УДК 378:008

П'ятницька-Позднякова І.С., Миколаївський державний університет ім. В.О. Сухомлинського

Культурологічний аспект викладання дисципліни "Художня культура" у вищій школі

У статті досліджується одна з важливих проблем в теорії й практиці педагогічної освіти - культурологічна спрямованість навчального процесу, концепція комплексної, інтегративної моделі навчального процесу у вищій школі. Саме такий підхід, на думку автора, в змозі достатньо повно реалізувати потенційні можливості навчального курсу "Художня культура " в аспекті розкриття культурних цінностей різних історико-культурних часових меж, виокремлення особливостей того чи іншого культурного архетипу, побудови ідеальної моделі "культурної людини " певної епохи, що визначить пріоритети у формуванні особистості сьогодення.

The article investigates one of the important problems of theory and practice of teacher training, such as culture oriented curriculum, the concept of complex and integrative curriculum model in higher educational establishment. In the author's opinion, it is this approach that is able to realize to the whole extent the potentials of the course "History of the Arts " in such aspects as study of cultural values in various periods of history and at different times, pointing out the peculiarities of a particular cultural archetype, reconstruction of "a cultured person" ideal model of a definite epoch, that will define the priorities of molding a modern personality. Сьогодення висуває нові вимоги до наукової компетентності фахівця, який повинен не лише отримати знання, а вміти самостійно опанувати емпіричний та науковий фактаж, свідомо орієнтуючись у безлічі інформаційного простору. Культурологічна спрямованість навчально-виховного процесу є одним з провідних принципів освіти, що дозволяє не лише поглибити знання, а й збагатити етнокультурний простір студента, зорієнтовуючи його на самостійне опанування світоглядних

парадигм.

Необхідність зміни парадигми освіти призводить до вивчення культурно-історичного досвіду людства й тим самим виходить на новий рівень усвідомлення свого існування, власної долі, місця культури як соціальної пам'яті людства, що формує механізми його існування.

У системі освіти постають питання формування моделі "культурної людини" сьогодення, що стає можливим завдяки змінам в технології навчання, орієнтації на поглиблення асоціативного, образного мислення студента, розширення його інтелектуальних потенцій. Такий процес приведе до суттєвих змін не лише в структурі освіти, а й самій освітянській діяльності, набувши новаційних тенденцій в організації навчального процесу і, зокрема, забезпечення культурологічного аспекту у викладанні такого курсу, як "Художня культура".

Розкриття змісту навчального курсу "Художня культура" в культурологічному аспекті є необхідним насамперед тому, що теоретична культурологія допомагає демонструвати сутнісний прояв окремих процесів у межах складного системного взаємозв'язку феноменів культури. До того ж культурологія здатна створити методи та схеми, за допомогою яких аналізуються культурні процеси, окреслити те коло питань, що в сукупності визначають сам предмет, вказуючи шлях міждисциплінарної інтеграції та взаємодії його складових.

В системі освіти чітко простежується культурологічний підхід в широкому розумінні, тобто осягнення вміннями різнобічно сприймати та усвідомлювати факти та явища культури, формувати цілісний погляд на сучасність, синтезувати отримані знання та вміти експлікувати їх на соціально-культурні процеси, змінюючи ракурс їх сприйняття. Процес формування саме таких вмінь направлений на о во ло дін н я загальн ими о сн о вами культурологічного знання, що має прояв у різних видах професійно-педагогічної діяльності.

Загальні питання реалізації культурологічного підходу в педагогічному процесі, його роль у розвитку теорії та практики навчання розглядалися у працях багатьох педагогів-культурологів.

Роль культурологічної підготовки як важливого засобу формування професійного мислення, оволодіння теоретичними знаннями та практичними уміннями, методологічні та теоретичні проблеми культурологічної підготовки спеціаліста, базові принципи побудови культурологічних дисциплін у вищій школі обговорювалися у працях педагогів- новаторів (Б. Гершунський, Л. Масол, Є. Бляхер, Л. Волинська, М. Левченко, М. Резніченко та ін.), ґрунтовні розробки яких дозволяють не лише реалізувати культурологічний потенціал навчальних дисциплін, а й закласти основи інтеграції на міжпредметному рівні, що дозволить вийти за межі вузькопредметної підготовки майбутнього професіонала-педагога.

Апріорі є той факт, що становлення культурології як наукової дисципліни та виокремлення методології самого предмету відбувалося в надрах філософської думки, де культура усвідомлювалася як унікальний феномен. Вітчизняні школи історії культури та сучасний стан історико-культурних досліджень представлені в теоретичних працях багатьох вчених, зокрема, А. Біблера, А. Гуревича, Н. Конрада, Д. Лихачова, Ю. Лотмана. Важливу роль у створенні нового образу та місця культури відіграли теоретичні праці з проблем духовного жи т т я с у с п і л ь с т в а , р о з р о б к и " те хн о ло гі ч н о ї" ( З . М ар к ар я н ) , "аксіологічної" (Н. Чавчавадзе), "діяль- нісної" (М. Каган, В. Давидович), "ціннісної" (Л. Коган) та інших концепцій культури, відповідно до яких розуміння таких феноменів, як свідомість, релігія, політика, мораль, право, набуває форм ціннісного усвідомлення культури.

Все це привело до формулювання підходів культурології як фундаментальної наукової дисципліни, визначення її меж та місце в системі людських знань.

Багаторівнева структура культурологічного знання з ґрунтовною розробленістю концептуальних підходів її вивчення є основою у розробці культурологічного спрямування у викладанні навчального предмету вищої школи "Художня Культура" (ХК).

Однією з головних проблем в методиці курсу ХК є поєднання емоційного та раціонального,