На четвертому курсі, коли студенти вивчають дисципліну "Основи педагогіки і психології", раніше отримана про них попередня інформація або знаходить своє підтвердження у переважній більшості випадків, або інколи спростовується. Це дає вагомі підстави обґрунтовано рекомендувати тих осіб, у кого психологічна спрямованість і педагогічні здібності дійсно виявляються достатньо вираженими, до цільового навчання в магістратурі та наступної викладацької діяльності. Крім того, з'являється можливість організації експериментальної групи, до складу якої і включаються саме такі студенти.

Внаслідок вкрай недостатньої кількості навчального часу, що відведений на вивчення основ педагогіки і психології, переважна більшість суто педагогічних тем звичайно розглядається досить поверхово, акцент робиться переважно на психологічній частині курсу. Для експериментальних же груп автором була запропонована методика, що ґрунтується на необхідності поглибленого вивчення саме педагогічного матеріалу, у тому числі й через систему самостійної роботи студентів з наступним активним обговорюванням її результатів на семінарах, переважно у формі дискусій.

З метою практичної перевірки гіпотези дослідження та ефективності запропонованої методології, методики і технології підготовки потенціальної викладацької еліти і формування професійної компетенції викладачів протягом 1999-2005 років було підготовлено і проведено цілеспрямований педагогічний експеримент. Його основними завданнями було визначено: 1) вивчити стан проблеми, яка досліджується, проаналізувати основні завдання педагогічної підготовки викладачів технічного університету; 2) визначити структурні компоненти педагогічної компетентності, рівні та критерії їх сформованості; 3) виявити і обґрунтувати педагогічні умови і методику формування педагогічної компетентності майбутніх викладачів технічного університету; 4) провести експериментальну перевірку ефективності розробленої методики формування педагогічної компетентності майбутніх викладачів технічного університету.

Організація педагогічного експерименту передбачала його системний характер і тому була структурована у вигляді трьох послідовних етапів. Перший етап носив констатуючий характер і полягав у визначенні:

уявлень студентів про сутність і характер педагогічної діяльності та їхнє бачення вимог до професійних та особистісних якостей викладача;

динаміки розвитку цих уявлень в залежності від курсу та факультету, викристалізування психологічної спрямованості на той чи інший різновид професійної діяльності, насамперед педагогічної;

наявності серед студентів осіб з чітко вираженою психологічною спрямованістю на педагогічну діяльність.

Інструментарієм проведення експерименту на цьому етапі виступали анкетування. усне опитування, індивідуальні бесіди та експертна оцінка наявності педагогічних здібностей і психологічної спрямованості студентів на педагогічну діяльність. При цьому експертами виступали як викладачі, що проводили заняття у відповідних групах, так і студенти - однокурсники тих, хто підлягав цій оцінці. Таким чином забезпечувалась системність дослідження, підвищувалася об'єктивність і вірогідність його результатів, виникала реальна можливість успішного їхнього використання на наступних етапах педагогічного експерименту.

Експериментом було охоплено 517 студентів перших, четвертих і п'ятих курсів 7 факультетів - енергомашинобудівного і механіко- технологічного факультетів, а також факультетів технології органічних і технології неорганічних речовин, транспортного машинобудування. комп' ютерних інформаційних технологій, автоматики і приладобудування НТУ "ХПІ", а також 42 викладача природничо-наукових, загальнотехнічних, соціально-гуманітарних і спеціальних навчальних дисциплін.

На цьому етапі ставилося 2 мети: по-перше, виявити характер уявлень студентів про сутність і зміст викладацької діяльності та, по-друге, визначити характерні риси ідеального, на їх погляд, викладача вищої школи.

Основні питання, що були запропоновані студентам, узагальнено можна звести до такої сукупності:

Як ви уявляєте смисл і зміст педагогічної діяльності?

Ваші уявлення про особистість викладача:

а) його професійні якості;

б) його особистісні якості.

На яких принципах, на ваш погляд, повинен бути організований педагогічний процес у вищих навчальних закладах освіти?

Ваші уявлення про етику педагогічного спілкування?

Цілі і зміст виховної роботи викладача в університеті?

Чи потрібна викладачеві цільова психолого-педагогічна підготовка? Якщо так, то чому? Якщо ні, то чому?

Назвіть найбільш раціональні методи і форми навчання у вищих закладах освіти.

Для забезпечення об'єктивності та вірогідності результатів наступних етапів дослідження організація констатуючого експерименту передбачала виокремлення на кожному з факультетів експериментальної і контрольної груп приблизно однакової чисельності. Загальна кількість студентів в експериментальних групах склала 256 особи, а в контрольних - 261 особи.

При цьому констатуючий експеримент зі студентами першого курсу здійснювався на початку другого семестру навчання, коли вони вже встигли адаптуватися до нових умов, ознайомитися з особливостями навчального процесу у вищій школі та усвідомити наявність залежності характеру і результатів їхнього навчання від професійної і педагогічної компетенції викладача, його особистісних якостей, світоглядних і морально-етичних позицій, відношення до студентів. Дійсно, на цей час студенти вже отримали можливість спілкуватися з 10-15 викладачами, які проводили з ними лекційні, семінарські, практичні та лабораторні заняття, яким вони здавали заліки та іспити.

За результатами дослідження виявилось, що більшості першокурсників притаманні досить розмиті уявлення про зміст педагогічної діяльності. Тільки близько 10 % з них дали більш-менш чіткі відповіді на ці запитання. Стосовно ж оцінки особистості викладача відповіді значною мірою співпадають. Це свідчить, що понад 80% респондентів ідеальним викладачем хотіли б бачити справжнього професіонала, якому притаманна також висока педагогічна майстерність, порядність і повага до студентів.

Констатуючий експеримент зі студентами четвертого курсу здійснювався на початку сьомого семестру, тобто до початку вивчення ними навчальної дисципліни "Основи педагогіки і психології". Такий вибір пояснюється тим, що, по-перше, вивчення