Застосування в процесі навчання з дисциплін психолого-педагогічного циклу інтерактивних методів навчання дає можливість студентові уявити себе в певній ситуації, приміряти на себе чиюсь роль, змоделювати свою поведінку в типових ситуаціях, подивитися на себе «очима інших».

Під час вивчення дисципліни «Психологія діяльності та навчальний менеджмент» у КНЕУ зі студентами проводиться дидактична гра «Факультатив» [4, с. 637], метою якої є закріплення теоретичних знань та формування практичних вмінь щодо мотивації та активізації навчання. Під час проведення ділової гри група студентів поділяється на 4 підгрупи. Кожна підгрупа отримує завдання, виходячи зі своїх теоретичних знань про методи мотивації та стимулювання в навчання, розробити цікавий факультатив (навчальний курс), придумати його назву, розробити презентацію з використанням різноманітних методів мотивації та стимулювання і зробити презентацію так, щоб якомога більше студентів з інших підгруп записалося саме на презентований факультатив. Після виступу кожної з підгруп, які презентують свій факультатив, проводиться анонімне голосування, кожен зі студентів пише, який факультатив він обирає. Підбиваються підсумки та оголошуються результати, визначається група-переможець. Далі всією групою проводиться обговорення результатів гри. Зворотній зв'язок на виступи інших груп і рефлексія власного досвіду участі в грі, показують що студенти самостійно приходять до висновків, що перемагають не завжди найцікавіші ідей, іноді переможцями виявляються підгрупи, які зробили більш цікаву презентацію ідеї, іноді на вибір переможця впливає групова динаміка, стосунки між студентами групи, невірний вибір теми, несвоєчасна пропозиція креативної ідеї (тематика вибрана групою для факультативу не відповідає потребам аудиторії). Запропонована ігрова ситуація безпосередньо кореспондується із життєвими ситуаціями, і вирізнені особливості можуть знайти відображення в майбутній професійній діяльності, що буде пов'язана з постановкою завдань підлеглим, мотивацією персоналу. Також у процесі обговорення були зроблені висновки про важливість вибору посилання для конкретної цільової аудиторії, використання різних форм та методів мотивації та стимулювання для різних цільових аудиторій. Зворотній зв'язок з аудиторією показує, що в результаті проведення описаної ділової гри студенти роблять висновки, які дії слід застосовувати в майбутньому з метою корекції власної моделі поведінки, власного іміджу тощо. Зворотній зв'язок також підтверджує факт запиту студентів на оволодінні навичками створення позитивних установок у процесі взаємодії з оточуючими, вміння слухати і чути співрозмовника, встановлювати ефективний зворотній зв'язок зі співрозмовниками, вміння структурувати подану інформацію для кращого її сприйняття реципієнтом. У відповідь на ці очікування та запити, як реалізація андрагогічних принципів про орієнтацію на освітні потреби того, хто навчається, у процесі навчання, та спільну діяльність того, хто навчається, та того, хто навчає, зі студентами був проведений міні-тренінг «Драми спілкування та їх подолання».

Як відомо, російська дослідниця Е.В. Сидоренко [7, с. 69] викоремлює чотири драми спілкування, які найчастіше проявляються в повсякденному житті:

драма слухання;

драма розуміння;

драма зворотнього зв'язку;

драма самовираження.

Перелічені «драми» були виявлені в процесі проведення гри «Факультатив». Проблемам їх подолання був присвячений вказаний міні- тренінг. Слід зазначити, що в ході проведення тренінгу студенти до перелічених драм додали також «драму емоційності», яка дуже часто заважає в спілкуванні, часто саме вона обумовлює та поглиблює інші.

Участь студентів у тренінгових заняттях, як показала практика їх проведення, дозволяє самостійно зробити висновки про недоцільність використання вузькоспеціальних термінів для аудиторії, яка не включена в певне професійне коло (може бути виявлена драма розуміння), про недоцільність використання мов субкультур поза їх межами; про необхідність застосування прийомів активного. емпатичного слухання задля уникнення драми зворотнього зв'язку тощо. Задля подолання драми емоційності серед студентів був проведений обмін досвідом, щодо вмінь регулювати власну емоційну напругу.

Аналіз проведених вправ показав, що безпосередня участь у певних ігрових ситуаціях дала змогу підкріпити ті знання, які студенти мали на теоретичному рівні, але не володіли засобами їх впровадження в реальну практику спілкування. Участь у заняттях із застосуванням інтерактивних методів розкрила перед тими, хто навчається, наслідки драм спілкування при подальшому професійному становленні особистості та побудові стосунків з колективом.

Зрозуміло, що ефективність застосування інтерактивних методів навчання та використання при цьому андрагогічних принципів визначається через досягнення цілей навчання та зростання його якості. У процесі використання інтерактивних методів нами були виявлені конкретні проблемні ситуації, пов'язані з певним розривом у теоретичних знаннях студентів та можливістю їх використання на практиці. Також має місце необізнаність або викривлене сприйняття студентами майбутньої професійної діяльності. Використання андрагогічних принципів навчання дало можливість поповнити особистий багаж знань студентів за рахунок ознайомлення з позитивним досвідом колег по навчанню у вирішенні певних професійних ситуацій.

Крім того, застосування інтерактивних методів сприяло згуртування групи навколо вирішення конкретних навчальних завдань, формуванню командного духу під час роботи в командах, почуття партнерства та особистої відповідальності кожного індивіда за результат роботи групи.

Як бачимо, вихідні положення навчання дорослих (андрагогіки) доцільно застосовувати при підготовці майбутніх спеціалістів у ВНЗ, зокрема через широке використання інтерактивних методів навчання.

Актуалізація студентами особистого досвіду з наступним його обміном сприяє, з одного боку - підвищенню якості вивчення предмета, з іншого боку - збагачує ідеями щодо виріщення найбільш проблемних питань в підготовці спеціалістів, що є передумовою підвищення якості навчального процесу.

Переспективним, на нашу