на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду;
спеціалізаці ю - набуття особою здатностей виконувати окремі завдання та обов' язки, які мають особливості, в межах спеціальності;
розширення профілю (підвищення кваліфікації) - набуття особою здатностей виконувати додаткові завдання та обов' язки в межах спеціальності;
стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та обов'язків певної спеціальності [5].
У зв'язку з цим, метою освіти дорослого, на нашу думку, є наукове висвітлення феномена "андро", об'єктування у ньому загального і самобутнього людей; моніторинг чинників, що визначають необхідність, ступінь, якість і зміст освіти дорослого суб'єкта та розробку педагогічно доцільних, оптимальних умов йогосамовираження і самореалізації дорослих засобами освіти (у тому числі післядипломної).
Головним завданням андрагогіки є формування у дорослих суб'єктів актуальних компетенцій прикладного характеру за досить обмежений проміжок часу (що дуже важливо для цієї категорії людей).
Найважливішими принципами освіти дорослих у зв'язку з вище означеним є: її гуманістична спрямованість, особистісна орієнтація, інтеграція з іншими психолого- педагогічними науками, забезпечення послідовності в освіті, забезпечення неперервності розвитку особистості на протязі всього життя з врахуванням попередньої освіти та професійного досвіду людини, диференціація та індивідуалізація освітніх програм, варіативність процесу навчання.
Головним принципом освіти дорослого Т. Г. Браже вважає її гарантовану результативність (обов'язковість задоволення потреб людини у підвищенні життєвого її рівня шляхом отримання певних освітніх послуг) [Браже Т.Г. Принципы оценки деятельности андрагога // Педагогіка, 2000, №6. - с.18-20].
Важливим, на наш погляд, є принцип валеологічності, який дозволяє запроваджувати здоров'єзберігаючі технології, оптимальні і ефективні для віку і фізичного стану дорослої людини.
Андрагогіка має яскраво виражену гуманістичну спрямованість. У дослідженнях Н.В.Кузьміної [6] вказано, що лише 5% тих, хто зайняті у певному виді професійної діяльності, стають професіоналами високого ґатунку. У інших щабель професійної самореалізації та самооцінки значно нижчий, що призводить до руйнації особистості. Як наслідок, потреби професійної самореалізації у більшості людей залишаються найменш задоволеними, отже актуальними. Андрагогіка, в силу своєї об' єктної та предметної спрямованості, стратегічної мети і задач, покликана змінити подібний стан і дати можливість дорослій людині засобами освіти досягти певного рівня і якості професійних змін, само вдосконалитися і само реалізуватися.
Особистісна орієнтація андрагогіки визначається тим, що ця наука спрямована на задоволення екзистенціальних потреб дорослої людини в певній освіті, що сприяє розвитку особистості на індивідному і професійному рівнях, вирішенню актуальних вікових потреб. Хоча необхідною передумовою тут є здатність людини до самореалізації в рамках життєвої стратегії за такими напрямками: самосвідомість - самовизначення - само відношення - самооцінка - сенсоутворення - саморегуляція - самокорекція - самоорганізація життєвого часу.
Андрагогіка носить інтегративний характер, тому що акумулює знання психології, педагогіки, акмеології, аксіології та спрямовує їх на розвиток дорослого, його творчу самореалізацію.
Окрім фундаментальних методологічних підходів (особистісного та діяльнісного) важливим для андрагогіки є акмеологічний підхід. Суть його, на думку А.О.Деркача, заключається в здійсненні комплексного дослідження і відновленні цілісності суб'єкта, який проходить ступінь зрілості, коли його індивідні, особистісні і суб'єктно-діяльнісні характеристики вивчаються в єдності, у взаємозв' язках і взаємоузгодженнях з метою сприяння досягненню ним вищих рівнів розвитку [4: 54].
Сьогодні в Україні створюються перші кафедри, які займаються науково-теоретичним (філософським, історичним, соціополітичним, етичним та психо лого-педагогічним) аналізом андрагогіки та визначенням на основі нього оптимальних та ефективних технологічних засад освіти дорослих.
До завдань кафедри відносяться: * орієнтація на соціальну ефективність післядипломної освіти, що визначається рядом чинників (змістом, що включає кращі досягнення культури і досвіду в тій чи іншій сфері діяльності; високою компетентністю педагогічних працівників; новітніми освітніми технологіями і відповідним матеріально- технічним оснащенням; особистісною орієнтацією та повним задоволенням потреб населення в певних знаннях, вміннях, навичках);
використання комплексних знань про особливості життєдіяльності дорослої людини як фізичного індивіда, носія соціальних ролей і суб'єкта різних видів діяльності у процесі отримання післядипломної освіти;
моніторинг динаміки освітніх потреб, пов'язаних з періодом вікових змін та врахування його в навчальному процесі вищого навчального закладу;
розробка, підтримка, апробація та впровадження технологій вищої та післядипломної освіти, зорієнтованих на розвиток особистості людини протягом життя;
розробка та впровадження різноманітних особистісно орієнтованих форм навчання, теоретичне, навчально-методичне, організаційне та інформаційне його забезпечення;
здійснення фундаментальних, пошукових та прикладних наукових досліджень з проблем розвитку андрагогіки, технологій вищої школи та післядипломної освіти, участь у виконанні державних, галузевих та регіональних цільових науко-вих програм;
підвищення кваліфікації професорсько- викладацького складу кафедри, підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в першу чергу для системи післядипломної освіти;
підготовка підручників, посібників, науково-методичних розробок, збірників наукових праць, монографій, періодичних видань тощо;
поширення серед громадськості знань, пов' язаних із функціонуван-ням відповідних освітніх послуг, що надаються факультетом післядипломної освіти і кафедрою, зокрема.
ЛІТЕРАТУРА
Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - СПб.: Питер, 2001. - 282 с.
Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К: Либідь, 1997. - 376 с.
Деркач А.А. Акмеологические основы развития профессионала. - Москва; Воронеж: МОДЭК, 2004. - 752 с.
Закон України „Про вищу освіту" // Освіта України. - 2002. - № 17. - С. 2-8.
Кузьмина Н.В. Профессионализм деятельности преподавателя и мастера производственного обучения профессионально-технического училища. - М.: Высшая школа, 1989.
Махлин М.Д. Образование взрослых как предмет исследования // Magister. - 2000. - № 4. - С. 46-52.
Сластенин В.А., Чижикова Г.И. Введение в педагогическую аксиологию: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: