УДК 378

Старєва А.М., Миколаївський державний університет імені В. О. Сухомлинського

Теоретичні та практичні основи освіти дорослих

Стаття присвячена аналізу теоретичних та практичних основ освіти дорослих. У статті розглядаються сучасні проблеми андрагогіки (основні дефініції, різні погляди на зміст освіти дорослих).

The article is devoted to analyzer of theoretical and practical basis of the education for adults. The modern problems of the аdults-androgogy are considered in the paper, analyses the main definitions, referring to vari- Важливим чинником виходу України на нові рубежі свого розвитку є здатність і готовність населення до подолання стереотипів та модернізації всіх сфер життя. У багатьох країнах дієвим засобом, що сприяє ефективній адаптації людини до політичних, соціальних, економічних і культурних змін є освіта дорослих. Метою нашої статті і є аналіз стану даної проблеми в науці та практиці.

Андрагогіка (від грец. Аиро^ - доросла людина і ауфуп - керівництво, виховання) - педагогіка дорослих, одна з педагогічних наук, яка займається дослідженням проблем освіти, самоосвіти й виховання дорослих [3:25-26].

Освіта як категорія цінності і самоцінності досліджувалася в ранніх працях філософів- мислителів епохи Античності, Просвітництва. Але першим, хто прийшов до висновку про необхідність навчання протягом життя та обґрунтував ідею про неперервну освіту був чеський педагог Я.А.Коменський [2].

Вперше термін "андрагогіка" застосував німецький історик епохи Просвітництва К.Капп (1833 р.), але становлення її як науки відбулося пізніше в 1950-1970-х рр. і пов'язане з іменами вчених: американців М.Ноулза і Р.Сміта, англійця П.Джарвіса, німця Ф.Пьоггелера, голландця Т.Тен Хаве, поляка Л.Туроса та ін.

Сьогодні в науковому світі використовуються фундаментальні праці з проблем андрагогіки американця М.Ноулза "Сучасна практика освіти дорослих. Андрагогіка проти педагогіки" (1970 р.) та росіян

С. Г. Вершловського " Робоча книга андрагога" (1998 р.), С.І.Змейова "Основи андрагогіки: Навчальний посібник для ВНЗ" (1999 р.), Ю.І.Калиновського "Вступ в андрагогіку. Мобільність педагога в освіті дорослих: Монографія" (2000 р.), М.Т.Громкової "Андрагогіка: Теорія і практика освіти дорослих" (2005 р.).

Не дивлячись на те, що всі автори єдині в твердженні, що андрагогіка - наука освіти дорослих, кожен наголошує на найважливіших методологічних основах даної проблематики.

Так, авторський колектив навчального посібника за редакцією С.Г.Вершловського розглядає андрагогіку як науку, що пізнає й узагальнює практику освіти дорослих, створює теоретичні й методичні основи діяльності дорослої людини та допомагає їй придбати загальні й професійні знання, засвоїти досягнення культури і сформувати або переглянути життєві принципи. На наш погляд, підкреслене має особливий сенс, тому що впливає на подальше життя людини, її стосунки в мікро середовищі та перспективи суспільного розвитку.

С.І.Змейов об'єктом андрагогіки розглядає процес навчання дорослих, що звужує межі даної науки, не охоплюючи ті ціннісні зміни, що проходять в свідомості, професійній діяльності, житті дорослої людини, викликані процесами самоосвіти, самовдосконалення, саморозвитку.

Ю.І. Калиновський аналізує андрагогіку як дисципліну, що дозволяє дорослим, які готуються до соціальної професійної творчості, виховувати здатність до самостійного і відповідального мислення, що приводить людину до вершини професійної майстерності. Це тісно пов'язує андрагогіку з акмеологією. Але все ж праця носить односторонній характер, направлений лише на професійну сферу освіти дорослої людини і не охоплює таке цікаве явище для розвитку особистості як пізнання світу, культури.

Запропонована М.Т.Громковою андрагогічна концепція освіти виходить із загальної методологічної установки про те, що доросла людина є суб'єктом в освітніх процесах. Її позиція у взаємодії активна, спрямована не тільки на формування професіоналізму, але й на гармонічні відносини з оточуючим світом.

Розроблена автором модель суб'єкта освіти, представлена як єдність і цілісність виховання, навчання і розвитку. Вона співвіднесена зі структурою дорослого суб'єкта освіти як єдність і цілісність позицій "людина - особистість - індивід".

Проблеми андрагогіки сьогодні висвітлюються в цілій низці публікацій російських вчених: Н.О.Вербицької (освіта дорослих на основі їх життєвого (віта генного) досвіду), О. О. Вербицького (психолого- педагогічні основи освіти дорослих: сучасні моделі навчання в контекстному підході), О.Добринської (освіта дорослих в контексті її поступальності і розвитку), І.О.Колеснікової (основи андрагогіки), В.М.Крупицького (стажування і професійна перепідготовка в системі довічної освіти), В. І. Подобєда (системні проблеми формування освіти дорослих та методологічні аспекти андрагогіки) та багатьох інших.

У вітчизняній педагогіці до кінця 90-х рр. ми не зустрічаємо у науковому обігу цього терміну. І лише паралельно з появою відповідних інститутів, факультетів, центрів і кафедр андрагогіки проблеми знаходять своє відображення в публікаціях науковців: І.А. Зязюна (андрагогіка: особистісний і професійний онтогенез), В. В. Олійника (інноваційні підходи до навчання в системі післядипломної освіти), О. М. Пєхоти (акмеологічний підхід до проблем андрагогки), Н.Г.Протасової (технології навчання дорослої людини), В.І.Пуцова (проблеми навчання дорослої людини); С.О.Сисоєвої (освіта дорослих: технологічний підхід) та деяких інших.

Тісно пов'язана з категорією "андрагогіки" інша наукова дефініція - "акмеологія". Абсолютно нова по своєму типу наука, що об' єднує методологію і теорію, дослідження і розробку методів й, водночас, здійснює розробку технологій, способів, практик, що забезпечують реальне вдосконалення людини.

Вершина зрілості (з давньої грецької "akme"), яка притаманна людині у певному періоді її розвитку, характеризує те, як вона сформувалася як особистість, громадянин, фахівець (професіонал).

Об'єднуючим методологічним елементом андрагогіки та акмеології є категорія дорослого суб'єкта, яка розкриває сенсожиттєві і стимулюючо-сенсові якості особистості: ініціативу й акмеологічні резерви. Останні гарантують особистості зберігання ефективного рівня і якості діяльності