цесуально-дієвої мотивації був приблизно однаковий в обох класах.

Аналіз даних анкети (Характеристика рівнів пізнавальної активності до навчання в контрольному та експериментальному класах Е2, К2 (початковий зріз) та результатів контрольних робіт дав можливість виділити рівні пізнавальної активності учнів у двох досліджуваних класах, що представлено в табл. 2.

внутрішня мотивація розвинена дуже слабо. Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновки про те, що доцільним є проведення формуючого експерименту з виявлення впливу системи засобів управління навчально- пізнавальною діяльністю старшокласників на їхню мотиваційну сферу та рівень пізнавальної активності в класах Е2 та К2.

Для виявлення впливу запропонованих

Порівняльна характеристика даних таблиць 1 та 3 показує, що більшість старшокласників експериментального класу Е2 є внутрішньомотивованими, тобто в навчанні вони зорієнтовані на його процес. У Е2 класі також немає учнів, які зовсім дезадаптовані в навчанні, отже, можна стверджувати, що на кінець формуючого експерименту рівень внутрішньої (процесуально-дієвої) мотивації був досить різний в обох класах. Так, в Е2 загальна кількість учнів з високим рівнем мотивації навчання становить 34,48%, а в К2 - 16,13%, рівень зовнішньої мотивації найбільший у класі К2 (51,62%).

Порівнюючи результати анкетування учнів контрольного та експериментального класів Е2 та К2, які отримано в констатуючому та контрольному зрізах, ми зафіксували зміни в мотиваційній сфері учнів: в експериментальному класі ці зміни виявились у переведенні мотивів навчання із сфери зовнішніх, негативних та вузькоособистісних у змістовно-процесуальні та соціальні; у контрольному класі спостерігається зворотний перехід мотивів зі сфери змістовно- процесуальних до вузькоособистісних засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів на рівень їхньої пізнавальної активності та мотивації навчання на заключному етапі експерименту проведено повторне анкетування учнів контрольних та

(зовнішніх). Це особливо помітно в учнів з низьким та середнім рівнями засвоєння знань класу К2. На фоні зниження інтересу до навчання в мотиваційній сфері учнів переважають зовнішні (або негативні) мотиви, що призводять до зниження якості знань.

Проте навіть в експериментальному класі повністю позбутися зовнішніх мотивів навчання не вдалося. Так, на кінець експерименту залишилося 31% учнів класу Е2, в мотиваційній сфері яких переважають зовнішні мотиви, але негативних мотивів навчання в учнів експериментального класу не зустрічається. Отже, ця проблема очікує подальшого розв'язання.

У контрольному К2 класі значної зміни в мотиваційній сфері учнів не спостерігалося. Це дає підстави вважати, що показники якості знань підвищились саме завдяки позитивному впливу експериментальних засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників на мотиваційну сферу учнів, що зумовило зростання рівня їхньої пізнавальної активності та інтересу до навчання.

Далі було виділено рівні пізнавальної

Зіставлення анкетних даних дослідження навчально-пізнавальних інтересів із мотивацією навчання пояснює те, що переважаючим у мотиваційній сфері старшокласників експериментального класу Е2 на кінець експерименту виступають саме внутрішні мотиви до навчання. Порівняльний аналіз даних таблиць 2 та 4 дає можливість зробити висновки, що стосуються змін у рівнях пізнавальної активності контрольного та експериментального класів на початок і кінець експерименту.

Отже, результати експерименту свідчать, що в експериментальному класі Е2 збільшилась кількість учнів з високим (конструктивним + творчим) рівнем пізнавальної активності на 26%; зменшилась кількість учнів, в мотиваційній сфері яких переважають негативні (100%) та зовнішні мотиви, на 22%.

Результати проведеного експериментального дослідження дозволили зробити такі висновки:

Аналіз літературних джерел та досвіду шкільної практики дає підставу стверджувати, що важливою умовою ефективного функціонування педагогічної системи є управління. Педагогічне управління - цілеспрямована діяльність учителя, який створює особистісно орієнтоване освітнє середовище у процесі навчання. Метою педагогічного управління є здійснення якісних змін процесу навчання для максимального для підвищення ефективності самооцінювання старшокласниками своєї навчально-пізнавальної діяльності.

обмеження стихійності та забезпечення гарантованого рівня підготовки учнів, стимулювання їхнього розвитку. Основним джерелом створення особистісно орієнтованого освітнього середовища визначаємо засоби управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, а способом створення зазначених засобів - їх педагогічне проектування.

Використання технології педагогічного проектування та комплексу засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників у педагогічному процесі є умовою створення особистісно орієнтованого освітнього середовища продуктивного спілкування завдяки виконанню таких функцій, як мотиваційна, цілепокладання, організаційна, регулююча, контролююча, інформаційна, планування майбутнього педагогічного процесу.

Умовами ефективного використання засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників у педагогічному процесі загальноосвітнього навчально- виховного закладу визначено: 1) використання робочого зошита як основного засобу управління; 2) застосування листів для кодоскопу з метою мотиваційного забезпечення процесу навчання; 3) розробка листів успішності учнів як засобу вироблення в учнів уміння здійснювати рефлексію своєї навчально- пізнавальної діяльності; 4) забезпечення критеріями оцінювання елементів знань та умінь

ЛІТЕРАТУРА

Бойко Н.О. Формування в учнів потреби в знаннях як основи їх пізнавального інтересу // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. - Харків: ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, 1998. - С. 128-131.

Кон И.С. Психология старшеклассника: Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1982. - 207 с.

Конвенция о правах ребенка // Документы ООН о детях, женщинах и образовании. - М.: Нар. образование, 1995. - С. 3-53.

Костіна В.В. Засоби управління навчально- пізнавальною діяльністю учнів у процесі вивчення хімії // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. - Вип. 1. - Харків: УІПА, 2001. - С. 62-69.

Маклаков А.Г. Общая психология. - СПб.: Издательство "Питер", 1999. - 720 с.

Овчарова Р.В. Технологии практического психолога образования: Учебн. пособие. - М.: ТЦ "Сфера", 2000. - 442 с.

Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии.