На основі власних спостережень ми пересвідчились, що застосування інформаційно- електронного забезпечення створює сприятливі умови для розвитку репродуктивно-продуктивного рівня інтелектуального розвитку студентів, вияву їх компетентності на творчому рівні; набуття студентами умінь здобувати необхідну інформацію; використовувати різноманітні інформаційні банки даних у всьому світі; сприяє самостійному опрацюванню необхідного матеріалу; дозволяє передати майбутнім економістам значно більший об'єм інформації й спеціальних знань; дати студентам можливість самостійно використовувати та створювати інформацію, застосовувати знання фактів, необхідних для вирішення професійних завдань; розвиває уміння аналізувати й співставляти інформацію у взаємозалежності.

У процесі власної педагогічної діяльності ми дійшли висновку, що текст виступає засобом формування ІПК майбутніх економістів, якщо робота з ним проводиться по двох основних аспектах: 1) студенти набувають знання фактографічного матеріалу та мовленнєві навички, що є передумовою формування ІПК майбутніх економістів; 2) на основі попереднього аспекту відбувається розвиток необхідних для формування ІПК майбутніх економістів розумових дій та операцій. У свою чергу, розвиток зазначених дій та операцій відбувається за умови: а) у кожного студента відпрацьований перший аспект; б) присутній продуктивний елемент роботи з текстом.

Пояснимо зазначене нижче.

Експериментальна робота з текстом як засобом формування ІПК майбутніх економістів була побудова таким чином, щоб за рахунок нього можна було непрямо опосередковано регулювати мимовільне запам' ятовування матеріалу, тобто в процесі формування ІПК майбутніх економістів матеріал запам'ятовується тоді, коли той, хто навчається, зайнятий безпосередньо матеріалом, а не спеціально запам'ятовуванням цього матеріалу. Іншими словами, запам'ятовування відбувалося логічним, осмисленим шляхом, а не лише механічним (простим повторенням, зубрячкою).

На основі власних спостережень, бесіди із студентами та проаналізованих анкетних даних ми можемо стверджувати, що краще запам'ятовування лексичного та розуміння змістового матеріалу, а також формування умінь і навичок структурувати, систематизувати, порівнювати, протиставляти, узагальнювати фактографічний матеріал та т.ін. на основі попереднього осмислення відбувається у процесі обговорення проблематики тексту, його композиційної основи, створення на основі тексту власної інформації та т.ін., повторення (первинне, поточне, узагальнююче), використання асоціативних образів, тобто розв'язання завдань проблемного характеру, які вимагають прояву образного мислення, творчої уваги особистості.

Ми переконались, що умінню розв'язувати творчі завдання, створювати власні продуктивні тексти сприяє дотримання правил організації смислових відношень між частинами тексту, його компонентів, застосування засобів організації зв'язного тексту. На основі аналізу творчих письмових робіт студентів експериментальних груп ми з'ясували, що завдання, які були виконані з дотриманням зазначених вище положень, мали більш точне, логічне й послідовне обґрунтування розв'язання

проблеми.

У відсотковому відношенні результати проаналізованих нами творчих робіт можна прокоментувати таким чином: наявність єдності та близькості суб'єкта дії, об'єкта та місця дії 97%; причинно-наслідкові та умовно-наслідкові відношення 95%; порядок викладення та часова співвідносність 89%; співставлення та протиставлення 63%; доповнення та уточнення 81%; посилання на попередні висловлювання 96%; введення нового формулювання 78%; ілюстрування сказаного, уточнення, виділення конкретного факту 87%; введення нової інформації, оформлення логічного переходу до іншої частини 69%; узагальнення, висновок попередньої інформації, загальний висновок 97%.

На основі тих самих письмових робіт ми пересвідчились, що активізація розумових дій і операцій у роботі з текстом виступає важливим чинником формування ІПК майбутніх економістів, оскільки вона сприяє розвиткові мислення студентів, їх репродуктивно- продуктивної компетентності. Ми проаналізували результати робіт і з' ясували, що з метою розв'язання задач професійного спрямування студенти вдавались до розумових дій, а відповідно й операцій у такому відсотковому співвідношенні: структурування 92%; систематизація 86%; конкретизація 89%; варіювання 96%; доведення 95%; формування висновків 97%; пояснення 92%; класифікація 96%; аналіз або синтез 92%; порівняння 94%; абстракціонування 93%; узагальнення 90%.

Однак у процесі експериментальної роботи ми з' ясували, що певна кількість студентів виявила низький рівень ІПК у роботі з текстом, спрямованій на розв'язання проблем. На основі власних педагогічних спостережень ми можемо стверджувати, що цьому сприяв ряд показників:

низький рівень самостійної й творчої ініціативи студентів, їх низька мотивація до навчання у ВНЗ взагалі та формування ІПК зокрема. Вихід з даної ситуації ми вбачаємо у наступному: 1) необхідно вчасно проводити роз' яснювальну роботу серед майбутніх економістів з приводу їх професійно функціональних обов'язків та перспектив, що відкриваються перед студентами, які володіють високим рівнем розумового розвитку та іноземною мовою за професійним спрямуванням; 2) влаштовувати зустрічі з представниками іншої культури, що зумовить протиріччя між наявним і необхідним рівнем знань і тим самим може виступити мотиваційним компонентом та змінити відношення студентів до навчання у кращу сторону; 3) збільшити кількість годин, відведених на практичні заняття з іноземної мови на початковому рівні та відвести певну кількість годин для індивідуально консультативної роботи із студентами, які вступили до вузу з низьким рівнем знань іноземної мови.

Отже, враховуючи теоретичні положення, які було викладено нами у процесі аналізу тексту як засобу формування ІПК майбутніх економістів, а також експериментальну перевірку цих положень, можемо зробити висновок: 1) формування ІПК майбутніх економістів має відбуватись з урахуванням того, що тексти існують в різних джерелах інформації; 2) текст як засіб формування ІПК майбутніх економістів має низку ознак, певна частина яких ґрунтується на функціях, які виконує навчальний матеріал; 3) робота з репродуктивними та продуктивними текстами передбачає