Ця обставина безпосередньо пов'язана як з філософією професійної освіти і підготовки гуманітарно-технічної та управлінської еліти, так і з сучасною філософією управління. Відомо, що персонал будь-якої організації складають різні люди, особистісні риси і якості яких можуть істотно відрізнятися між собою, а інтереси бути суперечливими і навіть протилежними. В таких умовах вибір найдоцільнішого варіанту управлінського впливу на кожного конкретного працівника вимагає від керівника уміння враховувати його психологічний стан та особистісні якості. Тому сьогодні так помітно зростає роль психолого- педагогічної та управлінської підготовки фахівця, яка набуває особливо визначальної ролі у формуванні національної гуманітарно- технічної та управлінської еліти.

Методологічний принцип діалектичної суперечності полягає в тому, що внутрішнім джерелом розвитку будь-якого об' єкта чи явища виступає наявність у нього різних, інколи навіть протилежних, властивостей, сторін, тенденцій. Ці протилежності, в свою чергу, виступають одним з проявів суперечностей, розв' язання яких зумовлює появу нової якості об'єкта. Однак при цьому протилежності не зникають зовсім, вони набувають нової форми, нової якості, поступово породжуючи нові суперечності, розв' язання яких та якісна зміна об' єкта, по суті, й становлять неперервний процес його розвитку.

В методології управління складними соціальними системами принцип діалектичної суперечності вимагає від керівника уміння вчасно знаходити і виявляти наявність протилежностей і суперечностей, бачити в них не тільки негативні моменти, а й джерело розвитку і прагнути розв' язати їх не шляхом паліативних рішень, а так, щоб це сприяло загальному поступальному розвитку організації в напрямку досягнення її стратегічних цілей. А це, у свою чергу, передбачає послідовне формування і розвиток у студентів навичок системного мислення.

Істотна складність і навіть певною мірою унікальність, характерні для професійної діяльності керівника по управлінню соціальними системами, а також його висока відповідальність за можливі результати прийнятих рішень обумовили підвищений інтерес до вивчення не тільки практичного досвіду управління, а й результатів його теоретичного узагальнення. Серед останніх надзвичайно важливе місце належить філософії соціального управління взагалі та методології управлінської діяльності зокрема.

Тому нова філософія освіти і має розглядатися як методологічна основа організації професійної підготовки фахівців нової генерації, справжніх представників національної гуманітарно-технічної і управлінської еліти, в тому числі, безперечно, й організації та практичної реалізації її психолого- педагогічної та управлінської підготовки. Методологічною ж основою безпосередньо управлінської діяльності виступає філософія управління. Оскільки ж визначальною метою системи професійної освіти майбутнього керівника-лідера виступає його належна підготовка до успішного виконання управлінських функцій, зміст професійної освіти має містити не тільки управлінські технології, а й розглянуті вище основні методологічні принципи управлінської діяльності. Відповідно, сучасна філософія професійної освіти має розглядати як одну із своїх важливих складових філософію управління.

Гуманітарно-технічна еліта, практична реалізація концепції підготовки якої здійснюється у Національному технічному університеті "Хар-ківський політехнічний інститут", розглядається нами як нова генерація інженерів. Це - фахівці, яким притаманні висока професійна компетентність, чіткі морально- етичні переконання і сучасний філософський світогляд. Вони сьогодні утворюють невеликий управлінський прошарок у суспільстві, а в недалекому майбутньому будуть успішно здійснювати керування суспільством за зовсім іншими морально-етичними принципами та управлінськими технологіями. Тому й процес професійної підготовки цього прогресивного прошарку суспільства повинен здійснюватись на основі принципово нового філософського і методологічного підходу.

Стає цілком закономірним, що вихід на новий якісний рівень суспільного розвитку, особливо в умовах глобалізації світогосподарських, науково-технічних і культурних зв'язків, вимагає розробки і розвитку нової методологічної бази, перегляду традиційних підходів до визначення і вибору найбільш доцільних форм і методів навчання у вищому технічному закладі освіти. Він вимагає також розробки, дослідження і впровадження у педагогічну практику нових гуманістично орієнтованих освітніх технологій.

Сьогодні традиційна парадигма інженерної освіти переважно з опорою на репродуктивну модель передачі знань студентам стала неефективною. Вона не відповідає суспільним вимогам до професійної компетентності та особистісних якостей і характеристик сучасного фахівця. Створення нових перспективних освітніх технологій пов' язано з рішучою відмовою від стереотипів традиційної освіти, з формуванням нового мислення. Ключовою проблемою при цьому стає забезпечення ефективного педагогічного впливу не на окремі риси і якості особистості, а на її структуру в цілому.

Треба "навчити студента вчитись", як формулює суть цієї проблеми В.Г. Кремень. Отже, завдання вищої школи полягає скоріше у тому, щоб навчити майбутнього фахівця самостійно добувати знання, нову інформацію та плідно використовувати їх у своїй діяльності. Це вимагає створення мотивації до навчання протягом усього життя, оскільки стрімкий розвиток цивілізації вимагає від особистості високої інтелектуальної, професійної та соціальної мобільності, активності та відповідальності. А із входженням України до єдиного європейського освітнього простору ці вимоги набудуть ще більшої актуальності.

У зв'язку з цим колектив дослідників кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами Національного технічного університету " Харківський політехнічний інститут" активно працює над проблемами нової філософії освіти, логіки і педагогіки управління, екології людини, над розробкою, дослідженням і впровадженням інноваційних педагогічних систем і технологій. Так, у 2003 році було проведено перший в Україні науково-практичний семінар з вальдорфської педагогіки та її можливостей у підвищенні ефективності навчання дорослих.

Таким чином, наведені результати дослідження проблеми формування нової філософії професійної освіти та її застосування до перегляду парадигми психолого-педагогічної та управлінської підготовки гуманітарно- технічної еліти дозволяють дійти таких висновків.

Така підготовка цілком відповідає сучасним суспільним вимогам до професійної компетенції та