Діагностику, спрямовану на виявлення ступеня оволодіння діями з використання сенсорних еталонів в умовах, коли властивості об' єктів, що підлягають обстеженню, не збігаються з еталонами, такі дослідники, як О.М.Дьяченко, А.Ф.Говоркова, Т.В.Лаврентьєва рекомендують проводити на матеріалі сприйняття дітьми форми предметів [2: 69].

Як зазначають автори, обумовлюється це тим, що розвиток таких дій в дошкільному дитинстві найбільш чітко простежується саме при оволодінні формою. Форма значно більш тісно, ніж колір, пов' язана зі застосуванням предметів, їх функцією. Її урахування потрібно в багатьох видах діяльності дошкільників: малюванні, аплікації, ліпленні, конструюванні і в процесі повсякденного орієнтування в навколишньому. При цьому перед дитиною постійно виникає необхідність віднесення всього розмаїття форм до невеликої кількості засвоєнних зразків, що забезпечує успішне розпізнавання предметів і їх відображення у продуктивних видах діяльності.

Велике значення оволодіння перцептивними діями з використання узагальнених еталонів форми в розвитку дитячого малювання, конструювання, ліплення показано в ряді психологічних і педагогічних досліджень, проведених Н.П.Сакуліною, М.М.Поддьяковим, В.С.Мухіною, Л.А.Венгером, Є.І.Корзаковою.

Слід зазначити, що за програмою "Малятко" у старшій групі дошкільного навчального закладу під час малювання, ліплення, аплікації діти вчаться передавати характерні ознаки предметів складної форми та відхилення від основної форми [3: 225].

З огляду на це, з метою визначення ступеня оволодіння дітьми старшого дошкільного віку діями віднесення форми предметів до заданих еталонів, коли властивості цих предметів не збігаються з еталонами, на констатувальному етапі дослідження нами було використано методику, розроблену О. М.Дьяченко, А.Ф.Говорковою і Т.В.Лаврентьєвою [2: 182184].

Завдання полягало у розкладанні карток із зображенням різноманітних предметів по коробках із зображенням еталонів складної форми. Але слід зазначити, що автори методики рекомендують використовувати високі коробки, щоб у процесі розкладання карток дитина не бачила, які картки вона віднесла до того чи іншого еталону раніше. Це, на їхню думку, повинно виключити можливість орієнтування на схожість зображених предметів між собою і тим самим можливість підміни співвіднесення форми предмета з еталоном, тобто перцептивного завдання, класифікацією - завданням інтелектуальним.

Тож, за ступенем оволодіння діями віднесення властивостей предмета до заданих еталонів дітей старшого дошкільного віку можна віднести до чотирьох рівнів. Високий рівень - це діти з адекватним орієнтуванням. Діти цієї групи при аналізі форми предмета орієнтуються на співвідношення загального контуру і окремих деталей, що дозволяє їм безпомилково зіставляти предмет з еталоном. Дітям дозволяється зробити не більше 2 випадкових помилок. Достатній рівень оволодіння діями віднесення властивостей предметів до заданих еталонів належать діти зі змішаним типом орієнтування, який змінюється залежно від складності об'єкта. Прості об'єкти, деталі яких знаходяться всередині загального контуру, дітьми цієї групи безпомилково відносяться до потрібного еталону. При аналізі об'єктів, деталі яких виступають за загальний контур, у дітей іноді проявляється синкретичний тип орієнтування. При такому типі орієнтування на основі виділення однієї деталі, або, навпаки, без урахування характерних деталей контуру, ці діти помилково відносять весь предмет у цілому до якого-небудь з еталонів. До групи, яка відповідає середньому рівню оволодіння діями прирівнювання до еталону, можна віднести дітей із синкретичним типом орієнтування. Низькому рівню відповідає орієнтування дитини, яке можна назвати доеталонним. Діти цієї групи орієнтуються не на схожість зображеного предмета з еталоном, а на зовнішні побічні ознаки. Такими ознаками можуть бути ступінь наповненості кожної коробки або змістовий бік зображення. Сам еталон дітьми в такому випадку ніяк не використовується для аналізу форми.

Для розробки завдань, спрямованих на встановлення ступеня оволодіння діями перцептивного моделювання, вихідними стали педагогічні і психологічні дослідження, присвячені вивченню механізмів здійснення цих дій і шляхів їх формування (З.М.Богуславська, 1966; Л.А.Венгер, 1965; С.Каур, 1970; Н.П.Сакуліна, 1963, 1965; В.П.Сохіна, 1962, 1963; М.М.Поддьяков, 1965). У цих дослідженнях вивчалось формування перцептивних дій, необхідних для аналізу складної форми предметів. За даними дослідників, ці дії носять моделюючий характер, оскільки у процесі їх здійснення створюється цілісна модель форми об' єкта з декільок її окремих еталонних характеристик, таких, як просторове розташування частин, форма їх контуру, пропорції тощо.

Крім того, дослідниками було встановлено, що сприятливі умови для формування цих перцептивних дій складаються при певній організації практичної діяльності дошкільників, особливо діяльності продуктивного типу. Зокрема, роботи Н.П.Сакуліної і М.М.Поддьякова, що проводились у зв'язку з навчанням дошкільників малювання і конструювання, чітко показали, що у процесі засвоєння цих видів продуктивної діяльності в дітей складається вміння послідовно обстежувати предмети, які зображаються, і зразки конструкцій, виділяти частини складної форми і встановлювати їх взаємне розташування.

У дослідженнях З. М. Богуславської, Л.А.Венгера, С.Каур, В.П.Сохіної було встановлено, що подібне обстеження здійснюється за допомогою моделюючих перцептивних дій, до того ж останні,

Як свідчать дані, представлені у таблиці, серед дітей старшого дошкільного віку діями ідентифікації при обстеженні властивостей предмета володіють на високому рівні 8% дітей, на достатньому рівні - 14% дітей, на середньому рівні - 56% , на низькому рівні - 22% дітей.

У процесі виявлення ступеня володіння діями віднесення властивостей предмета до заданих еталонів до високого рівня