УДК 37.013:1

Романовський О.Г., Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

Сучасна філософія освіти як методологічна основа управлінської підготовки гуманітарно-технічної еліти

Розглянуто передумови, що викликають необхідність розробки нової філософії освіти. Показано її використання як методологічної основи управлінської підготовки сучасних фахівців. Наведено основні методологічні принципи формування гуманітарно-технічної та управлінської еліти.

The preconditions of new education philosophy formation necessity are considered. Its using as methodological basis of modern specialists management education is demonstrated. The basic Для сучасної доби однією з найхарактерніших ознак стало прискорення процесу змін у всіх сферах суспільного життя. При цьому самі зміни носять настільки кардинальний характер, що пересічна людина не завжди встигає їх передбачити і пристосуватися до них. Особливо відчутно це позначається на освітній системі як важливому соціальному інституті, що призначений для належної підготовки підростаючих поколінь до успішного життя і діяльності у даному конкретному суспільстві. В умовах стрімких змін, які ознаменували початок нового тисячоліття і становлення постіндустріального суспільства, перед освітньою системою виникає нагальна необхідність визначення фундаментальних філософських засад її функціонування і основних напрямків розвитку.

Майже на одностайну думку представників різних наук і наукових напрямів, XXI століття очікується, з одного боку, як століття високих технологій і широкої інформатизації всіх сфер життєдіяльності людини і суспільства, а з іншого - як століття психології, тобто прагнення людини до максимально повного використання безмежних можливостей свого мозку. Це твердження не містить суперечності, оскільки сьогодні кожне нове науково-технічне досягнення може розглядатись немовби як певна пролонгація прояву особистісних якостей і рис людини, вченого-дослідника, який зумів належним чином реалізувати свої інтелектуальні і творчі здібності та застосувати їх до предмету своїх досліджень.

Тому сьогодні надзвичайно важливою загальною проблемою постає визначення концептуальних засад перспектив організації професійної освіти, її цілей, змісту і доцільних педагогічних технологій. Від її розв'язання істотною мірою залежить якість підготовки фахівців, а отже, і ефективність подальшого суспільно-політич-ного і соціально- економічного розвитку нашої країни, її можливість реалізації стратегічних цілей, визначених як досягнення гідного місця у світовому співтоваристві.

Не викликає сумніву безпосередній зв'язок проблеми з важливими науковими і практичними завданнями, пов' язаними з вибором і доцільною структуризацією змісту професійної освіти, з гармонійним поєднанням раціонального обсягу фундаментальної, загальноінженерної, спеціальної і соціально- гуманітарної підготовки фахівців, з формуванням їх світоглядних позицій та інноваційної спрямованості мислення. У загальній сукупності цих завдань одним з принципових постає також визначення моделі фахівця ХХІ століття як відображення визначальних тенденцій розвитку суспільних вимог до його професійної компетентності, ообистісних якостей, духовності і загальної культури, життєвих цінностей і морально- етичних переконань.

Аналіз актуальних досліджень і наукових публікацій, присвячених шляхам і засобам розв' язання вказаної проблеми, дозволяє дійти висновку, що вона привертає пильну увагу не тільки представників педагогічної науки, а й широких верств освітянської громадськості. Окремим аспектам цієї проблеми присвячені, зокрема, роботи В.Г. Кременя, В. П. Андрущенка, І.А. Зязюна, І.Д. Беха, Н.Г. Ничкало, С.У. Гончаренка, С.О. Сисоєвої, А.М. Алексюка, Л.Л. Товажнянського, М.З. Згуровського, Л.П. Клименка, О.П. Мещанінова і багатьох інших. Активно розробляється нова філософія освіти. Зокрема, чітке викладення свого бачення філософії освіти і перспектив її розвитку запропонував В.Г. Кремень, що він детально виклав у роботі [1]. В Росії розроблено спеціальний навчальний курс з філософії освіти, видано відповідний посібник, який впроваджується у навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів [2].

В той же час значній більшості публікацій із вказаної проблеми бракує системності. Недостатньо дослідженими, на наш погляд, лишаються питання безпосереднього використання філософії освіти в процесі формування нової парадигми професійної підготовки фахівців. На більшу увагу заслуговують і проблеми визначення самої сутності й характеру моделі нового фахівця і тенденцій її еволюції в процесі подальшого суспільного розвитку.

У зв'язку з цим групою вчених Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" за безпосередньої участі автора було розроблено і впроваджено в освітню практику вищої школи інноваційну педагогічну концепцію формування національної гуманітарно-технічної і управлінської еліти [3]. Її основні положення було обговорено на зональних нарадах ректорів вищих навчальних закладів і на кількох представницьких міжнародних наукових конференціях. Ідеї цієї концепції знайшли підтримку провідних вітчизняних та іноземних дослідників - філософів, педагогів, психологів, представників технічних наук та керівників промислових фірм і підприємств, органів державної влади і місцевого самоврядування. Одним з надзвичайно важливих завдань, визначених концепцією, виступає належна психолого-педагогічна та управлінська підготовка фахівців.

Мета даної статті й полягає у дослідженні таких аспектів філософії освіти, які дозволяють розглядати її як надійну методологічну основу якісної організації психолого-педагогічної та управлінської підготовки національної гуманітарно-технічної еліти. При цьому ми виходимо з того, що підготовка ця орієнтована не на майбутню діяльність фахівця як професійного педагога чи психолога, а на його озброєння важливим інструментарієм ефективного ділового і міжособистісного спілкування та свого власного самопізнання і неперервного самовдосконалення.

Враховуючи істотне зростання значення креативності у професійній діяльності сучасного фахівця та необхідність всебічного розвитку і плідного використання його творчого потенціалу, треба дати студенту можливості та необхідний інструментарій для самопізнання. А для цього йому потрібне знання основних закономірностей процесів мислення та інших психологічних процесів. Підсвідомість, телепатія, осяяння, інтуїція, відкриття - все це явища одного психологічного ряду спільної роботи обох півкуль людського мозку. Тому результати