УДК 377:371.315:504

Лук'янова Л.Б., Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ

Проектна діяльність як форма впровадження інноваційних технологій у змісті екологічної освіти

Стаття присвячена питанням особливостей сучасних інноваційних педагогічних технологій, їх змісту, планування і можливостей використання в процесі екологічної освіти у професійно-технічній школі. Окрему увагу автор зосереджує на вивченні можливостей методу проектів як одній з перспективних форм інноваційної педагогічної діяльності у вирішенні завдань екологічної освіти.

The article is devoted to the questions of peculiarities of the modern technological innovations in pedagogic, their contests, planning and possibilities to use in the process of ecological education in technical collages. The author pays attention on studying of the project method as a one of the future forms of innovational pedagogical work in the solving the tasks of ecological education. Наразі в науковій літературі наголошується на нагальність переходу на нові науково- природничі засади, які усвідомлюються сьогодні і науковцями, і педагогами-практиками, і суспільством у цілому. Однак перехід освіти до навчання молоді на принципах нової екологічної парадигми є складним завданням. Докорінних змін потребують понятійний і категоріальний апарат, логіка викладання предмета і методологія екологічної освіти [4, с. 3]. До цього переліку, на наш погляд, необхідно додати і нераціональне використання сучасних педагогічних технологій, які натомість набувають поширення в сучасному освітньому просторі в Україні і за кордоном.

Саме окреслені проблеми спонукали нас до всебічного вивчення питання впровадження і поширення сучасних педагогічних технологій у змісті екологічної освіти в професійних навчальних закладах.

Позитивний вплив сучасних педагогічних технологій, як вважає В.І. Бєляєв [1, с. 18], полягає у тому, що вони спонукають дослідників і практиків в усіх сферах педагогіки знаходити нові регулятивні чинники результативності своєї діяльності; мобілізовувати кращі досягнення науки і досвіду для гарантованого досягнення очікуваного результату; будувати діяльність на інтенсивній науковій основі; приділяти більше уваги прогнозуванню і проектуванню діяльності з використанням нових технологічних і інформаційних досягнень.

В. А. Сластьонін і Н.Г. Руденко (1997) виокремлюють три причини, які, на наш погляд, у певному сенсі, можна назвати рушійними силами, що сприяють утворенню і практичному використанню педагогічних технологій в сучасних умовах:

наявна необхідність впровадження в педагогіку системно-діяльнісного підходу, систематизація способів навчання в школі і вузі;

потреба у здійсненні особистісно орієнтованого навчання в усіх ланках освітньої системи, заміни малоефективного вербального способу передачі знань;

можливість експертного проектування технологічного ланцюжка процедур, методів, організаційних форм взаємодії учнів і вчителя, що забезпечують гарантовані результати навчання і знижують негативні наслідки роботи малокваліфі- кованого вчителя.

Практично усі дослідники проблеми „педагогічної технології" відзначають, що основною їх метою є підвищення ефективності освітнього процесу, гарантування досягнення учнями запланованих результатів навчання, але якщо брати до уваги нагальність і доцільність удосконалення системи екологічної освіти, можна зробити висновок, що проблема запровадження і використання сучасних педагогічних технологій у змісті екологічної освіти є однією з актуальних і таких, що вимагає всебічного розвитку.

Таким чином, узагальнюючи підходи до змісту поняття "педагогічна технологія" та з урахуванням власного бачення щодо доцільності використання педагогічних технологій у змісті екологічної освіти в професійних навчальних закладах, ми будемо називати педагогічну технологію системою, що є підсистемою (процесуальним компонентом) або елементом системи екологічної освіти, складовими якої є:

передбачуваний раціональний результат навчання, що ґрунтується на діагностичному й операційному уявленні;

сукупність методів, форм, педагогічних прийомів, спрямованих на досягнення запланованого результату;

засоби діагностування пролонгованого процесу екологічного навчання, що спрямовані на усвідомлену корекцію методів, форм і прийомів з урахуванням прогнозованих тенденцій у досягненні результатів навчання;

критерії оцінювання педагогічної діяльності викладача і навчальної діяльності учня з метою створення оптимальної моделі навчання, що враховує специфіку підготовки спеціаліста для конкретної галузі.

У створюваній системі екологічної освіти особливі зусилля ми покладали на розробку і впровадження у навчально-виховний процес таких сучасних інноваційних технологій, що передбачають застосування методів, спрямованих на активне оволодіння навчальним матеріалом. Одним із важливих, маловикористовуваних у сучасному педагогічному полі, зокрема у змісті екологічної освіти, є метод проектів, до якого наразі спостерігається значне посилення уваги, а науковці почали відносити його до педагогічних технологій, з якими людство входить у нове тисячоліття.

За визначенням С.У. Гончаренка, метод проектів - це організація навчання, за якою учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань - проектів, які поступово ускладнюються [2, с. 205].

Провідні ознаки проектної технології можна визначити як: спрямованість на розвиток пізнавальних навичок, вмінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, узагальнювати та інтегрувати знання, отримані з різних джерел у процесі теоретичного і практичного навчання. Окрім того, залучення учнів до проектної діяльності сприяє розвитку ініціативи, комунікативності, організаторських та творчих здібностей. Участь у проектній діяльності надає можливість учневі самовдосконалюватися, а також відкриває можливості вибору особистої ролі в системі відносин колективу учасників проекту (автор ідей, виконавець, учасник, організатор) або залишає право вибору на індивідуальну роботу, і в цьому випадку виконавець проекту поєднує усі ролі в одній особі.

До основних вимог використання проектної технології відносять: виокремлення вагомої, у дослідницькому і пізнавальному плані, проблеми, яка, насамперед, вимагає інтегрованого знання (що є особливо важливим для усвідомлення екологічних знань); наявність теоретичної, пізнавальної і практичної значущості передбачуваних результатів; здійснення самостійно- пізнавальної діяльності