УДК 378.013

Пономарьов О.С., Національний технічний університет „Харківський політехнічний інститут"

Морально-етичні аспекти професійної педагогічної діяльності

Проаналізовано характерні прояви порушень педагогічної етики та їх вплив на якість професійної підготовки і виховання фахівців. Розкрито зв 'язок цих явищ з перспективами подальшого соціально-економічного і духовного розвитку України.

The distinctive displays of pedagogical ethic violations and their specialists' professional preparation & education influence are analyzed. This occurrences liaison with social, economical and spiritual development of Ukraine is discovered. Однією з визначальних умов успішного вирішення вищими закладами освіти тих відповідальних завдань, які ставить перед ними суспільство у сфері підготовки кадрів висококваліфікованих фахівців, виступає особистість викладача. Дійсно, саме його висока професійна компетентність і належна педагогічна майстерність являють собою ту необхідну передумову, за якої вища школа як важливий соціальний інститут тільки й може виконати свою місію, виходячи з тих завдань, які висуває життя. Сьогодні ж ці завдання зазнають кардинальних змін, тому загальною проблемою професійної освіти стає забезпечення відповідності змісту і якості підготовки фахівців викликам часу і новим суспільним вимогам, що виникають у зв'язку з процесом становлення постіндустріального суспільства як принципово нового етапу в

історії розвитку людської цивілізації.

Цілком очевидним уявляється безпосередній зв'язок цієї проблеми з визначальними питаннями педагогічної теорії і суспільної практики як у сфері професійної освіти, так і управління функціонуванням і розвитком соціальних систем і суспільства у цілому, а також у сфері належної підготовки нових поколінь до успішного життя і діяльності в умовах постіндустріальної цивілізації. При цьому проблема істотно ускладнюється через те, що сьогодні навіть найдосвідченіші філософи, соціологи і педагоги не можуть з повною впевненістю визначити сутність цих умов і основні напрями можливих їх змін.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій переконливо свідчить, що проблема реформування освітньої системи та забезпечення відповідності її змісту, характеру і технологій динамічно мінливим умовам суспільного життя привертає значну увагу не тільки провідних представників педагогічної науки і практики, а й філософів, психологів, соціологів, відомих політичних і громадських діячів, широкого загалу громадськості. Як приклад, можна навести присвячені шляхам і засобам розв'язання цих проблем роботи В.П. Андрущенка, В.С. Бакірова, І.Д. Беха, М.З. Згуровського, І.А. Зязюна, Л.Д. Клименка, В.Г. Кременя, О.П. Мещанінова, Н.Г. Ничкало, О.М. Пєхоти, І.Ф. Прокопенка, О .Г. Романовського, С.О. Сисоєвої, В.В. Скопенка, Л.Л. Товажнянського та багатьох інших. У них досить детально розглядаються такі важливі аспекти удосконалення системи професійної освіти та забезпечення її неперервності, як структура і зміст навчального матеріалу, ефективна організація навчально-виховного процесу, підготовка науково-педагогічних кадрів тощо.

В той же час недостатньо розробленою залишається низка важливих питань, які стосуються особливостей взаємовідносин у системі "викладач - студент" в умовах демократизації суспільного життя і становлення ринкових принципів, питань ціннісних та морально-етичних аспектів професійної діяльності викладача, шляхів підвищення його педагогічної майстерності.

Метою цієї статті саме й виступає дослідження морально-етичних проблем, які супроводжують педагогічну діяльність викладача вищої технічної школи та його доцільної поведінки у різних критичних ситуаціях. Ця проблема викликана принаймні чотирма такими обставинами.

По-перше, істотна частка професорсько- викладацького складу вищих технічних закладів освіти являє собою фахівців у конкретній галузі науково-технічних знань, які звичайно закінчили цей самий заклад і не отримали свого часу глибокої світоглядної і психолого- педагогічної підготовки, вкрай необхідної для ефективної педагогічної діяльності. За цієї ж причини вони не отримали належної підготовки у сфері міжособистісної комунікації та її морально-етичних аспектів.

Тому у своїй реальній педагогічній практиці вони змушені керуватись принципами і нормами, які стихійно сформувались у процесі їх власної соціалізації, під впливом прикладу їхніх наставників та здебільшого зумовлені міркуваннями здорового глузду. За цих обставин цілком можливі окремі випадки і проблемні ситуації, коли через брак спеціальної етико-педагогічної підготовки викладач, особливо викладач-початківець, не знає, як йому слід поводитись, і нерідко припускає прикрих помилок.

По-друге, в сучасних умовах інформаційної надмірності викладач вже не може виконувати роль тільки передавача студентам певної суми знань і свого суспільного досвіду (це у кращому разі, а нерідко - й просто транслятора інформації, почерпнутої з підручника). Сьогодні студенти задяки Інтернету отримали величезні можливості доступу до світових інформаційних ресурсів. Вони мають змогу знайомитися з найновітнішими даними, які переважній більшості викладачів ще невідомі.

І роль викладача тут набуває нових важливих аспектів: він має дати студентам навички аналізу, систематизації і класифікації отриманої інформації, її світоглядної та аксіологічної оцінки тощо. Однак ефективне виконання цієї ролі вимагає від самого викладача глибоких знань філософії, чітких світоглядних позицій, певної ерудиції. У свою чергу, це уявляється практично неможливим без його постійної наполегливої роботи над собою, без прагнення всебічно підвищувати свою кваліфікацію і педагогічну майстерність, загальну і професійну культуру, розширювати свій кругозір.

Водночас у цій ситуації виникає принципово нова морально-етична колізія, яка теоретично розглядалась видатними педагогами минулого як норма взаємовідносин викладача з його учнями. Сутність цієї колізії полягає у тому, що навчальний процес має подвійний характер не тільки у його класичному розумінні, згідно з яким викладач навчає, студенти навчаються, а й у тому, що завжди, усвідомлюємо ми це, чи ні, відбувається взаємне навчання, взаємне виховання і взаємне збагачення. Зовсім не випадково, на наш погляд, у Талмуді, священній книзі іудеїв,