Н.О. Пустовіт [6, с. 41] називає проект однією з доцільно-перевірених форм у навчальній і позанавчальній діяльності у змісті екологічної освіти. Його ефективність авторка обумовлює основними характеристиками методу: орієнтованість на самостійну діяльність; можливість використання різноманітних методів, засобів, що грунтуються на інтеграції знань, умінь з різних галузей науки. Названі характеристики відображають провідні закономірності виховання й екології: самостійність у прийнятті рішень; усвідомлення внутрішніх спонук, мотивів, які виступають регуляторами поведінки; міждисциплінар- ність, синтетичність змісту екології як науки.

Як правило, керівником проекту є вчитель, викладач, який здійснює функції координатора, у відповідності до цього його змістовні дїї змінюються від „надання знань" до „створення сприятливих умов для набуття знань", таким чином забезпечується зміна форми набуття знань - від пасивного сприйняття до активної участі.

В цілому, під час роботи над проектом, вчитель виконує такі функції: допомагає і спрямовує учнів у пошуках необхідних джерел інформації; сам є джерелом інформації; координує весь процес; заохочує і підтримує учнів; здійснює постійний зворотний зв'язок з метою забезпечення успішності в роботі над проектом. „Щодо вчителя, - наголошує С.О. Сисоєва, - вміння використовувати метод проектів - показник його високої кваліфікації, прогресивності професійної діяльності, її спрямованості на творчий розвиток учнів. Особливого значення при цьому набуває уміння організовувати спільну діяльність з учнями" [5, с. 121].

Тобто має місце реальна зміна функцій педа-

Такий підхід до зміни функцій педагогічного впливу і видів діяльності викладача зумовлює необхідність володіти відповідними навичками щодо організації і здіснення проектного навчання, а саме: усвідомлювати сутність проектного навчання (провідні ознаки, характеристики, вимоги, мету, актуальність методу); орієнтуватися у видах і типах проектів; вміти складати алгоритм роботи над проектами; володіти вміннями оцінювання й аналізу проектних робіт.

Водночас дослідники означеної проблеми вважають, що за умов такого інноваційного роз- в' язання проблеми докорінно змінюються не тільки функції викладача, але й відносини в системі викладач - учень [5, с. 26]: учень визначає мету діяльності - учитель допомагає йому в цьому; учень відкриває нові знання - вчитель рекомендує джерело знань; учень експериментує - вчитель розкриває можливі форми і методи експерименту; учень обирає - вчитель сприяє прогнозуванню результату вибору; учень активний - вчитель створює умови для прояву активності; учень несе відповідальність за результати своєї діяльності - вчитель допомагає оцінити отримані результати і виявити способи удосконалення діяльності.

На нашу думку, використання проектної технології у змісті екологічної освіти має низку позитивних ознак, а саме:

акцентує увагу на процесі самостійного пізнання, самостійному досягненні поставленої мети;

формує мотивацію навчання, поглиблює інтерес як до екологічних проблем, так і до власних можливостей щодо особистої участі у їх розв'язанні;

формує навички орієнтації в сучасному інформаційному просторі;

розвиває вміння співпраці у творчій групі.

Окрім того, відбувається підвищення інтегрованих результатів щодо оволодіння учнями засобів самостійної пізнавальної діяльності. До них ми відносимо: гогічного впливу, яка полягає не у маніпулюванні учнем, не у корекції його дій і не у пригніченні його волі, а в наданні можливості самостійно і свідомо здійснити свій вибір. На викладача покладається функція ініціатора, якому необхідно аргументувати доцільність відповідної діяльності учня, ініціювати його активність, стимулювати до обгрунтованого вибору теми, координувати діяльність

вміння визначати й обирати пізнавальні проблеми, які є доцільними у процесі навчальної діяльності;

вміння обирати джерела інформації, які є адекватними для вирішення поставленої мети дослідження;

вміння обирати відповідні форми презентації результатів проведеної роботи в залежності від навчальної ситуації.

У нашому дослідженні ми беремо до уваги поширену типологію проектів, де пропонується виокремлювати п'ять їх видів: 1) дослідницькі проекти; 2) творчі проекти; 3) ігрові проекти; 4) інформаційні проекти; 5) практично-орієнтовані проекти, але вважаємо, що у змісті екологічної освіти найбільш прийнятними є дослідницькі, інформаційні та практично-орієнтовані проекти. Означене припущення ми зумовлюємо педагогічною ефективністю цих проектів в екологізації навчально-виховного процесу професійно- технічної школи і обґрунтовуємо їх таким чином:

по-перше, зорієнтованістю на активні методи діяльності учасників, зокрема самостійно-пізнавальну діяльність, яка може бути індивідуальною, парною, груповою (робота в малих групах);

по-друге, можливістю використовувати таку діяльність як у процесі опрацювання окремих тематичних модулів (поточні проекти), так і в підсумковому оцінюванні рівня навчальної діяльності при вивченні усього курсу (підсумкові проекти);

по-третє, можливістю аргументувати й узагальнювати знання, набуті в процесі вивчення загальноосвітніх і спеціальних предметів;

по-четверте, здатністю широкого охоплення тематики, яка може бути обрана учнями у відповідності з їх інтересами і зацікавленістю даною проблемою.

Усі названі чинники загалом приводять до посилення мотивації екологічної освіти, створюють умови для творчої співпраці викладачів та учнів, сприяють опануванню нових способів навчальної діяльності та демократизації навчально-виховного процесу.

Американський варіант методу проектів пропонується у вигляді схеми процесу, де сім етапів роботи мають таку послідовність [3]: визначення мети, формулювання задач - обговорення можливих варіантів дослідження - самоосвіта та актуалізація знань - планування ходу діяльності - вирішення окремих завдань, компонування проміжних результатів - узагальнення результатів і формулювання висновків - аналіз успіху і помилок.

У пропонованій схемі передбачаються суттєві коливання в обсязі спільної частки роботи викладача і учня на кожному етапі виконання проекту. Частка роботи викладача є значно більшою на першому, організаційному, та останньому, підсумковому, етапах, на інших етапах діяльність учнів є переважно самостійною.

Погоджуючись з вищезазначеною