послідовністю роботи над проектами, ми пропонуємо виокремлювати три етапи, які відбивають наступність у здійсненні такого виду роботи і чітко визначають заплановану діяльність:
Підготовчий етап
Запланована діяльність: визначення тематики проекту; створення колективу виконавців і розподіл його на дослідницькі групи; планування роботи (визначення терміну виконання, окреслення завдань, визначення методів роботи над проектом), обрання пошуку джерел інформації.
Дослідницький етап
Запланована діяльність: безпосередня робота над проектом, збирання інформації, встановлення необхідних творчих зв'язків з особами, які можуть допомогти у виконанні запланованої роботи; накопичення інформації, її вивчення, опрацювання; аналіз, систематизація та узагальнення комплексу напрацьованого матеріалу; викладення узагальнених висновків у вигляді таблиць, схем, діаграм, рефератів, рекомендацій; складання загального звіту.
Підсумковий етап
Запланована діяльність: презентація отриманих результатів; обговорення за участю учнів групи, курсу, потоку; підготовка лекцій, виступів для учнів інших груп, навчальних закладів; організація підсумкової конференції. Виконання завдань етапів проекту передбачає подолання певних труднощів, які є специфічними для кожного етапу і мають місце в роботі як викладача, так і учнів. Наприклад, на першому етапі, за умов розробки групового проекту, як правило, виникають розбіжності під час поділу учасників на підгрупи, коли з'ясовується, що більшість членів команди бажають брати участь у тому чи іншому виді роботи, а певний напрям залишається без виконавців. Проблеми виникають й під час вибору джерел інформації, особливо коли зумовлюється необхідність у сучасній, достовірній, статистичній інформації. Так само буває важко визначитися з терміном роботи над кожним етапом, формою звітності, видом презентації. Викладачі, зазвичай, стикаються з такими труднощами, як визначення ступеня самостійності й активності кожного учасника проекту, але найбільшу проблему становить обрання критеріїв оцінювання проекту.
Особливого значення ми надаємо останньому етапу роботи. Презентації проекту передує уся попередня робота, яка спрямована не тільки на досягнення кінцевого результату, а й на відповідний процес презентації. Форма презентації проекту визначається заздалегідь, розробляються її структура, зміст візуальної підтримки, склад аудиторії, яка має бути присутньою на презентації.
За нашими спостереженнями, презентація проекту відіграє суттєву роль у визначенні результатів проведеної роботи, її вдала організація і проведення стимулюють, заохочують та посилюють мотивацію учнів щодо подальшої роботи за таким видом діяльності, і, навпаки, у разі невдалої презентації навіть сумлінна і якісна попередня робота учнів може викликати розчарування і небажання брати участь у роботі над проектами.
Особистий досвід організації і впровадження проектної діяльності в навчальний процес свідчить про необхідність постійної роботи щодо удосконалення методики навчальної проектної діяльності. Одним із різновидів такої діяльності, спрямованої на усунення зазначених труднощів в роботі, пропонуємо проведення опитування виконавців проекту, яке можна включити у звіт. Опитування може складатися з таких позицій: чи зацікавила вас робота у проекті; зазначте, в яких видах діяльності ви брали участь; якими джерелами інформації користувалися; які нові знання і навички роботи набули в процесі виконання проекту; чи допомогла вам участь у роботі над проектом поглибити усвідомлення сутності проблеми; чи вистачало вам часу для виконання запланованої роботи; з якими труднощами стикалися в процесі роботи; чи є бажання брати участь в опрацюванні проектів у подальшому; як ви самі можете оцінити участь і якість вашої роботи у колективі.
Опрацювання та узагальнення існуючих підходів до розробки і впровадження проектної технології у змісті екологічної освіти у професійних навчальних закладах дало можливість визначити як позитивні сторони такого виду діяльності, так і окреслити проблеми та суперечності, що можуть виникати у процесі роботи.
До позитивних ознак ми відносимо наступні:
забезпечуються умови для розвитку індивідуальних здібностей учнів;
формуються навички пізнавальної дослідницької, самостійної діяльності;
реалізуються творчі підходи до вирішення конкретної проблеми;
набуваються вміння аналізувати, співстав- ляти, аргументувати набутий інформаційний матеріал;
відбувається розвиток комунікативних здібностей, заснований на співпраці;
опрацьовуються навички теоретичного і практичного аналізу й узагальнення отриманих результатів пошуку;
формуються навички аргументувати знання, набуті в процесі вивчення загальноосвітніх і спеціальних предметів;
відбувається соціалізація особистості за умов поєднання різних видів діяльності;
Найбільш суттєвими проблемами і суперечностями, на нашу думку, є:
наявність спеціального рівня підготовки викладача як організатора і координатора процесу;
витрати значно більшого обсягу часу, ніж за умов використання усталених педагогічних технологій як для учнів, так і для викладачів;
необхідність координації дій декількох викладачів;
залежність від бажання брати участь у проекті сторонніх людей;
існування певних перепон у здобутті сучасної достовірної інформації (закритість, відсутність, обмеженість інформації).
В умовах здійснення екологічної освіти в професійних навчальних закладах особливої значущості використання методу проектів набуває завдяки тому, що проекти можуть бути мо- нопредметними, міжпредметними і надпредмет- ними, тобто з' являється реальна природна можливість екологізації навчально-виховного процесу на засадах інтеграції.
Узагальнення розглянутих підходів у використанні проектної технології дає підстави зробити припущення щодо універсальності цієї технології у змісті екологічної освіти, насамперед через безпосередню та природню можливість поєднання цього методу з традиційними методами навчання провідного фактора організації самостійно-пізнавальної діяльності учнів на усіх етапах навчально-виховного процесу.
ЛІТЕРАТУРА
Беляев В.И. Принцип природосообразности и куль- туросообразности в социально-педагогической деятельности // Весник экологического образования в России. - 2003. - № 4. - С. 17-19.
Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 367 с.
Гузеев В.В. Планирование результатов образования и образовательная технология. - М.: Народное образование, 2000. - 240 с.
Дробноход М.І. та ін. Коцептуальні основи формування екологічного мислення та здібностей людини будувати гармонійні відносини з природою / М.І.
Дробноход, Ф.В. Вольвач, С.Г. Іващенко. - К.: