УДК 371.3

Костіна В.В., Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди

Стимулювання пізнавального інтересу учнів засобами особистісно орієнтованого навчання

Стаття присвячена проблемі стимулювання пізнавального інтересу учнів у процесі навчання. Виявлено особливості стимулювання мотиваційної сфери засобами управління навчально- пізнавальною діяльністю учнів, а також розроблено комплекс засобів особистісно орієнтованого навчання. Визначено умови ефективного використання спроектованих засобів у процесі навчання.

The research is devoted to the problem oof stimulation of pupil's cognitive interest in the prose's of studying. Peculiarities of motivation sphere, stimulations by means of managing of pupil's educational cognitive activity were revealed, as well complex's oof means for personality - oriented teaching was developed. Conditions for effectives use oof the projected means in the prose's of education were defined У зв'язку зі зміною основної парадигми сучасної школи з інформаційно-повідомляючої на розвивальну виникає гостра необхідність пошуку нових підходів до навчання і виховання. Як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти України в XXI ст., пріоритетним стає саме особистісно орієнтований підхід, який забезпечує найсприятливіші умови для розвитку й самореалізації особистості, що передбачає наявність суб'єкт-суб'єктних відносин, діалогічного спілкування, сприятливого психологічного клімату в колективі. Але зазначені риси, незважаючи на об'єктивну необхідність, на жаль, не реалізуються на практиці, бо відсутні умови для їх повного впровадження. Серед проблем, які не вирішені на сьогоднішній день, можна назвати такі: проблема відсутності засобів навчання, що відповідають сучасному інформаційному потокові; проблема оновлення змісту методів, форм роботи сучасного педагога, пов'язана з переорієнтацією освітньої парадигми; проблема формування в учнів потреби у навчанні та самостійній роботі; проблема зниження пізнавального інтересу та мотивації навчання.

Враховуючи вищезазначені проблеми, метою нашого дослідження обрано створення та експериментальна перевірка комплексу засобів особистісно орієнтованого навчання, що може стимулювати пізнавальний інтерес учнів і підвищувати рівень їхньої пізнавальної активності та мотивації навчання. Завданнями дослідження є: 1) виявлення особливостей

стимулювання пізнавального інтересу старшокласників засобами особистісно орієнтованого навчання; 2) розробка комплексу засобів особистісно орієнтованого навчання; 3) експериментальна перевірка розробленого комплексу, а також формулювання методичних рекомендацій щодо умов його використання у процесі навчання.

У 1993 році Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини [3]. Основна її мета - орієнтація в розвитку особистості насамперед на соціалізацію та самореалізацію особистості, тобто на процес входження дитини у суспільство, який забезпечує психологічний комфорт навчання. Впроваджуючи це, сучасна школа перетворюється на школу культури життєвого самовизначення, яка має виробити в дитини такі основні вміння: а) самопрограмування (вміння здійснювати життєвий вибір); б) самопізнання; в)

самооцінювання; г) пізнання світу; д) здійснення самоаналізу.

Головне завдання освіти - створення умов всебічного гармонійного розвитку за допомогою активізації внутрішніх резервів особистості. Таким чином, освіта стає антропоцентричною за метою, змістом та формами організації. В умовах особистісно орієнтованої освіти учневі надається свобода вибору шляху навчання, підручників та методів навчання, також однією з рис цього підходу є навчальна співпраця вчителя і учнів. Отже, запровадження особистісно орієнтованого підходу до процесу навчання визначаємо як організацію й управління цілеспрямованою навчальною діяльністю учня в загальному контексті його життєдіяльності, де інформаційно-контролюючі функції вчителя мають все більше поступатися місцем власне координаційним, коли вчитель виступає організатором освітнього середовища.

Вирішення вказаних і багатьох інших проблем стає можливим за допомогою використання комплексу засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів у процесі навчання, що забезпечує створення відповідного рівня комфортного соціокультурного середовища [4].

Впровадження особистісно орієнтованого підходу в педагогічний процес викликало необхідність у переході від формування певних рис і якостей характеру особистості до спрямованості до стимулювання її розвитку, створення об'єктивних умов для самореалізації учня у процесі навчання, врахування його особистісних потреб й інтересів. Психологи виділяють наступну закономірність розвитку мотиваційної сфери людини: "Мотиви й інтереси не виникають незвідки або з нічого. Вірогідність виникнення інтересів або мотивів вчинків дитини визначається тією діяльністю, до якої вона залучена, А також тими обов'язками, які на неї покладено вдома або у школі" [8, с. 527]. Т.Б. Храбрікова вважає пізнавальний інтерес, який активізує мисленнєву діяльність, почуття та волю, "стимулом самоосвіти та морального вдосконалення учнів" [9, с. 156]. На думку Н.О. Бойко, незалежно від структурної організації навчальної роботи, вона ефективно сприятиме більш інтенсивному розвитку інтересу тоді, якщо ґрунтується на пізнавальному ставленні учнів до навколишньої дійсності або враховує його; участь кожного учня в ній є пошуком нових знань та інтенсивним оволодінням способами самостійного задоволення пізнавального інтересу [1].

С.Л. Рубінштейн визначив інтерес як "мотив, що діє в силу власної усвідомленої значущості й емоційної привабливості" [7, с. 526], а також виділив найбільш суттєвими в розвитку інтересів підлітка такі моменти [7, с. 530]: 1) початок встановленого кола інтересів, що поєднано між собою у невелике число взаємопов'язаних систем, які набувають відому стійкість; 2) переключення інтересів з часткового та конкретного на те, що є відверненим і загальним; 3) поява інтересу до практичного застосування набутих знань у житті; 4) зростання інтересу до власних психічних переживань, а також до переживань інших людей; 5) диференціація й спеціалізація інтересів, спрямованість інтересів на певну сферу діяльності, професію.

Отже, аналізуючи вищенаведені висловлювання можна визначити пізнавальний інтерес як важливу характеристику пізнавальної діяльності учнів і показник ефективності їхньої пізнавальної активності, а також