вид діяльності, що спрямовується на керівництво людьми в найрізноманітніших угру- пуваннях, та галузь знань людини, що допомагає здійснити цю функцію" [10, с.111]. Б.С. Кобзар та Є.П. Пустовойтов визначають управління як діяльність, спрямовану на створення в інших людей таких якостей, які сприяють досягненню його мети. Т.І. Шамова вважає, що управлінська діяльність - це система дій, які спрямовані на підготовку, прийняття і реалізацію рішення (педагогічний аналіз, планування, організація, контроль, регулювання); у цьому процесі беруть участь вчителі, шкільники, батьки, керівники шкіл [11, с. 198].
Проаналізувавши різноманітні точки зору вчених, ми можемо узагальнити, що управління - це:
діяльність (В.С. Лазарев, Г.Х. Попов, М.М. Поташник, А. Файоль та ін.);
"вплив" однієї системи на іншу, однієї людини на іншу або групу людей (В.Г. Афанась- єв, Л.Б. Ітельсон, А. Орлов, В.А. П'ятін, Н.С. Сунцов, Н.Д. Хмель та ін.). Тут управління - цілеспрямованний вплив суб'єкта на об'єкт та змінення останнього в результаті впливу на інший об'єкт;
взаємодія суб'єктів (В.І. Зверєва, П.І. Третьяков, Т.І. Шамова). Взаємодія у філософії визначається як складний багатогранний процес, у якому зміни сторін відбуваються не просто взаємозв'язано, але й взаємозумовлено. Його сутність полягає у нерозривності прямого й зворотного впливу, органічного поєднання змін суб' єк- тів, що взаємодіють один з одним. Крім цього, взаємодія - це цілісна, внутрішньодиференційо- вана саморозвиваюча система. Таке поняття управління припускає взаємну зміну управляючих та тих, ким управляють, переконує в необхідності зміни суб'єктів, що взаємодіють, та самого процесу взаємодії як зміни її станів.
функція (М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедо- урі, Н. Кузьміна).
У філософії дане значення містить відношення двох груп об'єктів, у якому зміна одного із них супроводжується зміною іншого; взаємо- зв'язок окремих частин у рамках деякого цілого. Можна зазначити, що в останніх двох визначеннях акцент робиться на управлінні із "зворотним зв'язком", тобто на відсутності гомеостазису.
Подивимось на тлумачення поняття "менеджмент". Вивчивши різноманітні погляди вчених на цю проблему, ми дійшли висновку, що його створено шляхом дедукції поняття "управління".
П. Друкер визначає його як "специфічний вид управлінської діяльності, що обертається навколо людини з метою зробити людей здатними до спільної діяльності, надати їх умовам ефективність та згладити властиві їм слабкості" [18, с. 159-160].
Також він являє собою одну із форм управління, а саме: управління "соціально- економічними процесами у рамках підприємницької корпорації або акціонерної компанії" [12, с. 18]. Хоча роль менеджменту у даному визначенні звужена, оскільки автор обмежує його значення певними рамками, тоді коли менеджмент може бути використаний не тільки у сфері комерції.
Стівен П. Роббінс та Мері Коултер визначають менеджмент як процес координації та об' єднання робітничої діяльності інших людей таким чином, щоб вона була ефективною та результативною.
М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі розглядають його у декількох значеннях: як "вміння досягати мети шляхом використання праці, інтелекту, мотивів поведінки інших людей", як "управління... функція, вид діяльності, який стосується керівництва людьми у різноманітних організаціях", як "сфера людського знання, яке допомагає реалізувати цю функцію" [12, с. 312].
Проблема особливостей менеджменту в сфері освіти привертала увагу багатьох педагогів, які намагалися визначити її сутнісні риси. Б. М. Андрушків та О.Є. Кузьмін зазначають, що менеджмент є складовою частиною управління, тому що він передбачає цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців. Ю.А. Конаржевський визначає менеджмент як "сукупність знань, необхідних сьогодні не тільки управлінцю, але й будь-якому спеціалісту" [13, с. 34]. В.П. Симонов визначає це поняття як "комплекс принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління педагогічними системами, спрямований на підвищення ефективності їх функціонування та розвитку" [14, с. 376].
З точки зору Т.І. Шамової, англійське слово "менеджмент" несе в собі сутність людиноцент- ристського підходу в управлінні, оскільки саме у менеджменті глибоко розроблена поведінкова сторона діяльності менеджера. Саме ця частина менеджменту є виключно корисною, за рахунок чого ми робимо спробу збагатити управління, "олюдинити" його [11, с. 232].
Неочікувану інтерпретацію терміна "менеджмент" пропонує німецький історик І. Шайд. Він виводить його етимологію із італійського слова maneggiare - вміння управляти кіньми. Воно міститься в тому, щоб кінь "виконував певні дії, які він, перебуваючи на свободі, здійснює в деяких умовах абсолютно свободно". А.М. Журавський, спираючись на дане значення, виводить своє трактування: "сукупність мистецтва та науки, задача яких стимулювати людей і спрямовувати їх, щоб вони діяли у рамках дорученої їм справи так само, як вони б діяли за своєю власною ініціативою за умов, що вони розумітимуть всі взаємозв' язки, причини і наслідки кожної конкретної ситуації" [15, с. 13].
Управлінська ситуація в термінах педагогіки може бути названа навчально-педагогічною ситуацією. Для визначення сутності управління навчально-виховним процесом слід виявити, на думку В.А. Якуніна, вихідну одиницю аналізу управлінського процесу, яка інтегрувала б усі процеси управління. В. А. Якунін, спираючись на думку А.В. Філіппова, іменує такою одиницею ситуацію. Вона об'єднує сукупність умов та обставин, у яку активно включені викладач та студент як суб' єкти педагогічної та навчальної діяльності [16, с. 34]. Ми погоджуємося з автором дисертаційного дослідження з проблеми управління навчально-виховним процесом В.Г. Виноградським, що названа вище як сукупність умов та обставин якраз і складає реальну ситуацію, в якій приймаються рішення щодо заходів впливу на