УДК 371.13

Гайворонська В.В., Національний технічний університет „Харківський політехнічний інститут"

Організація експериментального дослідження уявлень студентів про сутність педагогічної діяльності

Розглянуто організацію та методику експериментального дослідження уявлень студентів про сутність і зміст педагогічної діяльності. Автор аналізує динаміку еволюції цих уявлень у студентів перших-п 'ятих курсів та магістрів. Визначено ефективність запропонованої авторської методики психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів.

The methods of organization and experimental research of the students' imagination about the essence and content of the pedagogical activity is concerned. The author analyzes the dynamics of the evolution of this imagination of the first-fifth year students and magisters as well. It is defined the effectiveness of the author's methods of the psychological and pedagogical training offuture teachers. Нові суспільні вимоги до якісної професійної підготовки фахівців висувають перед вищими закладами освіти завдання з істотного підвищення ролі науково-педагогічних кадрів, формування їх педагогічної майстерності і забезпечення ефективної викладацької діяльності. Не випадково В.Г. Кремень зазначає, зокрема, що "ХХІ ст. вимагає, щоб Україна, як і кожна держава окремо, а також і всі суспільства разом, створювали умови - інтелектуальні, економічні, соціальні, політичні, моральні, які б підвищували педагогічну мотивацію і високо поціновували гідність педагога, науковця, інтелектуала. Тільки за такої умови освітнє середовище може формувати і розвивати сучасну демократичну особливість, удосконалювати ідеали і цінності відкритого громадського суспільства, реалізовувати національні інтереси" [1, с .16]. Успішне вирішення цього завдання зумовлює необхідність розробки системи цільової психолого-педагогічної підготовки кадрів викладачів вищої школи.

Аналіз останніх досліджень і наукових публікацій свідчить, що цій проблемі приділяється значна увага. Дослідженню окремих її аспектів присвячені роботи В.П. Андрущенка, Л.П. Вовк, І.А. Зязюна, В.Г. Кременя, В.І.Лугового, Н.Г. Ничкало, І.Ф. Прокопенка, С.О. Сисоєвої та інших. В той же час, ще недостатньо, на наш погляд, досліджується специфічна проблема підготовки викладачів для системи вищої освіти інженерного профілю. Тут можна навести дослідження М.З. Згуровського, О.В.Коваленко, Г.Г. Півняка, О.Г. Романовського, Л.Л. Товажнянського, О. С. Пономарьова та інших

[2,3].

Однак поза увагою дослідників поки що лишаються суто технологічні проблеми організації навчально-виховного процесу з підготовки майбутніх викладачів. Актуальність же саме цих питань та їхнє важливе теоретичне і практичне значення не викликають сумніву. У зв'язку з цим автором проведена серія теоретичних та експериментальних досліджень з різних аспектів цієї проблеми [4,5].

Мета даної статті полягає у викладенні загальної схеми організації експериментальних досліджень, їхніх цілей та методики. Сам експеримент був спрямований на визначення характеру розуміння студентами сутності і призначення педагогічної діяльності т а виявлення серед них особистостей з наявністю психолого-педагогічної спрямованості на цю діяльність. Основним інструментарієм дослідження виступали опитування і анкетування.

З метою аналізу динаміки еволюції цих уявлень експеримент здійснювався зі студентами першого, четвертого і п' ятого курсів та з магістрами. Окрему групу досліджуваних склали 23 особи, які вже мають певний педагогічний досвід і навчаються за магістерською програмою зі спеціальності 8.000.005 "Педагогіка вищої школи" на кафедрі педагогіки і психології управління соціальними системами Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

При організації експерименту автор виходила з гіпотези про те, що певний рівень психологічної освіти і педагогічної підготовки потрібні сьогодні кожному інженеру, насамперед інженеру-керівнику, менеджеру, фахівцю-управлінцю, тим більш майбутньому викладачу. У зв'язку з цим перед сучасним педагогом вищої технічної школи України постають принципово нові проблеми. Якщо раніше кваліфікація викладача цілком визначалася рівнем його професійної підготовки, то сьогодні не менш важливим її чинником виступають його педагогічна майстерність, загальна і професійна культура.

Метою дослідження виступають вибір доцільного змісту та розробка раціональних засобів і технологій психолого-педагогічної підготовки викладачів вищої технічної школи та можливих шляхів її реалізації. Стосовно змісту цієї підготовки зазначимо, що він має цілком визначатися цілями, змістом і характером професійної діяльності викладача, всією сукупністю виконуваних ним функцій.

Між суспільними вимогами до якості професійної підготовки сучасних викладачів вищої технічної школи і освітнього практикою склалися сьогодні такі суперечності. По-перше, існуюча система не відповідає необхідній якості їх психолого-педагогічної підготовки; по-друге, у змісті фахової освіти інженерів, які й є потенціальними викладачами вищої технічної школи, взагалі не передбачено належної психолого-педагогічної підготовки; по-третє, залучення фахівців до педагогічної діяльності здійснюється практично без попереднього виявлення психологічної спрямованості, особистих здібностей до неї та без належного професійного добору.

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю подолання цих суперечностей, розв'язувати які уявляється доцільним такими трьома шляхами: 1) забезпеченням спеціальної психолого-педагогічної підготовки майбутніх фахівців - викладачів вищої технічної школи; 2) створенням системи виявлення та добору талановитої молоді з особистісними якостями і виразною психологічною спрямованістю до викладацької діяльності та наступної цільової підготовки з них професійних викладачів нової формації; 3) організацією індивідуального (або у малих групах з 6-8 осіб ) навчання майбутніх викладачів основам методики викладання у вищої школі та педагогічній майстерності. Це сприятиме загальному прискоренню соціально- економічного і духовного відродження України, її наближенню до європейських та світових стандартів життя і професійної освіти.

Вважаємо за необхідне підкреслити, що основна мета педагогічного експерименту, у тому числі й опитувань та спостережень, полягає не просто у виявленні думок студентів про сутність і характер педагогічної діяльності та їх відношення до неї. Головним його призначенням виступало виявлення саме наявності та рівня розвитку у окремих