учнів. Відомо, що розвиток студента залежить від кількості накопичених знань, а також від їх системності. Принцип систематичності й послідовності у навчанні вимагає, щоб знання, уміння й навички формувалися у системі в певному порядкові, коли кожен елемент логічно зв'язується з іншими, наступне опирається на попереднє, готує до засвоєння нового. Психологи також вважають, якщо дотримуватися логічних зв'язків, навчальний матеріал запам'ятається у більшому обсязі та більш міцно. Систематичність й послідовність дозволяють за стислий термін
досягти в навчанні значних результатів.
На початковому етапі нашого дослідження, насамперед нас цікавило виявлення основних недоліків підготовки майбутніх фізичних реабілітологів, а також шляхів її вдосконалення на міжпредметній основі. Анкетування проводили серед студентів та викладачів професійно орієнтованих дисциплін анонімно, щоб уникнути суб'єктивних оцінок. Після попереднього аналізу сучасних наукових джерел із досліджуваної теми ми склали кілька варіантів анкет для студентів різних курсів і форм навчання (денна, заочна, Інститут післядипломної освіти), які обрали професію фізичного реабілітолога. Аналіз матеріалів анкетування показав, що поняття "міжпредметні зв'язки" в його сутності можуть розкрити тільки 15 % опитуваних, у загальних рисах - 65 %, а 20 % взагалі не мають уявлення, як відповідати на це питання.
Погляди майбутніх фізичних реабілітологів на мету вивчення професійно орієнтованих дисциплін: знання із цих дисциплін є основою для подальшої професійної діяльності - 36 %; щоб визначити суть дисципліни, яка вивчається - 34 %; щоб здати екзамен або залік - 25 %; не замислювався над цим питанням - 5 %. Професійно орієнтовані дисципліни, які найбільш важко засвоюються майбутніми фізичними реабі літо логами: біомеханіка з елементами динамічної анатомії, фармакологічні засоби фізичної реабілітації з основами латинської мови, метрологічний контроль у фізичній реабілітації, анатомія людини з основами спортивної морфології. Майбутні фахівці з фізичної реабілітації до основних причин важкого засвоєння знань із цих дисциплін відносять: не бачать використання вивчаємого матеріалу (33 %); не мають системних знань з дисципліни (30 %); погано володіють матеріалом опорних дисциплін (28 %); 9 % опитуваних вказують інші причини, які пов'язані з нестачею літератури або відсутністю часу. Серед професійно орієнтованих дисциплін, які викликають найбільший інтерес у майбутніх фізичних реабілітологів: педагогіка, психологія, основи фізичної реабілітації, методи фізичної реабілітації, ліку-вальна фізична культура і лікарський контроль, спортивна медицина, масаж. Отже, можна зробити висновки відносно дисциплін, які важко зас-воюються майбутніми фізичними реабілітологами, а тому не мають системних знань з цих дисциплін (біомеханіка з елементами динамічної анатомії, анатомія людини з основами спортивної морфології). У результаті студенти не володіють матеріалом й витрачають багато часу на засвоєння нового навчального матеріалу. Особливо, коли знання дисциплін (анатомії, фізіології, біомеханіки) потрібні на II-V курсах при вивченні професійно орієнтованих дисциплін.
Отже, аналізуючи отримані нами анкетні дані (в анкетуванні взяли участь 820 студентів), ми отримали повне уявлення про те, як саме студенти бачать свою майбутню професію, з'ясували відношення студентства до продуктів міжнаукової інтеграції. Нами було встановлено, що фактичні зв'язки між навчальними предметами усе ще не відповідають належним вимогам сучасної вищої школи. Майбутні фахівці з фізичної реабілітації слабо уявляють значення поняття "міжпредметні зв'язки" та дуже рідко використовують міжпредметні зв'язки у навчанні професійно орієнтованих дисциплін.
З метою більш глибокого вивчення проблеми професійної підготовки майбутніх фізичних реабілітологів, яку вони отримують у вищому навчальному закладі, виявлення основних недоліків цієї підготовки та шляхів її вдосконалення на міжпредметній основі було проведено анкетування серед викладачів. Для дослідження були розроблені питання відносно проблеми міжпредметних зв'язків при навчанні професійно орієнтованим дисциплінам у фаховій підготовці фізичного реабілітолога та визначення ставлення викладачів до цієї проблеми. В анкетуванні взяли участь 28 викладачів Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Ставлення викладачів до використання міжпредметних зв'язків у навчанні професійно орієнтованим дисциплінам у фаховій підготовці фізичного реабілітолога на початку нашої експериментальної роботи: негативне - 35,7 %; байдуже - 42,9 % ; позитивне - 14,3 %; добре - 7,1% ; дуже добре - 0 %. Іноді викладачі не зовсім розуміють, як використовувати міжпредметні зв'язки в навчанні, тому виявили негативне ставлення - 35, 7 % опитаних. Згідно відповідям удалося з'ясувати, що зумовлює недостатнє використання міжпредметних зв'язків:
невміння виявити можливості встановити їх - 30 % викладачів;
методична непідготовленість - 25 % викладачів;
відсутність єдиних вимог до здійснення міжпредметних зв'язків і рекомендацій у навчальних програмах вищого навчального закладу - 45 % викладачів.
Міжпредметні зв'язки у навчанні професійно орієнтованих дисциплін не відображені в робочих програмах у 55 % викладачів, у 30 % - відображені частково і тільки у 15 % викладачів міжпредметні зв'язки знайшли своє відображення в робочих програмах й конспектах лекцій.
Отже, аналізуючи отримані нами анкетні дані на початку нашої роботи, ми отримали повне уявлення про те, як саме викладачі бачать своє відношення до міжпредметних зв'язків. Нами було встановлено, що фактичні зв'язки між професійно орієнтованими дисциплінами усе ще не відповідають належним вимогам сучасної вищої школи. Існує певний розрив у послідовності знань з професійно орієнтованих дисциплін, обумовлений тим, що немає єдиного концептуального підходу до викладання: кожна кафедра будує навчальні плани автономно, не обговорюючи з колегами загальні підходи й загальні навчально-виховні платформи. Аналіз
Ми отримали кількісні та якісні дані, які засвідчили зменшення числа викладачів, що на