Б.Венгером методика була використана на констатувальному етапі дослідження з метою визначення ступіня оволодіння діями ідентифікації кольорових елементів зі зразками-еталонами кольору.

Слід зазначити, що за ступенем оволодіння діями ідентифікації кольорових елементів зі зразками-еталонами кольору дітей старшого дошкільного віку можна віднести до чотирьох рівнів: високого, достатнього, середнього і низького. До високого рівня оволодіння діями ідентифікації ми віднесли дітей, які при виборі потрібного кольорового елемента не припускаються помилок, здійснюють здебільш послідовне наближення до потрібного елемента або пошук типа "вилки". До достатнього рівня належать діти, які здійснюють пошук кольорового елемента таким чином: здебільшого ведуть пошук серед елементів потрібного кольорового тону, перебирають їх у певному порядку, але зрідка можна спостерігати випадки послідовного перебору елементів, спрямованого у протилежний бік від потрібного. До середнього рівня відносимо дітей, які не помиляються при виборі потрібного кольорового тону,