Сьогодні педагогу необхідно використовувати у дидактиці і методиці досягнення філософії, логіки, сінергетики, теорії інформації і управління, оскільки таким чином можна глибше зрозуміти, точніше пояснити розвиток педагогічних процесів, інтенсифікувати процес навчання і виховання. А для цього перш за все треба змінити самий зміст освіти. В.Г. Кремень у своїх статтях і виступах неодноразово наголошував, що суспільство стає все більш людиноцентристським і індивідуальний розвиток особистості стає основним показником прогресу і головною передумовою подальшого розвитку суспільства. Необхідно також мати механізми систематичного оновлення змісту навчання у зв'язку з розвитком науки і технологій. Для цього треба переходити від кваліфікації до компетенції, яка дозволяє знаходити рішення в різноманітних професійних і життєвих ситуаціях. Такий спеціаліст, оволодівши технологією прийняття рішення, буде спроможним адаптуватися в умовах постійних змін у суспільстві. Ця підготовка передбачає проектування індивідуальної траєкторії професійного становлення кожного студента протягом усіх років його навчання. Поки ще реалізувати це досить складно. Перш за все необхідно змінити методологію підготовки майбутнього викладача як особистості, здатної до самоосвіти протягом усього життя. Цей процес передбачає створення варіативних навчальних планів і програм, нової системи контролю, нової структури, змісту і часу освіти. Ми ніколи не будемо мати суспільства, яке постійно вчиться, якщо не буде постійно вчитися викладач. У зв'язку з цим необхідно турбуватися про фундаментальну психологічну і педагогічну підготовку майбутніх спеціалістів, оволодіння ними сукупністю нових педагогічних технологій.

У сучасному технічному вузі відсутня практика підготовки викладача вищої технічної школи. В наш час також неможливо будувати модель підготовки сучасного викладача, не враховуючи проблем моралі. Підвищування ролі моралі як регулятора поведінки людини в суспільстві справляє вплив і на професійну діяльність людини. Зокрема, в цьому плані дуже важливі світогляд і позиція викладача, оскільки він, по суті своєї діяльності, відповідає за розвиток, освіту і виховання студентства. В.Г. Кремень підкреслює, "що нам потрібно активніше переймати все те, що добре зарекомендувало себе у світовій освіті. Вища школа України не завжди створює достатні умови для індивідуалізації навчання з урахуванням інтересів і потреб студента. Тому в Національному технічному університеті "Львівська політехніка", в Луганському педагогічному університеті як експеримент застосовано так звану кредитну систему організації навчального процесу, коли студенти мають можливість ширше вибирати дисципліни, а отже, й викладачів" [4, с. 14].

Автор мала нагоду безпосередньо спостерігати, як це здійснюється в університетах США, Англії, Франції. Там студент має право обирати дисципліну і викладача. Крім того, в американських університетах кожен семестр студенти заповнюють анкети, де вони оцінюють діяльність викладачів (така практика існує також і в університетах держав Західної Європи, наприклад, в Австрії). Студенти оцінюють: підготовку викладача до занять, володіння певною сумою знань, уміння ці знання довести до слухачів у доступній формі, професійність, етику, комунікабельність, вміння створити доброзичливу атмосферу на лекціях. Разом з тим оцінюють його вимогливість, неупередженість, чесність, порядність, тактовність, вміння слухати, ерудицію, знання методик і технологій подання навчального матеріалу, знання психології студентів, зацікавленість у викладанні дисципліни, особистісні якості викладача, риторичні вміння, почуття гумору. Значна увага приділяється педагогічній майстерності викладача, його вмінню спілкуватися зі студентами без імперативів, вмінню розвивати самостійність студентів, їх творчу активність. В анкетах є дві групи питань. Перша група містить оцінювальні питання, наприклад:

Мій викладач (інструктор) добре підготовлений до занять.

Мій викладач цікаво презентує навчальний матеріал.

Мій викладач добре використовує приклади й ілюстрації.

Мій викладач активно допомагає студентам, коли у них є проблеми.

Взагалі цей викладач є кращим із усіх викладачів, яких я знаю.

Друга група питань.

Мій викладач виявляє ентузіазм, коли проводить заняття.

Мій викладач пояснює матеріал зрозуміло.

Мій викладач повертає роботи швидко, щоб для мене була користь.

Мій викладач зі мною справедливий і неупереджений.

Я можу вільно ставити запитання на лекції.

Атмосфера в аудиторії доброзичлива і сприяє навчанню.

Оцінювальна система була пояснена зрозуміло.

Мені подобається матеріал, запропонований в цьому курсі.

Використані викладачем педагогічні технології полегшали мені зрозуміння матеріалу курсу.

Я вважаю, я отримаю задоволення від наступного курсу цього викладача.

Взагалі, цей курс знаходиться серед кращих, які в мене коли-небудь були.

Цей викладач є одним з найкращих викладачів, яких я знаю.

Результати анкетування і резюме викладач отримує конфіденційно на свою електронну адресу. Викладач знайомиться з сумою балів на кожне запитання і з резюме, робить для себе висновки. Адміністрація навчального закладу може враховувати результати анкетування і при вирішенні питання про продовження контракту з цим викладачем. У свою чергу, студент має право змінити групу і викладача за власним бажанням.

У зв'язку зі зміною парадигми освіти в сторону гуманізації і особистісно орієнтованих підходів у вихованні студентства проблема самореалізації і самовдосконалення має особливе значення, тому що вони щільно пов'язані з онтогенезом особистості і її становленням. Для педагога способами особистісної самореалізації виступають його професійні функції. Сучасному викладачу необхідно використовувати у своїй практиці основні положення гуманістичної теорії, тому що викладач повинен бути актуалізатором (за К. Роджерсом - фасилітатором), який активно і результативно впливає на становлення особистості і