Суттєво й те, що наявність відмінностей в означених авторських технологіях гендерного виховання зумовила й різницю в розумінні ними його мети, змісту й завдань. Зокрема, розглядаючи концептуальні засади щодо визначення мети гендерного виховання, П. Терзі вказує на наявність двох принципово відмінних контекстів у розумінні його сутності:

- традиційного, заснованого на «природній» орієнтації, що визначає відому схему «псевдо- гендерної» освіти, тобто як синоніму статевої освіти, спрямованої на ознайомлення юнаків і дівчат з інформацією про проблеми статі/ гендеру, формування гендерних цінностей і позитивних взаємин між статями;

інноваційного, заснованого на есенціальній орієнтації відображення «релятивної» схеми гендерного виховання, спрямованої на демонстрацію дії гендерних стереотипів у суспільстві з патріархальними цінностями та їх значення в розвитку особистості, визначення стратегій і тактик суспільного розвитку, вибору способів збалансованого прийняття рішень, прищеплення навичок критичного гендерного аналізу суспільних процесів і стереотипів на рівні як теоретичного, так і повсякденного рівнів мислення.

С. Вихор, яка більш додержується настанов першого з визначених вище контекстів, розділяє точку зору щодо провідних завдань гендерного виховання, сформульованих В. Кравцем, серед яких такі:

ознайомлення молоді з інституційними цінностями, нормами і правилами міжстатевого спілкування;

формування адекватного розуміння дорослості (її змісту, істинних ознак, проявів і якостей);

формування тілесної ідентичності, з якою тісно пов' язаний асихосоматичний потенціал;

розкриття особливостей жіночої і чоловічої психології, а також відмінностей поведінки представників різної статі;

формування у вихованців правильного уявлення про стосунки статей, засновані на системі загальнолюдських і національних моральних цінностей [2, с.174].

Натомість, вказуючи на міждисциплінарний характер змісту гендерного виховання, науковці виокремлюють такі його складові, а саме:

філософські знання щодо вивчення конструкт- тивістських підходів про природу категорій «чоловіче» і «жіноче»;

історичні знання щодо визначення особливостей розвитку жіночого руху, становлення інституцій задля забезпечення гендерної рівності;

політичні знання щодо принципів міжнародної гендерної політики, повноважень відповідних державних і неурядових структур та особливостей їх взаємодії;

економічні і соціологічні знання щодо диференціації статевих ролей на ринку праці, особливостей соціального захисту і безробіття;

правові знання щодо міжнародних і національних документів із гендерної рівності та механізмів захисту прав людини;

культурологічні знання щодо етнокультурних особливостей гендерної рівності своєї нації та інших народів, з урахуванням особливостей культури гендерних відносин;

психологічні знання щодо особливостей гендерної соціалізації та поведінки представників різної біологічної статі, способів вирішення конфліктних ситуацій, форм взаємодії різних гендерів;

педагогічні знання щодо способів урахування гендерних особливостей особистості в системі освіти тощо.

Тендерне виховання в умовах розвитку сучасного суспільства на засадах гендерної рівності і демократії, розширення євроінтеграційного простору - не данина моді, а потреба часу, оскільки являє собою один із важливих компонентів соціалізації підростаючого покоління, забезпечення всієї повноти самореалізації хлопців і дівчат у різних сферах суспільного життя завдяки набуттю егалітарної свідомості і відповідних способів життєдіяльності. Поширення практики гендерного виховання у вітчизняній школі ґрунтується на реалізації нового - гендерного підходу у чинні елементи національних систем освіти, що зумовлено пріоритетом принципу гендерної рівності в соціальній і освітній політиці.

Тендерне виховання у широкому розумінні - це особлива форма передавання і засвоєння соціального досвіду з метою формування духовності особистості, підготовки до виконання соціальних функцій і ролей, активної участі в розвитку суспільства на підставі прийняття загальнолюдських цінностей і дотримання принципу гендерної рівності. Тендерне виховання - різновид соціального виховання в єдності і інтеграції функцій правового, морального й статевого виховання, який потребує спеціальної організації і відповідного педагогічного керівництва, незалежно від вікової категорії вихованців. Тендерне виховання передбачає врахування не тільки індивідуальних можливостей жіночої і чоловічої особистості, але і її вікових особливостей та стратегій життєдіяльності, що повинно бути відображено як у його змісті, так і методах та формах реалізації. Тендерне виховання у вузькому значенні - це ефективний інструмент педагогічного впливу на особистість жіночої і чоловічої статі з метою формування в неї егалітарної свідомості і поведінки на підставі подолання будь-яких виявів сексизму як форми дискримінації за ознакою біологічної статі.

Реалізація гендерного виховання школярів вимагає кардинальної зміни акцентів у професійно- педагогічній діяльності сучасного педагога як основного агента їхньої гендерної соціалізації. Це, у свою чергу, зумовлює необхідність відповідної підготовки педагогічних кадрів із метою придбання професійної компетентності в справі гендерного виховання учнів, зокрема оволодіння й використання ними спеціальних методик і авторських технологій, що сприяють як виявленню гендерних особливостей учнів, моделюванню освітнього простору у відповідному ракурсі (на принципах гендерної рівності), розробленню відповідних педагогічних стратегій, так і проведенню моніторингу якості навчально- виховного процесу за критерієм його продуктивності у напряму гуманізації.

Перспективу подальшого пошуку вбачаємо в розробці інноваційних технологій гендерного виховання учнів з урахуванням їх вікових особливостей. 

ЛІТЕРАТУРА

Вихор С.Т. Гендерне виховання учнів старшого підліткового та раннього юнацького віку: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / ТНПУ ім. В. Гнатюка. - Тернопіль, 2006. - 260 с.

Кравець В. Тендерна педагогіка. Навч. пос. - Тернопіль: Джура, 2003. - 416 с.

Терзі П.П. Формування гендерної культури в студентів вищих технічних закладів навчальних закладів: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. - Кіровоград, 2007. - 20