УДК 378.37.03

Пономарьов О.С., Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

Формування професійної культури фахівців у системі завдань педагогіки вищої школи

Сучасні реалії суспільного життя вимагають розробки нової філософії освіти, кардинальної зміни підходу до вибору цілей і змісту професійної підготовки фахівців. Одним із завдань вищої школи постає формування їх професійної культури. В роботі проаналізовано сутність цього феномену, його роль і необхідність прищеплення студентам як актуальна педагогічна проблема.

Modern realities of a public life demand development of new philosophy of education, cardinal change contents of the approach for a choice of the purposes and the of vocational training of experts. One ofproblems of the higher school becomes formation of their professional culture. In work the essence of this phenomenon, its role and necessity of inculcation to students as an actual pedagogical problem are analysed. Можливості вищої школи з підготовки висококваліфікованих фахівців, які б повною мірою відповідали сучасному рівню суспільного виробництва та провідним тенденціям його розвитку, істотно ускладнюються через цілу низку обставин як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. Серед них найбільший вплив на професійну освіту здійснюють прискорення темпу зростання обсягу науково-технічних знань, глобалізація світогосподарських зв'язків, інформатизація всіх сфер життя і діяльності людини і соціуму та істотне підвищення ролі особистісного чинника у забезпеченні ефективності суспільного виробництва та управління ним. Внаслідок цього ми стаємо свідками кардинальної зміни всієї системи суспільних вимог до професійної компетенції та особистісних рис і якостей спеціаліста. За цих умов виникає необхідність рішучого перегляду цілей і змісту професійної освіти та її технологій, максимально повного використання основних педагогічних чинників, від яких залежить якість підготовки фахівців. Тому загальною проблемою постає дослідження змісту і сутності професійної компетенції фахівця у сучасному її розумінні та її структурних елементів.

Актуальність цієї проблеми зумовлена істотним відставанням України за рівнем конкурентоспроможності національної економіки від провідних економічно розвинених країн світу. Дійсно, сьогодні наша країна, за даними Всесвітнього економічного форуму 2005 року, посідає за цим показником лише 84 місце. Надзвичайно високими виявляються показники ресурсо- та енергоємності нашої продукції, архаїчною стала структура експорту, у якому переважають сировинні позиції. Відповідальність же за таке становище в першу чергу лежить на вищій школі, адже це її випускники формують та здійснюють сьогодні технологічну політику держави. І ніякі приєднання до Болонського процесу, ніякий косметичний ремонт не виправить цього становища. Для його виправлення вкрай потрібен кардинальний перегляд самої філософії освіти, її цілей і завдань.

Уявляється цілком очевидним і зв'язок цієї проблеми з питаннями педагогічної теорії взагалі й педагогіки вищої школи, зокрема. Так, сьогодні ще вкрай недостатньо досліджується вплив визначальних процесів суспільно- політичного, соціально-економічного і науково- технічного розвитку на вибір цілей і завдань професійної освіти, її змісту і характеру, шляхів і технологій забезпечення ефективної підготовки кадрів, яким було б приманне системне мислення з дійсно інноваційною його спрямованістю. Педагогічну теорію і керівництво освітньої галузі, здається, мало цікавлять питання надійного кадрового забезпечення технологічного прориву, без рішучого здійснення якого наша країна приречена залишитися на узбіччі магістральних шляхів світового розвитку як сировинний придаток провідних держав.

З цієї ситуації випливає і безсумнівний зв 'я- зок проблеми з важливими практичними завданнями. Він полягає у нагальній необхідності уточнення цілей професійної освіти та розробці нових її стандартів. Уявляється, що слід, зокрема, уточнити зміст самих понять професійної компетенції фахівця, його моделі та моделі його майбутньої професійної і соціальної діяльності. На підставі цієї інформації треба переглянути зміст і характер навчально-виховного процесу та обрати форми найбільш доцільної його організації.

Аналіз останніх досліджень та наукових публікацій, що стосуються згаданої проблеми, переконливо свідчить, що вона серйозно турбує вчених -філософів, психологів, педагогів, практичних працівників і керівників вищих закладів освіти. Про це йдеться, зокрема, в роботах В.П. Андрущенка, І.Д. Беха, С.У. Гончаренка, І.А. Зязюна, О.Е. Коваленко, О.П. Мещанінова, Г.Г. Півняка, І.Ф. Прокопенка, О.Г. Романовського та багатьох інших. Наприклад, у численних статтях і монографіях В. Г. Кременя наводяться глибокі роздуми стосовно сучасного стану освіти і шляхів її розвитку [1; 2]. Перспективи і шляхи розвитку професійної освіти активно досліджують Н.Г. Ничкало, Ю.Ф. Зіньковський, С.О. Сисоєва [3]. Змісту інженерної освіти, шляхам і практичним засобам істотного її удосконалення присвячено роботи М.З. Згуровського, Л.Л. То- важнянського та інших.

В той же час ще не приділяється належної уваги власне питанням змісту поняття професіоналізму фахівця та його структури, дослідженню її основних елементів, системній взаємодії та взаємозалежності цих елементів між собою та ефективним педагогічним засобам і технологіям формування професійної компетенції сучасного фахівця. В той же час під впливом змін, що відбуваються у суспільстві й суспільному виробництві, помітної еволюції набуває й розуміння сутності та змісту професійної компетенції фахівця, її структури. Так, сьогодні вже неможливо всерйоз розглядати цю компетенцію у відриві від таких елементів, як загальна і професійна культура фахівця, його морально-етична парадигма, відчуття ним особистої відповідальності за вплив на людей і навколишнє природне середовище результатів і можливих наслідків своєї професійної діяльності.

У зв'язку з цим мета даної статті й полягає у дослідженні змісту такої важливої складової у загальній структурі професіоналізму, якою виступає феномен професійної культури фахівця, а