Постіндустріальне суспільство поступово переростає в інформаційне. Вирішальна роль у формуванні інформаційного суспільства належить освіті та науці [6, с. 61]. Сучасність ставить перед системою освіти нові завдання, пов'язані з виробленням нових педагогічних стратегій, інформатизацією та застосуванням нових форм навчання у різних сферах людської діяльності, а особливо тих, що стосуються дослідження, оцінювання та охорони стану навколишнього середовища. Сьогоденною парадигмою інформаційного суспільства є такий вислів: "Бажаєш досягти успіхів у професійній діяльності - використовуй інформаційні технології!" [6, с. 68].
Інформаційне суспільство, з одного боку, вимагає нових ідей, нових знань, з іншого - нових способів прискореного і постійного відновлення знань, а головне - передбачає формування в кожної людини нового мислення і засвоєння загальнозначущих моральних норм та цінностей. Цей процес характеризується як процес інформатизації освіти, який розуміють як глобальну раціоналізацію інтелектуальної діяльності за рахунок використання нових інформаційних технологій, радикального підвищення ефективності та якості підготовки спеціалістів до рівня, що відповідає сучасним вимогам постіндустріального інформаційного суспільства. Використання сучасних інформаційних технологій в освіті сприяє забезпеченню комплексності вивчення явищ дійсності, нерозривності взаємозв'язку між природничими, технічними, соціальними та гуманітарними науками, що є важливим з позиції сталого розвитку суспільства.
У визнанні важливості стратегії сталого розвитку людства для досягнення гармонії існування його та природи, особливого значення набуває підвищення ефективності, підняття на якісно новий рівень, з огляду як змісту освіти, так і засобів навчання, процесу професійної підготовки екологів.
Прогресивний, сталий розвиток українського суспільства потребує глибоких змін національної освіти. Існує потреба у створенні або розширенні освітнього середовища, яке б спиралося на сучасні інформаційні технології, засоби електронних комунікацій та забезпечувало ефективну інформаційну взаємодію осіб, що навчають і навчаються, оскільки в процесі професійної підготовки екологів не тільки мають формуватися уявлення про фізичні та біологічні компоненти довкілля, а й усвідомлюватися єдність природи, суспільства та людини.
Існуюча в Україні система професійної підготовки екологів потребує вдосконалення в напрямку підвищення ефективності та інтегрованості на основі глибокого філософського і психолого-педагогічного осмислення проблеми з урахуванням соціально-культурних функцій екології в суспільстві, цілісної структури екологічних знань, сучасного рівня розвитку екологічної науки, традицій, звичаїв та історичного досвіду українського народу в цій сфері, а також особливостей екологічної та економічної ситуації в країні. Ключовим принципом взаємодії людського суспільства і природи мають бути не споживацтво і насильство, а співіснування.
Глобалізація світогосподарських зв'язків і становлення постіндустріального етапу розвитку людської цивілізації висувають якісно нові вимоги до змісту університетської освіти взагалі і до підготовки фахівців-екологів зокрема. У сучасних умовах відбулося різке, стрибкоподібне збільшення інформаційних потоків, що істотно відбилося на характері й змісті всіх основних видів людської діяльності.
Інформаційні технології створюють нові умови роботи практично в усіх галузях народного господарства, науки, культури й управління. Зростає використання цих технологій навіть у побуті. Завдяки цьому в процесі їхнього розвитку відбувається формування єдиного світового інформаційного простору, що вимагає нових підходів до пошуку, обробки, аналізу, збереження й використання інформації.
Зміни, що вже відбулися у сфері інформаційних технологій, є лише початковим імпульсом змін в ідеології й самому розумінні інформації, техніки та технології засобів зв'язку і вже сьогодні впливають на розподіл і перерозподіл робочої сили на ринку праці.
У сучасному світі обсяги знань зростають, а час для їх засвоєння залишається незмінним, а саме: за час навчання студента обсяг інформації у світі подвоюється, а методи викладання змінюються значно повільніше. Нинішньому студенту необхідно навчитися правил навігації у величезному океані інформації [4, с. 219], саме тому необхідне створення, на додачу до традиційних форм навчання, електронного інтерактивного освітнього середовища, яке б сприяло засвоєнню великої кількості інформації в індивідуальному темпі та послідовності у зручному місці для особи, що навчається.
Інтерактивне освітнє середовище для професійної підготовки екологів базується на електронній платформі MOODLE (модульне об'єктно-орієнтовне динамічне середовище для навчання), що є відкритим ресурсом у всесвітній мережі Інтернет (http://moodle.org). В науково- методичній літературі зазначено, що слово "інтерактив" прийшло до нас з англійської від слова "interact", де "inter" - взаємний і "act" - діяти. Таким чином, інтерактивний - здатний до взаємодії, діалогу у віртуальному просторі [5, с. 8-9]. З урахуванням можливостей нових інформаційних технологій значення інтерактивного навчання нами поширюється до формування інтерактивного освітнього середовища, де відбуваються також некерована соціалізація діяльності студентів (різноманітні форуми) та віртуальна взаємодія студентів і викладачів, студентів між собою та викладачів із викладачами, що забезпечують навчальний процес по конкретній дисципліні. В ході інтерактивного навчання відбувається інтерактивний діалог - активний обмін повідомленнями між користувачами, що застосовують інформаційну систему в режимі реального часу [7, c. 110].
Роздивимося можливості інтерактивного освітнього середовища Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили (МДГУ) професійної підготовки екологів, розміщеного на електронній платформі MOODLE, де нами розроблено науково- навчальний цикл "Сталий розвиток як домінуюча стратегія на шляху виживання цивілізації: екологічний аспект", що складається з п'яти дисциплін: "Основи екології", "Урбоекологія", "Заповідна справа", "Заповідники півдня України" та „Антропологія".
Перед початком вивчення дисципліни викладач повідомляє студентам кодове слово, необхідне для запису на його курс або дисципліну. Такий прийом захищає електронний курс від несанкціонованого доступу. Причому викладач може кожного разу змінювати "пароль", як тільки з'являється у цьому потреба, повідомляючи його студентам при безпосередній зустрічі на лекції чи практичному занятті,