УДК 378.14 

Артемчук В. В.

ЗАСТОСУВАННЯ АНДРАГОГІЧНИХ ПРИНЦИПІВ НАВЧАННЯ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО МЕНЕДЖЕРА

У статті обґрунтовується необхідність застосування андрагогічних принципів навчання для формування комунікативної компетентності майбутнього менеджера в економічному ВНЗ.

Ключові слова: андрагогічні принципи навчання, комунікативна компетентність майбутнього менеджера.

В статье обосновывается необходимость применения андрагогических принципов обучения для формирования коммуникативной компетентности будущего менеджера в экономическом ВУЗ.

Ключевые слова: андрагогические принципы обучения, коммуникативная компетентность будущего менеджера.

This article substantiates the need for application of the andrrohogical training principles for a future manager's communicative competence in economic university.

Key words: andrrohogical training principle communicative competence for a future manager's Стрімкий поступ науково-технічного прогресу, що характеризує сучасний цивілізаційний розвиток, з одного боку, зумовлює постійне оновлення технологій, з іншого, їх швидке моральне старіння. Конкурентоспроможність організацій залежить від рівня знань фахівців, їх креативності, здатності узгоджувати свої освітні потреби з об'єктивною реальністю. Вимоги сучасного суспільства до професійної діяльності менеджера передбачають не тільки володіння ним широким спектром знань, умінь та навичок, а й наявність професійно-необхідних характеристик і якостей особистості управлінця, ключовим елементом у прояві яких виступає комунікативна компетентність фахівця. Це ставить перед викладачами вищих навчальних закладів, які займаються підготовкою майбутніх спеціалістів-управлінців, завдання пошуку нових форм та методів навчання студентів, застосування в процесі навчання нових прогресивних методик та педагогічних технологій.

Проблемі дослідження комунікативної компетентності присвячені праці таких вітчизняних та російських науковців, як Ю.М. Ємельянов, В.Л. Захаров, С.В. Петрушин, Л.А. Петровська, О.В. Сидоренко, Г.В. Данченко, О. А. Жирун, Л.С. Знікіна,

Г.Х. Бакірова, а також роботи західних дослідників Д. Хаймса, С. Савингтона, Г. Сміта.

З метою формування вказаної компетентності майбутніх менеджерів необхідним є виявлення та обґрунтування відповідних психолого-педаго- гічних умов, які будуть сприяти процесу підготовки до майбутньої управлінської діяльності.

В освітній практиці створення специфічних умов пов' язане з психологічними та педагогічними аспектами. Психологічний аспект передбачає вивчення внутрішніх характеристик феномена, що вивчається, з метою цілеспрямованого впливу на них. Педагогічний аспект пов'язує психологічний вміст з факторами та механізмами, які забезпечують бажаний розвиток процесів, явищ. Він передбачає виявлення та конструювання обставин, які забезпечують ефективність впливу.

Умови формування комунікативної компетентності являють собою спеціально створені обставини, які активізують означені вище фактори на здійснення бажаного впливу, створюють можливість для реалізації поставленої мети успішного формування знань, вмінь та навичок, необхідних для ефективного управлінського спілкування.

На наш погляд, створення психолого-педаго- гічних умов формування комунікативної компетентності майбутнього менеджера передбачає використання андрагогічних принципів у підготовці студентів до професійного спілкування.

Андрагогіка (від грецького «aner andros» - доросла людина та ago - «веду») - наука про навчання дорослих, одна з наук про освіту, теорію навчання. Вперше термін «андрогогіка» у 1933 р. застосував німецький історик педагогіки К. Капп для назви особливого розділу педагогіки. Завданням андрагогіки, за визначенням одного з фундаторів та теоретиків цього напрямку освіти М.Ш. Ноулза, є підготовка компетентних людей, які б мали можливість застосовувати свої знання в умовах, які змінюються, чия основна компетенція полягала б у вмінні включитися в постійну самоосвіту протягом цілого життя [1].

Як відомо, становлення андрагогіки як науки про специфіку навчання дорослих, що почала розвиватися в 50-70-х роках минулого століття, пов'язане з іменами американських вчених Дж. Дьюі, Е. Лідермана, А. Маслоу. Подальшого розвитку ідеї андрагогіки набули в працях американського вченого М. Ноулза (з його ім'ям пов'язують формування основ андрагогіки та андраго- гічної моделі) [1], російського вченого С. Змєєва [2]. В Україні даній проблематиці присвячені праці Л. Плаксій [3], Н. Протасової [4].

Ученими достатньо розроблений понятійно- термінологічний апарат цієї науки, створено анд- рагогічну модель навчання, теорію та технологію навчання дорослих.

Однак, на нашу думку, невиявленими залишаються питання впровадження андрагогічних принципів у систему освіти у ВНЗ, проблеми вибору ефективних методів навчання, з позиції андрагогічного підходу, які б адекватно кореспондувалися з особливостями навчання у вищому навчальному закладі.

Тому метою нашого дослідження є: обґрунтування доцільності використання андрагогічних принципів у процесі психолого-педагогічної підготовки студентів ВНЗ економічного профілю, виявлення ефективних інтерактивних методів навчання, акцентування уваги на необхідності застосуваня інтерактивних методів навчання.

У відповідності із визначенням, запропонованим Змєєвим [2], андрагогіка об'єднує знання про специфіку навчання дорослої людини з урахуванням її віку, освітніх та життєвих потреб, наявних та прихованих здібностей та можливостей, індивідуальних особливостей і досвіду тих, хто начається, психіки та фізіології. Ця наука виявляє форми та методи організації навчання дорослих з метою поглиблення їх навчання, забезпечення їх освітніх потреб, досягнення індивідуальних цілей, самореалізації особистості.

Виходячи з цього, С. Змєєв визначив основні андрагогічні принципи, які покладені в основу теорії навчання дорослих. Прокоментуємо їх зміст.

Пріоритет самостійного навчання. Самостійна діяльність тих, хто навчається, є основним видом навчальної роботи дорослих учнів. Під самостійною діяльністю розуміємо не проведення самостійної роботи як виду навчальної діяльності, а самостійне здійснення організації процесу свого навчання.

Принцип спільної діяльності передбачає спільну діяльність тих, хто навчається, з тими, хто навчає, а також з іншими учасниками щодо планування, реалізації, оцінювання і корекції процесу навчання.

Принцип опори на досвід того, хто навчається. Згідно з цим принципом, життєвий (побутовий, соціальний, професійний) досвід того, хто навчається, використовується як одне з джерел навчання самого учня і його товаришів.

Індивідуалізація навчання. Відповідно до цього принципу, кожен,