УДК 378.011+ 37.03:316.3440

Пономарьов О.С., Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

Логіка формування гуманітарно-технічної еліти в системі нової філософії інженерної освіти

Проаналізовано природу, причини, характер і прояви системної кризи світової освітньої системи і, зокрема, традиційної інжереної освіти. Показано, що пошук та успішна реалізація ефективних шляхів подолання цієї кризи вимагають розробки нової філософії інженерної освіти. Одним з таких шляхів виступає підготовка національної гуманітарно-технічної еліти. Розглянуто її сутність та логіку формування.

Under analyses are nature, reasons, character and traces of system crisis of world's educational system and traditional engineering education. It's shown that search and successful realization of effective ways of overcoming this crisis demand the formation of new engineering education philosophy. One of these ways is training of humanitarian technical elite. Its gist and formation logic are discussed. Система освіти як важливий соціальний інститут завжди виконує свою місію, виходячи з тих завдань, які ставить перед нею суспільство. Сьогодні ж ці завдання зазнають кардинальних змін, тому загальною проблемою стає забезпечення відповідності якості підготовки фахівців викликам часу та новим суспільним вимогам, які виникають у зв'язку з процесами становлення постіндустріального етапу і розвитку людської цивілізації.

Принципово новий характер цих процесів, які істотно відрізняються від усього, що бувало раніше в історії людства, визначає особливу актуальність теми досліджень, пов'язаних з визначенням сутності сучасної філософії освіти, природи освітніх проблем та розробкою раціональних шляхів, методів і технологій їх ефективного розв'язання.

Розглянута актуальність вказаної проблеми безпосередньо визначає її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями, що полягає у виборі раціонального змісту освіти, у належній організації навчально-виховного процесу

Аналіз актуальних досліджень і наукових публікацій

В той же час лишаються недостатньо вивченими проблеми логіки реформування освіти, логіки проектування сучасних педагогічних систем та їх найбільш доцільної практичної реалізації, логіки розвитку педагогічних технологій, організації навчально- виховного процесу та управління ним. На наш погляд, принципи логіки взагалі недостатньою мірою використовуються в організації гуманітарно-соціальних досліджень, в тому числі й досліджень у сфері педагогічних наук.

Мета цієї статті полягає у дослідженні логіки проектування і реалізації педагогічної системи на прикладі впровадження інноваційної концепції формування національної гуманітарно-технічної і управлінської еліти. При цьому ми враховуємо необхідність виходити з цілісної парадигми нової філософії інженерної

освіти.

В сучасних умовах не тільки не викликає заперечень чи сумнівів, а й уже набув загального визнання той факт, що всю світову освітню систему і в особливості систему традиційної інженерної освіти охопила криза, яка фактично набула системного характеру. Вона викликає стурбованість не тільки освітян, а і всієї громадськості, оскільки від вибору шляхів і засобів подолання цієї кризи визначальною мірою залежатимуть основні напрями подальшого суспільного розвитку. Раціональний же їх вибір можна здійснити на підставі результатів системного аналізу сучасного становища, а також з обов'язковим застосуванням наукових принципів логіки управління соціальними процесами.

Є цілком очевидним, що в Україні на становище освіти та її розвиток істотний вплив здійснюється ще й внаслідок тих кардинальних змін, що відбуваються у суспільно-політичній, соціально-економічній і духовній сферах. Водночас наша освітня система зазнає тих же проблем, які є характерними і для всієї світової освіти. Тому успішне подолання кризи інженерної освіти вже не може бути забезпеченим за рахунок окремих заходів чи навіть часткових реформ, спрямованих на поліпшення підготовки інженерних кадрів. Ситуація вимагає кардинального переосмислення нових суспільних потреб у якісних та кількісних характеристиках фахівців, з'ясування нового бачення призначення і проблем вищої технічної школи та формування на цій основі нової філософії і розробки нової методології інженерної освіти.

Необхідною передумовою формування такої філософії і вирішення всієї сукупності зазначених проблем виступає належне використання логіки в процесі системного аналізу сутності кризи вищої технічної школи, її основних проявів і глибинних причин. Тільки за результатами такого аналізу, за умови належної їх обробки, осмислення та інтерпретації, знов- таки на принципах логіки, можна запропонувати надійні шляхи й адекватні методи ефективної перебудови інженерної освіти, забезпечити її відповідність новим реаліям ХХІ століття та мінливим соціальним потребам постіндустріального етапу розвитку людської цивілізації.

Як справедливо зазначає В.Г. Кремень, "розвиток у національному і світовому контекстах зумовлює зміни в освіті. Світ на початку ХХІ століття не просто змінюється. Його змінність перетворилася в константу історичного процесу. Тепер навіть у вимірах повсякденного людського життя зміни починають переважати над спадкоємністю і сталістю. Уперше в історії людства покоління ідей і покоління речей змінюються у часі швидше за покоління людей" [1, с. 3].

Логіка розвитку освіти повинна виходити з необхідності визначення сучасних і перспективних суспільних цілей і вибору найбільш доцільних шляхів і засобів успішного їх досягнення. Як і логіка суспільного розвитку взагалі, вона повинна сприяти забезпеченню максимальної відповідності якості професійної підготовки фахівця, його виховання і формування професійно і соціально значущих особистісних якостей мінливим потребам суспільства, які ми сьогодні можемо прогнозувати досить приблизно.

Дуже доречною є думка Н.Г. Ничкало стосовно того, що "неперервна освіта дає змогу внести певний порядок у послідовність різних ступенів навчання, забезпечити перехід від одного ступеня до іншого, зробити більш різноманітним кожний з них і підвищити їх значущість". Посилаючись на матеріали Другого Міжнародного конгресу з технічної і професійної освіти, який відбувся в квітні 1999