УДК 37.014(438)

Сисоєва С.О., Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих

реалізація стандартів професійних кваліфікацій: досвід республіки польщі

У статті розглядається досвід Республіки Польщі як члена Європейського освітнього простору щодо опрацювання Польських Стандартів Професійних Кваліфікацій (PSKZ) та окреслення ефективних напрямів їх впровадження; окреслено умови, за яких уможливлюється розвиток професійної освіти в Республіці Польщі в контексті підвищення якості підготовки і виконання міжнародних вимог (перш за все вимог Європейського Союзу); зроблено важливий для України висновок про необхідність розробки спільної концепції професійного навчання та модульної професійної підготовки, яка б відображала також і вимоги компетентністного підходу в професійній освіті.

The article deals with the experience of Poland as a member of European educational area in the sphere of elaborating the Standards of Professional Qualifications and defining effective tendencies of their introduction. The conditions defining the success of developing professional training in Poland in the context of improving its quality and fulfilling international demands for it (first of all, the European Union demands) are emphasized. The important for Ukraine conclusion concerning the necessity of elaborating the universal concept of professional education and modular professional training reflecting the demands for competent approach in professional education has been mad. Модернізація національної системи освіти в Україні відбувається сьогодні в контексті розвитку нашої держави як європейської. Особливо значні трансформації мають відбутися у професійній освіті, оскільки процеси глобалізації, інтеграції інформатизації

суспільства викликають глибокі цивілізаційні зміни, які не можуть не позначитися на вимогах до професійної підготовки фахівців. У цьому контексті значний інтерес представляє досвід Республіки Польщі як члена Європейського освітнього простору (де-фактум) і найближчого територіального сусіда України, з яким наша країна має багато спільного і в істо-ричному аспекті.

Прагнення Польщі до інтеграції з Європейським Союзом та розвиток ринкової економіки у нових соціально-економічних умовах вимагають внесення значних змін у кваліфікації працівників. Саме тому в Польщі проводиться значна робота, по-перше, щодо опрацювання Польських Стан-дартів

Професійних Кваліфікацій (PSKZ) та, по-друге, окреслення ефективних напрямів їх впровадження. Розглянемо ці дві проблеми.

І. Проблема перша: опрацювання Польських Стандартів Професійних Кваліфікацій (PSKZ).

Ключовим завданням у розробці і впровадженні стандартів професійних кваліфікацій у Польщі науковці вважають визначення структури стандарту та детальний опис тих елементів, з яких він має складатися. Докладно розглядаються також базові поняття процесу стандартизації, такі як: професія, кваліфікація, вміння, знання, психологічні риси, стандарт професійної кваліфікації [2, с. 68]. Для вищезазначених понять дефініційним є поняття "професія", яке може бути охарактеризовано як сукупність завдань, виокремлених в умовах суспільного поділу праці, які вимагають від працівника відповідної кваліфікації (знання, уміння та сукупність психологічних рис). На основі аналізу внщенаведеннх понять стандарт професійних кваліфікацій розглядається як норма вимог для певного рівня та характеру кваліфікації, що описує сукупність умінь, знань та психологічних рис особистості, необхідних для виконання завдань, які вимагає дана професія [2, с. 70]. Вважається, що структура стандарту складається з трьох основних компонентів

У практиці професійні кваліфікації можуть існувати на п'яти рівнях. їх можна охарактеризувати, використовуючи британський досвід, відповідно до стандартів професійних компетенцій NVQ (National Vocational Qualification) та рівнів кваліфікацій, які прийняті в інших країнах Європейського Союзу з метою можливості їх порівняння.

Перший рівень складають кваліфікації, необхідні для виконання простих, рутинних завдань, які реалізуються для використання їх як основи для виконання подальшої більш спеціальної діяльності.

Другий рівень складають кваліфікації, необхідні для виконання завдань у ситуаціях типових. Деякі завдання можуть бути найбільш складними і вимагати самостійних дій та індивідуальної відповідальності. Також такі завдання можуть вимагати умінь працювати в колективі.

Третій рівень складають кваліфікації, необхідні для виконання складних завдань як у типових ситуаціях, так і проблемних. Такі завдання характеризуються різноманітністю виконуваних дій і потребують самостійності та відповідальності. Також такі завдання можуть вимагати умінь керівництва працею інших осіб.

(уміння (Уі - Уп), знання (Зні - Знп) та психологічні риси особистості (Пі - Пп), сукупність яких дозволяє людині виконувати завдання, окреслені конкретною професією. Саме тому - відповідно до стандарту - виконання професійних завдань (Зі - Зп) потребує упорядкування відповідних їм кваліфікацій (Кі - Кп), виділених у контексті їх видів. Тому

Четвертий рівень складають кваліфікації, необхідні для виконання багатьох різноманітних складних завдань, які можна охарактеризувати як технічні, організаційні та спеціальні для даної сфери професійної діяльності. Такі завдання вимагають як високої особистої відповідальності та самостійності, так і умінь керувати колективом працівників.

П'ятий рівень складають кваліфікації, необхідні для виконання складних завдань, часто в ситуаціях проблемних, які вимагають прийняття рішення, що має стратегічне значення для організації. Такі завдання пов'язані з повною відпові-дальністю за працю і розвиток інших осіб, а також вимагають умінь діагностування, аналізування, прогнозування. Планування та впровадження нових ідей в економічну практику.

Виокремлення окремих рівнів кваліфікації одночасно вказує на рівень компетентності працівника. При цьому компетентність розуміється як здатність використання кваліфікації, яку має особа, до успішного виконання професійних завдань [2, с. 72]. Тут слід відзначити, що при здійсненні прямого перекладу треба було б вжити замість терміну

"компетентність" термін "ком-петенція", що на наш погляд, не вірно б відображало сутність поданого автором означення. Це вказує на те, що на сьогоднішній день не тільки у нас,