Тестова база проектованих нами курсів розроблялася таким чином, щоб містити для одного модуля кількість тестових завдань, яка дозволяє створювати до 25-30 різних варіантів модульного тесту [17, c. 30]. Оптимальна кількість тестових завдань в модульному тесті становила 25-36 завдань, у підсумковому тесті - 40-60, залежно від складності завдань. Крім підсумкового та модульного тестів, для самостійного контролю студентами вивчення окремих тем модуля були створені тематичні тести, які можуть мати меншу чи більшу кількість питань.

Наступна група інтерактивних елементів використовувалися не як засіб навчання, а як інструмент вимірювання з метою моніторингу та визначення ефективності процесу формування професійної компетентності майбутніх економістів [12, c. 203-210]:

Анкета (Survey) - містить набір готових анкет для оцінки ефективності навчання в середовищі Moodle та дозволяє викладачу застосовувати декілька способів досліджень, які можуть бути корисні при оцінюванні та стимулюванні роботи студентів.

Анкета (Questionnaire) - дозволяє викладачу проводити анкетування шляхом створення власних питань різних типів.

Зворотний зв 'язок (Feed back) - дозволяє викладачу проводити анкетування студентів, даючи можливість автору курсу розробляти власні питання.

Окремо зупинимося на аналізі можливостей інформаційної системи Moodle з організації групового навчання, моніторингу та аналізу активності студента при вивченні курсу, діагностиці рівня сформованості професійної компетентності [13]:

Розподіл за групами. Після зарахування слухачів на курс можна розподілити їх за групами, при цьому кожна група буде працювати з усіма елементами курсу окремо, незалежно від інших груп.

Управління правами. Інформаційне середовище має декілька визначених ролей: адміністратор, автор (розробник курсу), викладач, викладач без прав редагування, студент, гість. Кожна з цих ролей наділена правами та ту чи іншу дію в рамках курсу. В той же час викладач з кожного елемента курсу може наділити деяких студентів додатковими правами. Наприклад, когось назначити викладачем на форумі чи адміністратором семінару.

Графік завдань. Більшість елементів інформаційної системи має параметри для настроювання дій студентів за заданим часовим графіком. Це дає можливість викладачу виконання певних видів завдань прив'язувати до певного часового проміжку.

Моніторинг діяльності. Всі дії учасників курсу детально протоколюються. Тому викладач має повну картину дій студента: від перегляду окремих ресурсів до відповідей на завдання, тести та виконання певних завдань.

Наявність такого ресурсу, як календар, дозволяє відображати події, що відбуваються протягом якогось часу в дистанційному курсі при вивченні дисципліни. Подія (виконання завдань, відвідування форумів, складання тестів та ін.) може стосуватися усієї групи студентів або певної її частини та бути прив' язаною до певного часу з урахуванням тривалості та повторів. Викладач має можливість зручно проглядати події в хронологічному порядку, фільтруючи їх.

Для перевірки того, чи усі поставлені завдання (події) були виконані студентами, можна скористатись ресурсом логи, який дає можливість викладачу спостерігати та аналізувати діяльність на заняттях дистанційного курсу в різні дні. Журнал оцінок дає можливість гнучко контролювати виконання дій студентами, збирати, розподіляти та перевіряти завдання.

Оцінювання та обернений зв 'язок. Є істотною частиною дистанційного курсу. Добре спроектоване опитування, тест, завдання, заняття або семінар можуть дати вичерпну інформацію про діяльність студента за рахунок наявності у системі оберненого зв'язку. Кожне завдання, тест, семінар, контрольна, повідомлення на форумі, семінарі тощо може оцінюватися в балах із заданим максимумом. Крім того, як ми вже зазначали, багато засобів передбачає автоматичне оцінювання студента. Інформаційне середовище Moodle передбачає

застосування різноманітних шкал та стратегій оцінювання. Викладач має можливість також самостійно створювати та застосовувати власні шкали оцінювання. При розробці тестів Moodle дозволяє застосовувати гнучку систему оцінювання, згідно з якою тестовим завданням надається певний коефіцієнт вагомості, що відображає їх складність. Викладач має можливість установлювати спеціальні шкали для оцінювання, що складаються з оцінювальних слів («відмінно», «добре», «посередньо» і т. д.) чи налаштовувати оцінки у вигляді чисел (від 1 до 100), а також вибрати стратегію оцінювання: акумулятивне оцінювання, жодних оцінок, таблична оцінка, критерій, рубрика. Можливість створювати текстові завдання різної форми: закритої, відкритої, завдання на відповідність та завдання на установлення послідовності стимулює розумову активність і дозволяє відображати специфічні для кожної форми елементи змісту та застосовувати специфічні для кожної форми засоби формування і контролю професійної компетентності.

Все це надає зручні інструменти для оцінювання рівнів формування професійної компетентності майбутніх фахівців у термінах компетентісного підходу з використанням уточненої таксономії Блума (Андерсона) [19]. З допомогою тесту автоматично можна діагностувати низький та середній рівні сформованості професійної компетентності (перші три рівня знань та перші чотири рівня когнітивних процесів таксономії). Інші засоби (форум, чат, семінар, завдання, заняття, тренінг тощо) дозволяють діагностувати низький та середній рівні сформованості професійної компетентності автоматично або з участю викладача.

Діагностування високого рівня сформованості професійної компетентності можливе завдяки наявності: розвинених засобів мережевого спілкування та інформаційного обміну (форуми, семінари, конференції); засобів для індивідуального чи колективного сумісного створення мережевих навчальних продуктів (проблемних статей, рефератів, творчих завдань, проектів); тестових завдань у відкритій формі (опис та есе), які дають можливість включати до тесту творчі завдання. Однак ці